Modern Pediatrics.Ukraine.2019.7(103):44-49; doi 10.15574/SP.2019.103.44

М.Є. Маменко¹, Н.А. Бєлих^2
1Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
²Рязанський державний медичний університет імені академіка І.П. Павлова, Росія

Для цитування: Маменко МЄ, Бєлих НА. (2019). Йодний дефіцит під час лактації: чому так важлива сапліментація? Сучасна педіатрія. Україна. 7(103): 44-49; doi 10.15574/SP.2019.103.44
Стаття надійшла до редакції 11.07.2019 р., прийнята до друку 15.11.2019 р.

Йодний дефіцит має ряд негативних наслідків для організму, які об'єднані під загальним терміном «йододефіцитні захворювання» (ЙДЗ). Йододефіцитні захворювання належать до найбільш поширених аліментарно-залежних захворювань людини. Адекватне йодне забезпечення під час внутрішньоутробного розвитку і в ранньому віці сприяє дозріванню головного мозку, формуванню асоціативних зв'язків і мієлінізації нервових волокон, позитивно впливає на когнітивні функції дитини. Вживання йодованої солі (масова йодна профілактика) є ефективним методом профілактики у дітей і дорослих, але має обмеження у вагітних, матерів-годувальниць та дітей раннього віку. У цих категорій населення доцільно застосовувати сапліментацію препаратами калію йодиду: матері під час вагітності та лактації додатково до раціону 200 мкг у перерахунку на йод щодня. У другому півріччі, враховуючи зменшення частки грудного молока в раціоні дитини, рекомендоване збагачення продуктів прикорму препаратами калію йодиду у дозі 50 мкг у перерахунку на йод.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: йододефіцитні захворювання, інтелект, сапліментація, мати-годувальниця, дитина грудного віку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Белых НА. (2016). Оценка влияния перинатальных факторов и профилактических мероприятий на содержание йода и железа в грудном молоке. Вопросы детской диетологии. 14;3: 10-14.

2. Andersson M, De Benoist B, Delange F, Zupan J. (2007). Prevention and control of iodine deficiency in pregnant and lactating women and in children less than 2-years-old: conclusions and recommendations of the Technical Consultation. Public Health Nutrition. 10(12A): 1606–1611. https://doi.org/10.1017/S1368980007361004; PMid:18053287

3. Andersson M, Karumbunathan V, Zimmermann M. (2012). Global Iodine Status in 2011 and Trends over the Past Decade. J Nutr. 142;4: 744–750. https://doi.org/10.3945/jn.111.149393; PMid:22378324

4. Azizi F, Smyth P. (2009). Breastfeeding and maternal and infant iodine nutrition. Clin Endocrinol. 70;5: 803–809. https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.2008.03442.x; PMid:19178515

5. Becker DV, Braverman LE, Delange F, Dunn JT et al. (2006). Iodine supplementation for pregnancy and lactation — United States and Canada: recommendations of the American Thyroid Association. Thyroid. 16;10: 949–951. https://doi.org/10.1089/thy.2006.16.949; PMid:17042677

6. Bouhouch RR, Bouhouch S, Cherkaoui M, Aboussad A. et al. (2014). Direct Iodine Supplementation of Infants Versus Supplementation of Their Breastfeeding Mothers: a DoubleBlind, Randomised, Placebo-Controlled Trial. Lancet Diabetes Endocrinol. 2;3: 197–209. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(13)70155-4

7. Delange F. (2004). Optimal Iodine Nutrition during Pregnancy, Lactation and the Neonatal Period. Int J Endocrinol Metab. 2: 1–12.

8. De-Regil LM, Harding KB, PenaRosal GP. (2015). Iodine Supplementation for Women During the Preconception, Pregnancy and Postpartum Period (Protocol). Cochrane Database of Systematic Reviews. Issue 6. Art. No.CD011761. https://doi.org/10.1002/14651858.CD011761

9. Fiengold SB, Brawn RS. (2010). Neonatal Thyroid Function. Neo Reviews. 11;11: 640–645. https://doi.org/10.1542/neo.11-11-e640

10. Henrichs J, Bongers-Schokking JJ, Schenk JJ, Ghassabian A et al. (2010). Maternal thyroid function during early pregnancy and cognitive functioning in early childhood: the generation study. Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. 95;9: 4227–4234. https://doi.org/10.1210/jc.2010-0415; PMid:20534757

11. Jorgensen A, O'Leary P, James I, Skea S, Sherriff J. (2016). Assessment of Breast Milk Iodine Concentrations in Lactating Women in Western Australia. Nutrients. 8: 699–706. https://doi.org/10.3390/nu8110699; PMid:27827913 PMCid:PMC5133086

12. Leung AM, Pearce EN, Braverman LE. (2011). Iodine Nutrition in Pregnancy and Lactation. Endocrinol Metab Clin North Am. 40;4: 765–777. https://doi.org/10.1016/j.ecl.2011.08.001; PMid:22108279 PMCid:PMC3266621

13. WHO. (2007). Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination: a guide for programmer managers. 3rd ed. Geneva: 98.

14. Zhou SG, Anderson AG, Gibson RA, Makrides M. (2013). Effect of Iodine Supplementation in Pregnancy on Child Development and other Clinical Outcomes: a Systematic Review and Randomized Controlled Trials. Am J Clin Nutr. 98: 1241–1254. https://doi.org/10.3945/ajcn.113.065854; PMid:24025628

15. Zimmermann MB. (2012). The Effects of Iodine Deficiency in Pregnancy and Infancy. Pediatric and Perinatal. Epidemiology. 26: 108–117. https://doi.org/10.1111/j.1365-3016.2012.01275.x; PMid:22742605