Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 3(95): 49-54; doi 10.15574/PP.2023.95.49
Баришнікова О. П.¹, Чайка К. В.¹, Титаренко Н. В.², Вознюк А. В.², Рудь В. О.^2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Баришнікова ОП, Чайка КВ, Титаренко НВ, Вознюк АВ, Рудь ВО. (2023). Якість життя як критерій ефективності хірургічного лікування генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 49-54; doi 10.15574/PP.2023.95.49.
Стаття надійшла до редакції 07.07.2023 р.; прийнята до друку 10.09.2023 р.

Дотепер не розроблено критеріїв вибору обсягу хірургічного втручання в пацієнток із генітальним пролапсом, поєднаним із лейоміомою матки.
– оцінити та порівняти показники якості життя через 6 та 12 місяців після гістеректомії з та без корекції генітального пролапсу.
Матеріали та методи. Обстежено 120 пацієнток. В контрольній (І) групі (n=40) виконано гістеректомію без корекції генітального пролапсу, в інших двох групах – гістеректомію та корекцію генітального пролапсу з використанням сітчастого імпланта методом пектопексії (ІІ група, n=40) або латеральної фіксації (ІІІ група, n=40). Для оцінки якості життя до та через 6 місяців після операції використовували опитувальники PFDI-20 та PISQ, через 12 місяців – опитувальник «Пролапс (тазових органів), дисфункції (тазового дна) та якість життя» (ПД-ЯЖ). Статистична обробка даних проводилася з допомогою програми «SPSS 21».
. Достовірні відмінності в оцінці за PFDI-20 зареєстровано в пацієнток ІІ та ІІІ груп – 45,39±27,02 і 49,78±17,24 бали відповідно; р<0,001. Індекс сексуальної функції, за даними опитувальника PISQ, також достовірно збільшився в ІІ та ІІІ групах: з 18,93±14,61 до 24,85±12,19 бала – у групі пектопексії; з 17,55±10,64 до 24,3±13,92 бала – у групі латеральної фіксації (р=0,01). Під час аналізу результатів анкетування за допомогою опитувальника ПД-ЯЖ через 12 місяців після операції звернено увагу на достовірні відмінності в середніх оцінках впливу проявів генітального пролапсу на якість життя, фізичних і соціальних обмежень, міжособистісних взаємин та емоційних проблем у жінок, яким проведено корекцію пролапсу тазових органів у поєднанні з гістеректомією порівняно з пацієнтками, яким виконано тільки гістеректомію (p<0,05).
Отримані нами дані свідчать про ефективність одномоментного з гістеректомією виконання корекції генітального пролапсу з використанням сітчастих імплантів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: лейоміома матки, генітальний пролапс, якість життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bachmann GA. (1990). Hysterectomy. A critical review. J Reprod Med. 35 (9): 839-862.

2. Barber MD, Kuchibhatla MN, Pieper CF, Bump RC. (2001). Psychometric evaluation of 2 comprehensive condition-specific quality of life instruments for women with pelvic floor disorders. Am J Obstet Gynecol. 185 (6): 1388-1395. https://doi.org/10.1067/mob.2001.118659; PMid:11744914

3. Barber MD, Walters MD, Bump RC. (2005). Short forms of two condition-specific quality-of-life questionnaires for women with pelvic floor disorders (PFDI-20 and PFIQ-7). Am J Obstet Gynecol. 193 (1): 103-113. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.12.025; PMid:16021067

4. Bump RC, Mattiasson A, Bo K, Brubaker LP, DeLancey JO, Klarskov P et al. (1996). The standardization of terminology of female pelvic organ prolapse and pelvic floor dysfunction. Am J Obstet Gynecol. 175 (1): 10-17. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(96)70243-0; PMid:8694033

5. Chen J, Zhu L, Lang JH, Shi HH, Lou WJ, Sun ZJ et al. (2012). Prospective study on total pelvic reconstruction surgery with Prosima in the treatment of pelvic organ prolapse stage III. Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi. 47 (9): 664-668.

6. Коршунов МЮ, Сазыкина ЕИ. (2008). Опросник ПД-КЖ – валидированный способ оценки симптомов дисфункций тазового дна и качества жизни у пациенток с пролапсом тазовых органов. Журнал акушерства и женских болезней. 7 (3): 86-93.

7. Кузьоменська МЛ, Гладенко СЄ. (2015). Тактика оперативного лікування поєднаної патології матки без та з генітальним пролапсом. Здоровье женщины. 4 (100): 78-79.

8. Литвиненко ОВ, Громова АМ, Сакевич РП. (2013). Оцінка якості життя у жінок з лейоміомою матки після емболізації маткових артерій за допомогою опитальників SF-36 та UFS-QOL. Таврический медико-биологический вестник. 16 (2): 62-65.

9. Milsom I, Gyhagen M. (2019). Breaking news in the prediction of pelvic floor disorders. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 54: 41-48. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2018.05.004; PMid:30076040

10. Reynolds S, Gold KP, Ni S, Kaufman MR, Dmochowski RR, Penson DF. (2013). Immediate effects of the initial FDA notification on the use of surgical mesh for pelvic organ prolapse surgery in medicare beneficiaries. Neurourol Urodyn. 32 (4): 330-335. https://doi.org/10.1002/nau.22318; PMid:23001605 PMCid:PMC3962985

11. Rogers RG, Kammerer-Doak D, Darrow A, Murray K. Olsen A, Barber M et al. (2004). Sexual function after surgery for stress urinary incontinence and/or pelvic organ prolapse: A multicenter prospective study. Am J Obstet Gynecol. 191 (1): 206-210. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.03.087; PMid:15295367

12. Samuelsson EU, Victor FT, Tibblin G, Svärdsudd KF. (1999). Signs of genital prolapse in a Swedish population of women 20 to 59 years of age and possible related factors. Am J Obstet Gynecol. 180 (2 Pt 1): 299-305. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(99)70203-6; PMid:9988790

13. Schwartz SM. (2001). Epidemiology of uterine leiomyomafa. Clin Obstet Gynecol. 44 (2): 316-326.; https://doi.org/10.1097/00003081-200106000-00018; PMid:11344995

14. Татарчук ТФ, Косей ДМ. (2012). Современные принципы лечения лейомиомы матки. Здоров’я України: мед. газета. 4 (Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія): 10-13.

15. Zalewski M, Kołodyńska G, Mucha A, Bełza Ł, Nowak K, Andrzejewski W. (2020). The assessment of quality of life and satisfaction with life of patients before and after surgery of an isolated apical defect using synthetic materials. BMC Urol. 20: 104. https://doi.org/10.1186/s12894-020-00666-7; PMid:32689981 PMCid:PMC7370467

16. Железов ДМ. (2021). Особливості МРТ-візуалізації міом матки на передопераційному етапі. Вісник медичних і біологічних досліджень. 1 (7): 62-65.

17. Жук СІ, Будченко ЄА. (2018). Профілактика генітального пролапсу у жінок у пізній післяпологовий період. Здоровье женщины. 3 (129): 31-33. https://doi.org/10.15574/HW.2018.129.31