Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 3(139): 32-36. doi: 10.15574/SP.2024.139.32

Аряєв М. Л., Сеньківська Л. І.
Одеський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Аряєв МЛ, Сеньківська ЛІ. (2024). Якість життя дітей із дефіцитом гормону росту до початку та після 12-місячної замісної терапії. Сучасна педіатрія. Україна. 3(139): 32-36. doi: 10.15574/SP.2024.139.32.
Стаття надійшла до редакції 20.02.2024 р., прийнята до друку 09.04.2024 р.

Систематичний огляд літератури в базах даних «Embase», «MEDLINE» і «Cochrane» свідчить про неповноту та суперечливість даних щодо психосоціальних наслідків низькорослості дітей, у тому числі в контексті впливу на якість життя (ЯЖ).
Мета – оцінити ЯЖ як індикатор психосоціальної адаптації дітей із дефіцитом гормону росту (ДГР) до початку та після 12-місячної терапії рекомбінантним гормоном росту людини (рГРл).
Матеріали та методи. Основна група низькорослих дітей (46 дітей препубертатного віку із ДГР та 48 дітей з ідіопатичним низьким зростом) була порівняна з відповідною контрольною групою (80 здорових дітей). Для визначення ЯЖ за шкалами «загальнa оцінка», «фізичне здоров’я», «психосоціальне здоров’я», «емоційне функціонування», «соціальне функціонування», «шкільне функціонування» застосовано опитувальники Peds QL4.0 дітей та батьків. Проведено статистичну обробку результатів із використанням коефіцієнта кореляції Спірмена (rs) та шляхом оцінювання відмінностей між середніми значеннями двох незалежних варіаційних рядів за величиною «p».
Результати. Більш виразне зниження ЯЖ виявлено в дітей із ДГР віком до 9 років порівняно зі старшими дітьми та в низькорослих дітей із зростом SDS <-3 порівняно з дітьми із зростом -3<SDS<-2. За шкалою дитячого опитувальника Peds QL4.0 оптимальна ростова відповідь дітей із ДГР після 12-місячного лікування рГРл асоціювалася з нормалізацією загальної оцінки ЯЖ (rs=0,44, p<0,05). Виявлено пряму кореляцію ЯЖ із прихильністю до замісної терапії (rs=0,28, p<0,05) та між високим комплаєнсом до терапії рГРл та оптимальною ростовою відповіддю (rs=0,85, p<0,05).
Висновки. Оцінка ЯЖ за шкалами опитувальника Рeds QL 4.0 дітей відрізнялася від оцінки батьків щодо усвідомлення проблем фізичного здоров’я. За даними обох опитувальників після 12-місячної терапії рГРл нормалізувалися всі показники шкали Рeds QL 4.0. Встановлено пряму кореляцію між ЯЖ та оптимальною ростовою відповіддю дітей із ДГР на терапію рГРл.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: якість життя, діти, дефіцит гормону росту, рГРл терапія.
ЛІТЕРАТУРА

1. Altman DG. (2018). Practical Statistics for Medical Research. London: Chapman and Hall: 611.

2. Aryayev M, Senkivska L. (2022). Growth response, psychosocial problems, and quality of life in children with growth hormone deficiency. Pediatria Polska – Polish Journal of Paediatrics. 97(3): 236-241. https://doi.org/10.5114/polp.2022.120074

3. Aryayev M, Senkivska L, Lowe JB. (2021). Psycho-Emotional and Behavioral Problems in Children with Growth Hormone Deficiency. Front. Pediatr. 9: 707648. https://doi.org/10.3389/fped.2021.707648; PMid:34631612 PMCid:PMC8495251

4. Backeljauw P, Cappa M, Kiess W, Law L, Cookson C, Sert C et al. (2021). Impact of short stature on quality of life: A systematic literature review. Growth hormone & IGF research: official journal of the Growth Hormone Research Society and the International IGF Research Society. 57-58: 101392. https://doi.org/10.1016/j.ghir.2021.101392; PMid:33975197

5. Bloemeke J, Silva N, Bullinger M, Witt S, Dörr HG, Quitmann J. (2019, Mar 18). Psychometric properties of the quality of life in short statured youth (QoLISSY) questionnaire within the course of growth hormone treatment. Health Qual Life Outcomes. 17(1): 49. https://doi.org/10.1186/s12955-019-1118-9; PMid:30885197 PMCid:PMC6423839

6. Brod M, Rasmussen MH, Alolga S, Beck JF, Bushnell DM, Lee KW, Maniatis A. (2023). Psychometric Validation of the Growth Hormone Deficiency-Child Treatment Burden Measure (GHD-CTB) and the Growth Hormone Deficiency-Parent Treatment Burden Measure (GHD-PTB). PharmacoEconomics – open. 7(1): 121-138. https://doi.org/10.1007/s41669-022-00373-z; PMid:36255609 PMCid:PMC9929004

7. Gardner M, Boshart ML, Yeguez CE, Desai KM, Sandberg DE. (2016). Coming Up Short: Risks of Bias in Assessing Psychological Outcomes in Growth Hormone Therapy for Short Stature. The Journal of clinical endocrinology and metabolismю 101(1): 23-30. https://doi.org/10.1210/jc.2015-3256; PMid:26583584

8. González Briceño LG, Viaud M, Beltrand J et al. (2019). Improved General and Height-Specific Quality of Life in Children with Short Stature After 1 Year on Growth Hormone. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 104(6): 2103-2111. https://doi.org/10.1210/jc.2018-02523; PMid:30649493

9. Maghnie M, Orso M, Polistena B, Cappa M, Pozzobon G, d'Angela D et al. (2023). Quality of life in children and adolescents with growth hormone deficiency and their caregivers: an Italian survey. Journal of endocrinological investigation. 46(12): 2513-2523. https://doi.org/10.1007/s40618-023-02106-3; PMid:37209402 PMCid:PMC10632207

10. Quitmann J, Bloemeke J, Dörr HG et al. (2019). First-year predictors of health-related quality of life changes in short-statured children treated with human growth hormone. J. Endocrinol Invest. 42: 1067-1076. https://doi.org/10.1007/s40618-019-01027-4; PMid:30840207

11. UNICEF & WHO (2020). Levels and trends in child malnutrition: key findings of the 2019 Edition of the Joint Child Malnutrition Estimates. Geneva: World Health Organization.: https://data.unicef.org/topic/nutrition/malnutrition

12. Varni JW, Limbers CA, Burwinkle TM. (2007). Impaired health-related quality of life in children and adolescents with chronic conditions: a comparative analysis of 10 disease clusters and 33 disease categories/severities utilizing the PedsQL 4.0 Generic Core Scales. Health Qual Life Outcomes. 5: 43. https://doi.org/10.1186/1477-7525-5-43; PMid:17634123 PMCid:PMC1964786

13. Varni JW, Seid M, Knight TS et al. (2002). The PedsQLTM 4.0 Generic Core Scales: Sensitivity, Responsiveness, and Impact on Clinical Decision-Making. J Behav Med. 25(2): 175-193. https://doi.org/10.1023/A:1014836921812; PMid:11977437

14. Visser-van Balen H, Sinnema G, Geenen R. (2006). Growing up with idiopathic short stature: psychosocial development and hormone treatment; a critical review. Arch Dis Child. 91(5): 433‐439. https://doi.org/10.1136/adc.2005.086942; PMid:16632673 PMCid:PMC2082749

15. Warrier V, Krishan K, Shedge R, Kanchan T. (2023). Height Assessment. In StatPearls. StatPearls Publishing.