HEALTH OF WOMAN. 2016.9(115):78–85; doi 10.15574/HW.2016.115.78 
 

Індивідуалізація тактики лікування хворих із епітеліальними пухлинами яєчників з урахуванням клініко-морфoлогічних ознак та додатковим визначенням імуногістохімічних маркерів

Неспрядько С. В., Мельник М. М., Гончарук І. В.

Національний інститут раку МОЗ України, м. Київ

Нацiональна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ» МОЗ України, м. Київ

Труднощі клінічної діагностики (безсимптомність) епітеліальних новоутворень яєчників та велика кількість морфологічних (гістологічних) типів їхньої будови вимагає в сучасних умовах застосування додаткових імуногістохімічних маркерів, що дозволяє індивідуалізувати тактику лікування та визначити його прогноз.

Мета дослідження: визначення імуногістохімічних маркерів (ER, PR, p53, Ki-67, CD34, E-cadherin) у новоутвореннях яєчників для індивідуалізації тактики лікування і прогнозу.

Матеріали та методи. Обстежено 30 пацієнток з новоутвореннями яєчників. Застосовані морфологічні методи – гістологічний та імуногістохімічний.

Результати. У даному дослідженні найбільшу кількість новоутворень яєчників становили ендометріоїдні кісти – 15 (50%) випадків, серозні кісти – 4 (14%) випадки, серозні пограничні пухлини – 3 (10%) випадки, серозна погранична пухлина із малігнізацією за типом високодиференційованої серозної аденокарциноми GI-II – 1 (3%) випадок, муцинозна кіста – 1 (3%) випадок, псевдомуцинозна погранична пухлина (кістома) – 3 (10%) випадки, 2 (7%) випадки – поєднання ендометріоїдних і серозних кіст та 1 (3%) випадок – зріла дермоїдна кіста.

Рецептори естрогену, прогестерону та маркер проліферації Кі-67 є ключовими прогностичними маркерами. Високий показник перших – понад 70% та низький показник проліферації – менше 10% свідчать про сприятливий прогноз і дозволяють індивідуалізувати гормональну терапію при серозних та ендометріоїдних кістах, виділити більш сприятливі випадки при пограничних серозних новоутвореннях.

Мутантний білок р53 допомагає визначити, зокрема у групі пограничних серозних та муцинозних кістом, несприятливі випадки, які підлягають активному диспансерному нагляду та застосуванню профілактичної хіміотерапії.

Маркер клітинної адгезії E-cadherin має практичне значення у диференціальній діагностиці, зокрема для візуалізації епітеліальної вистілки в ендометріоїдних кістах: абсолютної кореляції зменшення клітинної адгезії (вираженості експресії) не виявлено в різних гістологічних типах (ураховували «істинну» мембранну та атипову експресію у цитоплазмі); антиген CD34 – маркер судинної щільності не мав прикладного практичного значення через кістозну морфологічну структуру новоутворень яєчників, відсутність уніфікованого оцінювання кількості мікросудин.

Заключення. При новоутвореннях яєчників разом із класичним гістологічним методом доцільним є застосування імуногістохімічних маркерів, що дозволяють більш точно визначити їхню біологічну природу, покращити діагностику, індивідуалізувати тактику лікування та визначити прогноз.

Ключові слова: епітеліальні пухлини яєчників, діагностика, лікування, імуногістохімічний метод.

Література:

1. Антонеева И.И. Экспрессия антигенов вируса папилломы человека, простого герпеса и фенотип рецепторов эстрогенов и прогестерона в малигнизированных эпителиальных опухолях яичников: Автореф. дисс. … канд. мед. наук: 14.00.14 – Онкология. – СПб., 2004. – C. 96.

2. Бабиченко И.И., Ковязин В.А. Новые методы иммуногистохимической диагностики опухолевого роста: Учеб. пособие. – М.: РУДН, 2008. – 109 c.

3. Бохман Я.В. Руководство по онкогинекологии. – СПб.: «ООО Издательство Фоллиант», 2002. – 542 с.

4. Гарин А.М., Базин И.С. «Десять наиболее распространенных злокачественных опухолей». – М., 2006. – 89 c.

5. Глазунов М.Ф. Опухоли яичников (морфология, гистогенез, вопросы патогенеза) – Изд.: Медгиз. – 1954. – 323 с.

6. Нанинец Н.Л. Клинико-морфологические критерии озлокачествления пограничных (пролиферирующих) эпителиальных опухолей яичников и прогноз для больных: кандидат медицинских наук: 14.00.15. – Пат. анатомия. – СПб., 2008. – С. 89.

7.Репина Н.Б. Клинико-морфологическая и иммуногистохимическая характеристика серозных опухолей яичника: Автореф. дисс. … канд. мед. наук: 14.00.14 – Онкология. – Рязань, 2005. – C. 17.

8. Ткаля Ю.Г. Патогенетичне обгрунтування гормональної терапії злоякісних пухлин яєчника: Автореф. дис. … канд. мед. наук: 14.01.07 – Онкологія. – К., 2015. – С. 27.

9. Шубин В.П. Молекулярно-генетический анализ особенностей структуры и экспрессии генов BRCA1/2 при раке яичников и молочной железы: Автореф. дисс. … канд. биол. наук: 03.02.07 – Генетика. – М., 2011. – С. 119.

10. Grandi G., Toss A., Cortesi L., Botticelli L., et al. The Association between Endometriomas and Ovarian Cancer: Preventive Effect of Inhibiting Ovulation and Menstruation during Reproductive Life // BioMed. Research. International. – 2015. – Vol. 8. – 10 p. https://doi.org/10.1155/2015/751571

11. Farooq S., Tasleem R., Nazir N., et al. Histopathological pattern of ovarian neoplasms and estrogen and progesterone receptor expression in primary epithelial tumours and their histopathological correlation// Int. J. Cur. Res. Rev. – 2013. – Vol. 5, № 21. – P. 70–77.

12. Khandakar B., Mathur R.S., Kumar L., et al. Tissue Biomarkers in Prognostication of Serous Ovarian Cancer following Neoadjuvant Chemotherapy// BioMed. Research. International. – 2014. – Vol. 8. – 9 p.

13. Le Page Cйcile, Huntsman G.D., Provencher M.D. et. al., Predictive and Prognostic Protein Biomarkers in Epithelial Ovarian Cancer: Recommendation for Future Studies (Review)// Cancer. – 2010. – Vol. 2. – P. 913–954.

14. Nicoleta G. L., Ungureanus C., Sultana M.M. The immunohistochemical expression of p53 and Ki67 in ovarian epithelial borderline tumors. Correlation with clinicopathological factors // Rom. J. Morphol. Embryol. – 2012. – Vol. 53, № 4. – P. 967–973.

15. Ozer Н., Yenicesu G., Arici S., et al., Immunohistochemistry with apoptoticantiapoptotic proteins (p53, p21, bax, bcl-2), c-kit, telomerase, and metallothionein as a diagnostic aid in benign, borderline, and malignant serous and mucinous ovarian tumors // Diagnostic Pathology. – 2012. – Vol. 7. – P. 124. https://doi.org/10.1186/1746-1596-7-124; PMid:22995373 PMCid:PMC3523067