- Інфекції сечових шляхів у новонароджених дітей: мікробний пейзаж і проблеми антибіотикорезистентності
Інфекції сечових шляхів у новонароджених дітей: мікробний пейзаж і проблеми антибіотикорезистентності
Paediatric surgery. Ukraine. 2021.3(72):56-62; doi 10.15574/PS.2021.72.56
Вешкурцева І. М.1,2, Аксельров М. О.1,2, Емельянова В. О.1,2, Супрунец С. Н.1,2, Столяр О. В.1, Гордійчук С. Н.1, Лебєдєва К. О.1, Ашихміна О. П.1, Барінов О. Л.2
1Тюменський державний медичний університет МОЗ, Росія
2Міська клінічна лікарня № 2, м. Тюмень, Росія
Для цитування: Вешкурцева ІМ, Аксельров МО, Емельянова ВО, Супрунец СН та інш. (2021). Інфекції сечових шляхів у новонароджених дітей: мікробний пейзаж і проблеми антибіотикорезистентності. Хірургія дитячого віку. 3(72): 56-62; doi 10.15574/PS.2021.72.56.
Стаття надійшла до редакції 30.06.2021 р., прийнята до друку 8.09.2021 р.
Інфекція сечових шляхів – одна з найпоширеніших бактерійних інфекцій у дітей, що в 30% випадків може бути першим проявом у дитини природжених аномалій розвитку сечових шляхів і порушень уродинаміки. Несвоєчасні діагностика, початок терапії, вибір неадекватного протимікробного препарату збільшують ризики прогресування захворювання, розвитку нефросклерозу й інвалідизації пацієнта.
Мета – вивчити мікробний пейзаж при інфекції сечових шляхів, його антибіотикорезистентність у новонароджених дітей з аномаліями розвитку сечовивідної системи.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати мікробіологічного дослідження сечі в новонароджених дітей з інфекціями сечових шляхів на тлі аномалій розвитку сечових шляхів. Ці діти перебували на лікуванні у відділеннях реанімації і патології новонароджених у період 2016–2020 рр.
Результати. Основними збудниками інфекцій сечових шляхів у новонароджених дітей з аномаліями розвитку сечовивідної системи є Enterobacterales (63,4%), у 13,8% – продуценти бета-лактамаз розширеного спектра. Найбільшу активність щодо Escherichia coli виявили цефоперазон / сульбактам, амікацин, меропенем і нітрофурантоїн. Щодо інших представників порядку Enterobacterales високо активний був тільки амікацин. Штами Enterococcus spp., виявлені у 20%, у кожному четвертому випадку були стійкі до резервного ванкоміцину. Представники грамнегативних бактерій, що не ферментують, виявлялися в 6,4% випадків, резистентність до основних титрованих антибіотиків коливалася від 44,4% до 100%.
Висновки. Основними збудниками інфекцій сечових шляхів у новонароджених дітей з аномаліями розвитку сечовивідної системи є представники порядку Enterobacterales, Enterococcus spp. і неферментативні грамнегативні бактерії, що характеризувалися високою резистентністю, у тому числі до антибіотиків резерву. Високі показники стійкості виділеної мікрофлори ускладнюють вибір ефективної антибактеріальної терапії в цієї категорії пацієнтів і потребує здебільшого комбінованої антибіотикотерапії.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені діти, інфекція сечових шляхів, аномалії розвитку сечових шляхів, антибіотикорезистентність.
ЛІТЕРАТУРА
1. Белобородов ВБ, Гусаров ВГ, Дехнич АВ и др. (2020). Диагностика и антимикробная терапия инфекций, вызванных полирезистентными микроорганизмами. Методические рекомендации Российской некоммерческой общественной организации «Ассоциация анестезиологов-реаниматологов», Межрегиональной общественной организации «Альянс клинических химиотерапевтов и микробиологов», Межрегиональной ассоциации по клинической микробиологии и антимикробной химиотерапии (МАКМАХ), общественной организации «Российский Сепсис Форум». Вестник анестезиологии и реаниматологии. 17 (1): 52–83. https://doi.org/10.21292/2078-5658-2020-16-1-52-83.
2. Bilgili G, Yuksel MB. (2015). Urinary tract infections in newborns. Medical Science and Discovery. 2 (1): 124. https://doi.org/10.17546/msd.71668
3. Чугунова ОЛ, Думова СВ. (2010). Особенности заболеваний органов мочевой системы у детей раннего возраста. Фармакотерапия детских болезней: Руководство. Москва: Медицинское информационное агентство: 704–734.
4. Чугунова ОЛ, Шумихина МВ, Думова СВ. (2013). Современные представления об инфекции органов мочевой системы у новорожденных и детей раннего возраста. Педиатрия. 4 (42): 38–47.
5. Dakic D, Dragas LJ, Rudanovic R. (2014). Urinary Tract Infections In Newborns. Archives of Disease in Childhood. 99: A422. https://doi.org/10.1136/archdischild-2014-307384.1173
6. Эйдельштейн МВ, Сухорукова МВ, Склеенова ЕЮ, Иванчик НВ, Микотина АВ, Шек ЕА, Дехнич АВ, Азизов ИС, Козлов РС, исследовательская группа «МАРАФОН». (2017). Антибиотикорезистентность нозокомиальных штаммов Pseudomonas аeruginosa в стационарах России: результаты многоцентрового эпидемиологического исследования «МАРАФОН» 2013–2014. Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 19 (1): 37–41.
7. Ergon EY, Acar BH, Celik Kıymet, Colak Ruya et al. (2017). Urinary Tract Infections in Neonates. Тurkish Journal of Pediatric Disease: 1-5. https://doi.org/10.12956/tjpd.2017.288
8. Гладин ДП, Лифанова МВ, Лебедева НД. (2019). Микрофлора мочи и тяжесть инфекции у детей с хирургической патологией. Forcipe. 2 (3): 3–13.
9. Кушнарева МВ, Дементьева ГМ, Шабельникова ЕИ и др. (2020). Инфекция мочевыводящих путей у недоношенных новорожденных. Практика педиатра. 4:
28–32.
10. Летифов ГМ, Каплиева ОВ, Бурова ИЯ и др. (2012). Изменчивость этиологической структуры и антибиотикочувствительность уропатологической флоры при пиелонефрите у детей. Медицинский вестник Юга России. Приложение: 50.
11. Лопаткин НА. (2013). Аномалии развития почек, мочевых путей и мужских половых органов. В кн: Урология, Москва «Медицина»: 147–210.
12. Малкоч АВ, Филатова НН, Дудко МЮ и др. (2019). Инфекция мочевых путей у детей. Фарматека. 26 (1): 38–43. URL: https://doi.org/10.18565/pharmateca.2019.1.38-43.
13. Мельникова ЕА, Лучанинова ВН, Крукович ЕВ и др. (2017). Трудности и возможности диагностики инфекции мочевой системы у новорожденных. Педиатрия. 96 (56): 8–14. https://doi.org/10.24110/0031-403X-2017-96-5-8-14
14. Мельникова ЕА, Лучанинова ВН, Зайцева ЕА и др. (2015). Структура и антибиотикорезистентность уропатогенов, выделенных у новорожденных с инфекцией мочевых путей. Практическая медицина. 2 (87): 97–100.
15. Мельникова ЕА, Зайцева ЕА, Лучанинова ВН и др. (2019). Дифференцированные подходы к лечению инфекции мочевой системы у детей с учетом этиологического фактора Enterococcus faecalis. Тихоокеанский медицинский журнал. 4 (78): 60–65. https://doi.org/10.34215/1609-1175-2019-4-60-65
16. Меновщиковой ЛБ, Рудина ЮЭ, Гармановой ТН и др. (2015). Клинические рекомендации по детской урологии-андрологии. М: Издательство «Перо»:240.
17. Министерство здравоохранения Российской Федерации. (2018). Инфекции мочевыводящих путей. Клинические рекомендации: 24.
18. Палагин ИС, Сухорукова МВ, Дехнич АВ, Эйдельштейн МВ, Перепанова ТС, Козлов РС, исследовательская группа «ДАРМИС-2018». (2019). Антибиотикорезистентность возбудителей внебольничных инфекций мочевых путей в России: результаты многоцентрового исследования «ДАРМИС-2018». Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 21 (2): 134–146. https://doi.org/10.36488/cmac.2019.2.134-146.
19. Перепанова ТС, Козлов РС, Руднов ВА и др. (2020). Антимикробная терапия и профилактика инфекций почек, мочевыводящих путей и мужских половых органов. Федеральные клинические рекомендации. М: 72.
20. Pickard R, Bartoletti R, Bjerklund-Johansen ТЕ et al. (2016). EAU Guidelines on urological infections. European Association of Urology: 16.
21. Renkema KJ, Winpred PJ, Scovorodkin IN et al. (2011). Nonel Perspectives for undestending congenital anomalies of the kidney and urinary tract (CAKUT). Nephrol Dial Transplant Dec. 26 (14): 3841-3851. https://doi.org/10.1093/ndt/gfr655; PMid:22121240
22. ГРЛП. (2021). Государственный реестр лекарственных препаратов. URL: http://www.grls.rosminzdrav.ru.
23. Stein R, Dogan HS, Hoebeke Р et al. (2015). Urinary tract infections in children: EAU/ESPU guidelines. Eur Urol. 67 (3): 546-558. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2014.11.007; PMid:25477258
24. Сухорукова МВ, Эйдельштейн МВ, Склеенова ЕЮ, Иванчик НВ, Шек ЕА, Дехнич АВ, Козлов РС, исследовательская группа «МАРАФОН». (2017). Антибиотикорезистентность нозокомиальных штаммов Acinetobacter spp. в стационарах России: результаты многоцентрового эпидемиологического исследования «МАРАФОН» 2013–2014. Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 19 (1): 42–48.
25. Вешкурцева ИМ, Аксельров МА, Ямщикова ЕВ и др. (2020). Этиологическая структура и антибиотикорезистентность возбудителей инфекций мочевых путей у детей. Педиатрия. 99 (5): 27–32. doi: 10.24110/0031-403X-2020-99-5-27-32.
27. ВОЗ. (2021). ВОЗ публикует список бактерий, для борьбы с которыми срочно требуется создание новых антибиотиков. URL: http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2017/bacteria-antibiotics-needed/ru/.
29. Захарова ИН, Мачнева ЕБ, Мумладзе ЭБ и др. (2017). Диагностика и лечение инфекций мочевых путей у детей: что нового? Медицинский совет. 1: 180–185. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2017-1-180-18.
30. Жданова ОА, Гурович ОВ, Ахматова СН и др. (2017). Микрофлора мочи при инфекции мочевых путей у детей разного возраста, Прикладные информационные аспекты медицины. 20 (3): 89–93.