Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 2(98): 42-47; doi: 10.15574/PP.2024.98.42
Явір В. С., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Для цитування: Явір ВС, Говсєєв ДО. (2024). Гормональна функція фетоплацентарного комплексу в жінок із гестаційним діабетом. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(98): 42-47; doi: 10.15574/PP.2024.98.42.
Стаття надійшла до редакції 08.03.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Гестаційний діабет є достатньо поширеним захворюванням серед вагітних жінок. Фетоплацентарний комплекс відіграє ключову роль у розвитку плода та підтримці вагітності. Дослідження гормональної функції плаценти в жінок із гестаційним діабетом має важливе значення для поліпшення результатів вагітності та здоров’я матері й дитини.
Мета – проаналізувати гормональну функцію фетоплацентарного комплексу в жінок із гестаційним діабетом. для удосконалення алгоритмів моніторингу та лікування цього стану з метою поліпшення результатів вагітності, а також покращення стану здоров’я матері й дитини.
Матеріали та методи. Основні клінічні, лабораторні та функціональні дослідження проведено на базах КНП «Київський міський пологовий будинок № 5» та ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Досліджено 120 вагітних: 90 жінок із гестаційним діабетом (основна група) та 30 жінок без плацентарної дисфункції (контрольна група). Середній вік пацієнток основної групи становив 30,8±0,6 року, контрольної – 30,4±0,5 року. Діагноз гестаційного діабету підтверджено лабораторними та інструментальними методами відповідно до рекомендацій FIGO. Функціональну активність фетоплацентарного комплексу оцінено за рівнем плацентарного лактогену, естріолу та прогестерону в крові жінок на 26-32-му і 37-39-му тижнях вагітності. Статистичне опрацювання результатів проведено за допомогою методів варіаційної та альтернативної статистики з використанням комп’ютерного пакету програм.
Результати. Рівень плацентарного лактогену при гестаційному діабеті на 26-32-му тижнях перевищує рівень здорових вагітних на 10-16%. У пацієнток із гестаційним діабетом концентрація прогестерону на 26-32-му тижнях також нижча, ніж у здорових жінок, а після 36 тижнів знижена вдвічі. Зниження прогестерону менше 25 процентилю (pc) поєднується із загрозою передчасних пологів, а за ˂15 pc характерне порушення стану плода. Рівні естріолу у вагітних із гестаційним діабетом знижуються до 35,5 pc до останніх тижнів вагітності. У вагітних із гестаційним діабетом і прееклампсією спостерігаються знижений рівень плацентарного лактогену та помірно знижений вміст естріолу, що свідчить про несприятливі зміни в системі «мати-плацента-плід».
Висновки. Аналіз гормональної функції в пацієнток із гестаційним діабетом вказує на зміни в естріолі, плацентарному лактогені та прогестероні, пов’язані з ускладненнями вагітності. Ці дані наголошують на важливості регулярного моніторингу для запобігання ускладненням або їх лікуванню.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гестаційний діабет, прееклампсія, фетоплацентарний комплекс, вагітні.
ЛІТЕРАТУРА

1. Alexopoulos AS, Blair R, Peters AL. (2019). Management of Preexisting Diabetes in Pregnancy: A Review. JAMA. 321(18): 1811-1819. https://doi.org/10.1001/jama.2019.4981; PMid:31087027 PMCid:PMC6657017

2. American Diabetes Association Professional Practice Committee. (2022). Classification and Diagnosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes-2022. Diabetes care. 45; Suppl 1: S17-S38. https://doi.org/10.2337/dc22-S002; PMid:34964875

3. Bahri Khomami M, Joham AE, Boyle JA, Piltonen T, Silagy M, Arora C et al. (2019). Increased maternal pregnancy complications in polycystic ovary syndrome appear to be independent of obesity-A systematic review, meta-analysis, and meta-regression. Obesity reviews: an official journal of the International Association for the Study of Obesity. 20(5): 659-674. https://doi.org/10.1111/obr.12829; PMid:30674081

4. Banker M, Puttabyatappa M, O'Day P, Goodrich JM, Kelley AS, Domino SE et al. (2021). Association of Maternal-Neonatal Steroids With Early Pregnancy Endocrine Disrupting Chemicals and Pregnancy Outcomes. The Journal of clinical endocrinology and metabolism. 106(3): 665-687. https://doi.org/10.1210/clinem/dgaa909; PMid:33280001 PMCid:PMC7947779

5. Chatuphonprasert W, Jarukamjorn K, Ellinger I. (2018). Physiology and pathophysiology of steroid biosynthesis, transport and metabolism in the human placenta. Front Pharmacol. 9(1027). https://doi.org/10.3389/fphar.2018.01027; PMid:30258364 PMCid:PMC6144938

6. Daskalakis G, Marinopoulos S, Krielesi V, Papapanagiotou A, Papantoniou N et al. (2008). Placental pathology in women with gestational diabetes. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 87(4): 403-407. https://doi.org/10.1080/00016340801908783; PMid:18382864

7. Hod M, Kapur A, Sacks DA, Hadar E, Agarwal M, Di Renzo GC et al. (2015). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) Initiative on gestational diabetes mellitus: A pragmatic guide for diagnosis, management, and care. International journal of gynaecology and obstetrics: the official organ of the International Federation of Gynaecology and Obstetrics. 131; Suppl 3: S173-S211. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(15)30033-3

8. Hufnagel A, Dearden L, Fernandez-Twinn DS, Ozanne SE. (2022). Programming of cardiometabolic health: the role of maternal and fetal hyperinsulinaemia. The Journal of endocrinology. 253(2): R47-R63. https://doi.org/10.1530/JOE-21-0332; PMid:35258482 PMCid:PMC9066586

9. Lenke L, Martínez de la Escalera G, Clapp C, Bertsch T, Triebel J. (2020). A Dysregulation of the Prolactin/Vasoinhibin Axis Appears to Contribute to Preeclampsia. Front Endocrinol (Lausanne). 10: 893. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00893; PMid:31998232 PMCid:PMC6962103

10. Männik J, Vaas P, Rull K, Teesalu P, Rebane T, Laan M. (2010). Differential expression profile of growth hormone/chorionic somatomammotropin genes in placenta of small- and large-for-gestational-age newborns. The Journal of clinical endocrinology and metabolism. 95(5): 2433-2442. https://doi.org/10.1210/jc.2010-0023; PMid:20233782 PMCid:PMC2869554

11. Markl-Hahn H, Neugebauer L, Lenke L, Ecker S, Merz T, McCook O et al. (2022). Human Placental Tissue Contains A Placental Lactogen-Derived Vasoinhibin. J Endocr Soc. 6(4): bvac029. https://doi.org/10.1210/jendso/bvac029; PMid:35265784 PMCid:PMC8900287

12. Modzelewski R, Stefanowicz-Rutkowska MM, Matuszewski W, Bandurska-Stankiewicz EM. (2022). Gestational Diabetes Mellitus-Recent Literature Review. Journal of clinical medicine. 11(19): 5736. https://doi.org/10.3390/jcm11195736; PMid:36233604 PMCid:PMC9572242

13. Neven ACH, Mousa A, Boyle JA, Teede HJ. (2023). Endocrine and metabolic interactions in healthy pregnancies and hyperinsulinemic pregnancies affected by polycystic ovary syndrome, diabetes and obesity. Front Endocrinol (Lausanne). 13: 993619. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.993619; PMid:36733795 PMCid:PMC9886898

14. Plows JF, Stanley JL, Baker PN, Reynolds CM, Vickers MH. (2018). The Pathophysiology of Gestational Diabetes Mellitus. International journal of molecular sciences. 19(11): 3342. https://doi.org/10.3390/ijms19113342; PMid:30373146 PMCid:PMC6274679

15. Qiao L, Saget S, Lu C, Hay WW Jr, Karsenty G, Shao J. (2021). Adiponectin Promotes Maternal β-Cell Expansion Through Placental Lactogen Expression. Diabetes. 70(1): 132-142. https://doi.org/10.2337/db20-0471; PMid:33087456 PMCid:PMC7881845

16. Rassie K, Giri R, Joham AE, Teede H, Mousa A. (2022). Human Placental Lactogen in Relation to Maternal Metabolic Health and Fetal Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Mol Sci. 23(24): 15621. https://doi.org/10.3390/ijms232415621; PMid:36555258 PMCid:PMC9779646

17. Sibiak R, Jankowski M, Gutaj P, Mozdziak P, Kempisty B, Wender-Ożegowska E. (2020). Placental Lactogen as a Marker of Maternal Obesity, Diabetes, and Fetal Growth Abnormalities: Current Knowledge and Clinical Perspectives. J Clin Med. 9(4): 1142. https://doi.org/10.3390/jcm9041142; PMid:32316284 PMCid:PMC7230810

18. Wan J, Hu Z, Zeng K, Yin Y, Zhao M et al. (2018). The reduction in circulating levels of estrogen and progesterone in women with preeclampsia. Pregnancy hypertension. 11: 18-25. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2017.12.003; PMid:29523268

19. Wang H, Li N, Chivese T, Werfalli M, Sun H, Yuen L et al. (2022). IDF Diabetes Atlas: Estimation of Global and Regional Gestational Diabetes Mellitus Prevalence for 2021 by International Association of Diabetes in Pregnancy Study Group's Criteria. Diabetes research and clinical practice. 183: 109050. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2021.109050; PMid:34883186

20. Yanachkova V, Staynova R, Stankova T, Kamenov Z. (2023). Placental Growth Factor and Pregnancy-Associated Plasma Protein-A as Potential Early Predictors of Gestational Diabetes Mellitus. Medicina (Kaunas). 59(2): 398. https://doi.org/10.3390/medicina59020398; PMid:36837599 PMCid:PMC9961527