Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).6(150): 13-17. doi: 10.15574/SP.2025.6(150).1317
Александрін А. В.¹, Коваль Д. М.², Сергієнко О. В.^2
1ГО «Інфекційний контроль в Україні», м. Київ
²СДУ «Український центр трансплант-координації», м. Київ

Для цитування: Александрін АВ, Коваль ДМ, Сергієнко ОВ. (2025). Інфекційний контроль у суб’єктах системи крові: підходи до забезпечення інфекційної безпеки донорів і реципієнтів в Україні. Сучасна педіатрія. Україна. 6(150): 13-17. doi: 10.15574/SP.2025.6(150).1317.
Стаття надійшла до редакції 29.05.2025 р., прийнята до друку 16.09.2025 р.

Національна система крові є ключовою складовою системи охорони здоров’я України, що забезпечує населення безпечними та якісними компонентами крові в достатній кількості з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій. Хоча ризик інфікування донора під час венепункції є відносно низьким, важливо дотримуватися заходів профілактики інфекцій для запобігання зараженню через руки або обладнання. Реципієнти мають ризик інфікування через трансфузію контамінованої крові, що може бути наслідком порушень при заготівлі, скринінгу або зберіганні компонентів крові.
Мета – проаналізувати стан профілактики інфекцій та інфекційного контролю (ПІІК) у суб’єктах системи крові України.
Матеріали і методи. Проведено онлайн-анкетування 26 суб’єктів системи крові в грудні 2021 року та візити до трьох закладів (листопад 2021 року) для оцінювання практик ПІІК. Застосовано стандартну анкету, що складалася з 124 запитань і включала такі розділи: загальну інформацію про суб’єкт системи крові; адміністративний контроль ПІІК; скринінг і транспортування крові, підтримку лабораторій, заходи щодо запобігання поширенню COVID-19 та управління якістю.
Результати. Визначено ключові напрями підвищення інфекційної безпеки: уніфікація алгоритму оброблення шкіри при венепункції, поліпшення гігієни рук, підвищення охоплення вакцинацією (гепатит В, грип, COVID-19), підготовку персоналу з ПІІК, симуляційні навчання з відстеження компонентів крові, аналіз ефективності системи ретроспективного контролю і залучення донорів.
Висновки. Для запобігання інфікуванню донорів, реципієнтів і медперсоналу необхідне послідовне впровадження системи інфекційної безпеки на всіх етапах – від заготівлі й тестування до зберігання й трансфузії. Аналіз дав змогу ідентифікувати прогалини і визначити ключові заходи для зміцнення інфекційної безпеки в системі крові України.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекційний контроль, профілактика інфекцій, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, система крові.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bibi S, Siddiqui T, Jafry S, Ahmed W. (2019, Jul 24). Infection control practices in blood banks of Pakistan. East Mediterr Health J. 25(5): 331-340. https://doi.org/10.26719/emhj.18.051; PMid:31364758

2. EURO WHO. (2017). Assessment of the viral hepatitis response in Ukraine. Mission report. URL: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0007/372697/ukr-hepatitis-report-eng.PDF.

3. Ruparelia CS, Thompson E, Trexler PA. (2018). Reference Manual for Health Care Facilities with Limited Resources Infection Prevention and Control. Baltimore, MD: Jhpiego

4. World Health Organization. (2009). Screening donated blood for transfusion-transmissible infections : recommendations. World Health Organization.

5. World Health Organization. (2009). WHO guidelines on hand hygiene in health care: First Global Patient Safety Challenge – Clean Care is Safer Care. Geneva.

6. World Health Organization. (2016). Establishing external quality assessment programmes for screening of donated blood for transfusion-transmissible infections: implementation guide. Geneva.

7. World Health Organization. (2016). Guidelines on core components of infection prevention and control programmes at the national and acute healthcare facility level. Geneva. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.

8. World Health Organization. (2016). Safe management of wastes from health-care activities. Geneva.