• Індикатори неонатального здоров’я недоношених дітей
ua До змісту Повний текст статті

Індикатори неонатального здоров’я недоношених дітей

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 3(83): 40-45; doi 10.15574/PP.2020.83.40
Гнедько Т. В.
Національна академія наук Білорусі, м. Мінськ

Для цитування: Гнедько ТВ. (2020). Індикатори неонатального здоров'я недоношених дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(83): 4045; doi 10.15574/PP.2020.83.40
Стаття надійшла до редакції 23.05.2020 р., прийнята до друку 09.09.2020 р.

Актуальність. Моніторинг індикаторів стану здоров'я недоношених дітей відноситься до актуальних наукових напрямів у неонатології.
Мета — визначити спрямованість багаторічної динаміки показників неонатального здоров'я недоношених дітей у Республіці Білорусь.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз епідеміологічних показників за період 2002–2018 рр. на основі даних державної статистичної звітності.
Результати. Частка недоношених дітей у Республіці Білорусь стабілізувалася на рівні 4,2–4,5%. Виживаність до 1 року немовлят із масою тіла 500–999 г збільшилася в 2 рази до максимального рівня в 2018 р. (81,5%). Відзначалося зростання загальної захворюваності недоношених за 2002–2010 рр. (p<0,05) і зниження до 2016 р. (p=0,001), включаючи народжених із масою тіла 500–999 г. Частіше за інші захворювання реєструвався синдром респіраторного розладу, внутрішньоматкова гіпоксія і асфіксія в пологах, збільшення частоти інфекцій, специфічних для перинатального періоду (p<0,05). Республіканський рівень смертності недоношених стабілізувався на рівні 0,95‰ за останні 9 років при скороченні в 5 разів показника серед дітей з масою тіла 500–999 г.
Висновки. Оцінка багаторічної динаміки основних індикаторів здоров'я недоношених у Республіці Білорусь свідчила про ефективність впровадження комплексу організаційних і медичних заходів, включаючи функціонування різнорівневої системи перинатальної допомоги і використання здоров'яформувальних технологій виходжування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Хельсінської Декларації. Протокол дослідження затверджено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: недоношені, захворюваність, смертність, виживаність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ambalavanan N et al. (2012). Outcome trajectories in extremely preterm infants. Pediatrics. 130 (1): 115–125. https://doi.org/10.1542/peds.2011-3693d

2. Blencowe H, Cousens S, Oestergaard MZ et al. (2012, Jun 9). National, regional, and worldwide estimates of preterm birth rates in the year 2010 with time trends since 1990 for selected countries: a systematic analysis and implications. Lancet. 379 (9832): 2162–2172. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60820-4.

3. Дементьева ГМ, Рюмина ИИ, Фролова МИ. (2004). Выхаживание глубоконедоношенных детей: современное состояние проблемы. Педиатрия. 3 (83): 60–66.

4. Euro-Peristat. (2013, May). European Perinatal Health Report. The health and care of pregnant women and babies in Europe in 2010. URL: https://www.tno.nl/media/1975/european-perinatal-health-report-2010.pdf.

5. Euro-Peristat. (2018, Nov). European Perinatal Health Report. Core indicators of the health and care of pregnant women and babies in Europe in 2015. URL: https://www.europeristat.com/images/EPHR2015_Euro-Peristat.pdf.

6. Martin JA, Hamilton BE, Osterman MJ et al. (2017, Jan). Births: Final Data for 2015. Natl Vital Stat Rep. 66 (1): 1.

7. Martin JA, Hamilton BE, Osterman MJ et al. (2018, Nov). Births: Final Data for 2017. Natl Vital Stat Rep. 67 (8): 1–50.

8. Medlock S et al. (2011). Prediction of mortality in very premature infants: a systematic review of prediction models. PLoS One. 6 (9): 234–241. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0023441; PMid:21931598 PMCid:PMC3169543

9. Министерство здравоохранения Республики Беларусь. (2010). Приказ Министерства здравоохранения Республики Беларусь от 23 января 2010 года № 52. Об утверждении Положения о разноуровневой системе перинатальной помощи и порядке ее функционирования в Республике Беларусь. URL: https://mybiblioteka.su/6-63442.html.

10. Министерство здравоохранения Республики Беларусь, Министерство статистики и анализа Республики Беларусь. (1993). Приказ-постановление Министерства здравоохранения Республики Беларусь, Министерства статистики и анализа Республики Беларусь от 09.11.1993 № 254/75. О переходе на рекомендованные Всемирной организацией здравоохранения критерии живорождения и мертворождения. URL: http://www.levonevski.net/pravo/norm2013/num68/d68791.html.

11. Шалина РИ, Выхристюк ЮВ, Кривоножко СВ. (2004). Перинатальные исходы у недоношенных новорожденных с экстремально низкой и низкой массой тела при рождении. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 3 (4): 57–63.

12. Tielsch JM. (2015). Global Incidence of Preterm Birth. Nestle Nutr Inst Workshop Ser. 81: 9–15. https://doi.org/10.1159/000365798; PMid:26111559.

13. Tyson JE et al. (2008). Intensive care for extreme prematurity-moving beyond gestational age. N Engl J Med. 358 (6): 1672–1681. https://doi.org/10.1056/NEJMoa073059; PMid:18420500 PMCid:PMC2597069

14. Виноградова ИВ, Краснов МВ, Ногтева ЛГ. (2008). Катамнестическое наблюдение за детьми с экстремально низкой массой тела при рождении. Практическая медицина. 31: 67–69.