Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 4(140): 119-125. doi: 10.15574/SP.2024.140.119
Т.В. Починок¹, М.М. Каплун², Т.І. Лутай¹, Н.І. Горобець¹, Л.В. Муканська^2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²КНП «Дитяча клінічна лікарня № 4 Солом’янського району м. Києва», Україна

Для цитування: Починок ТВ, Каплун ММ, Лутай ТІ, Горобець НІ, Муканська ЛВ. (2024). Імунокомплексний васкуліт малих судин із вторинним гломерулонефритом у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 4(140): 119-125. doi: 10.15574/SP.2024.140.119.
Стаття надійшла до редакції 05.03.2024 р., прийнята до друку 14.05.2024 р.

Імуноглобулін А – васкуліт (Ig A-В) є системним захворюванням із переважним ураженням мікроциркуляторного русла шкіри, шлунково-кишкового тракту, суглобів і нирок.
Мета – на підставі клінічного спостереження показати особливості симптоматики та перебігу Ig A-В при залученні нирок до патологічного процесу; визначити складнощі лікування.
Клінічний випадок. Дитину 5-літнього віку госпіталізували з діагнозом «Гострий Ig A-В середньої тяжкості: шкірна, суглобова, абдомінальна форми». Призначили ліжковий режим, симптоматичну та підтримувальну терапію, заперечили антигенне навантаження; больовий синдром контролювали ацетамінофеном. Спостерігали позитивну динаміку клінічних синдромів. Проте на тлі порушення ліжкового режиму на 17-ту добу хвороби у вранішній сечі виявили свіжі та змінені еритроцити, що покривали все поле зору, еритроцитарні циліндри (до 30-40), білок – 0,9 г/л. У добовій сечі визначили білок – 2,0 г/доба. Відсутність підвищення артеріального тиску (АТ), набряків дали змогу документувати ізольований сечовий синдром вторинного гломерулонефриту. З урахуванням виразності сечового синдрому до лікування додали преднізолон 1 мг/кг. Відсутність ефективності від кортикостероїдів упродовж 3 тижнів спонукала до застосування плазмаферезу, після чого кількість еритроцитів зменшилася до 50-80 у полі зору, еритроцитарних циліндрів (до 5-8). Рівень добового білка становив до 1,5 г/добу. Дитину перевели до нефрологічного відділення, у якому призначили інгібітори ангіотензинперетворювальних ферментів під контролем АТ на тлі відміни кортикостероїдів. Спостереження за дитиною протягом 3 років показало періодичні загострення васкуліту, які проявлялися незначним геморагічним висипом на нижніх кінцівках і змінами в аналізах сечі. АТ у пацієнта був у межах норми. Протягом останнього року спостереження не виявили загострень гломерулонефриту, а також висипу на шкірі.
Висновки. Ig A-В із залученням нирок у вигляді гематурії та протеїнурії може мати тривалий перебіг. Лікування виразного сечового синдрому має враховувати можливість недостатньої ефективності кортикостероїдів і необхідність застосування інших схем лікування, які залежать від тяжкості патологічного процесу в нирках. Ренопротекція інгібіторами ангіотензинперетворювальних ферментів запобігає вторинному ураженню нирок.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, імуноглобулін А – васкуліт, вторинний гломерулонефрит із сечовим синдромом, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bista S, Adhikari Y, Karmacharya S, Joshi S, Pandey S, Adhikari N. (2023). Henoch-Schönlein purpura with antecedent allergic diseases in a 4-year-old child: a case report. Ann Med Surg (Lond). 85(6): 3066-3069. https://doi.org/10.1097/MS9.0000000000000782; PMid:37363590 PMCid:PMC10289484

2. Bluman J, Goldman RD. (2014). Henoch-Schönlein purpura in children: limited benefit of corticosteroids. Can Fam Physician. 60(11): 1007-1010.

3. Cao T, Yang HM, Huang J, Hu Y. (2023). Risk factors associated with recurrence of Henoch-Schonlein purpura: a retrospective study. Front Pediatr. 11: 1164099. https://doi.org/10.3389/fped.2023.1164099; PMid:37377759 PMCid:PMC10291609

4. Guo D, Lam JM. (2016). Henoch-Schönlein purpura. CMAJ. 188(15): 393. https://doi.org/10.1503/cmaj.151072; PMid:27431304 PMCid:PMC5056890

5. Hetland LE, Susrud KS, Lindahl KH, Bygum A. (2017). Henoch-Schönlein Purpura: A Literature Review. Acta Derm Venereol. 97(10): 1160-1166. https://doi.org/10.2340/00015555-2733; PMid:28654132

6. Jennette JC, Falk RJ, Bacon PA et al. (2013). 2012-revised International Сhapel Hill Consensus Conference Nomenclature of Vasculitides. Arthritis Rheum. 65(1): 1-11. https://doi.org/10.1002/art.37715; PMid:23045170

7. Liu Y, Jesus AA, Marrero B et al. (2014). Activated STING in a vascular and pulmonary syndrome. N. Engl. J. Med. 371(6): 507-518. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1312625; PMid:25029335 PMCid:PMC4174543

8. Liu Y, Ramot Y, Torrelo A et al. (2012). Mutations in proteasome subunit beta type 8 cause chronic atypical neutrophilic dermatosis with lipodystrophy and elevated temperature with evidence of genetic phenotypic heterogeneity. Arthritis Rheum. 64(3): 895-907. https://doi.org/10.1002/art.33368; PMid:21953331 PMCid:PMC3278554

9. Navon EP, Pierce SB, Segel R et al. (2014). Mutant adenosine deaminase 2 in polyarteritis nodosa vasculopathy. N. Engl. J Med. 370(10): 921-931. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1307362; PMid:24552285

10. Nguyen B, Acharya C, Tangpanithandee S, Miao J, Krisanapan P, Thongprayoon C et al. (2023). Efficacy and Safety of Plasma Exchange as an Adjunctive Therapy for Rapidly Progressive IgA Nephropathy and Henoch-Schönlein Purpura Nephritis: A Systematic Review. Int J Mol Sci. 16; 24(4). https://doi.org/10.3390/ijms24043977

11. Nikolaishvili M, Pazhava A, Di Lernia V. (2023). Viral Infections May Be Associated with Henoch-Schönlein Purpura. J. Clin. Med. 16; 12(2). https://doi.org/10.3390/jcm12020697; PMid:36675626 PMCid:PMC9862009

12. Ozen S, Marks SD, Brogan P et al. (2019). European consensus based recommendations for diagnosis and treatment of immunoglobulin A vasculitis – the SHARE initiative. Rheumatology (Oxford). 58(9): 1607-1616. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kez041; PMid:30879080

13. Ozen S, Pistirio A, Iusan SM et al. (2010). EULAR/PRINTO/PRES criteria for Henoch-Schonlein purpura, childhood Wegener granulomatosis and childhood Takayasu arteritis: Ankara 2008/ Part II: final classification crsteria. Ann. Rheum. Dis. 69: 798-806. https://doi.org/10.1136/ard.2009.116657; PMid:20413568

14. Piram M, Mahr A. (2013). Epidemiology of immunoglobulin A vasculitis (Henoch-Schonlein) current state of knowledge. Curr. Opin. Rheumatol. 25: 171-178. https://doi.org/10.1097/BOR.0b013e32835d8e2a; PMid:23318735

15. Piram M, Maldini C, Biscardi S et al. (2017). Incidence of Ig A vasculitis in children estimated by four – source capture – recapture analysis: a population – based study. Rheumatology (Oxford). 56: 1358-1366. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kex158; PMid:28444335

16. Popov H, Koleva T, Stoyanov GS. (2023). Bullous Henoch-Schönlein Purpura and Associated Nephritis: A Pathological Case Report. Cureus. 15(2): 35051. https://doi.org/10.7759/cureus.35051

17. Rajasekaran A, Julian BA, Rizk DV. (2021). IgA Nephropathy: An Interesting Autoimmune Kidney Disease. Am J Med Sci. 361(2): 176-194. https://doi.org/10.1016/j.amjms.2020.10.003; PMid:33309134 PMCid:PMC8577278

18. Reamy BV, Williams PM, Lindsay TJ. (2009). Henoch-Schönlein purpura. Am. Fam. Physician. 80(7): 697-704.

19. Salem Y, Alam Z, Shalabi MM, Hosler GA, Acharya S. (2023). IgA Vasculitis Associated With COVID-19. Cureus. 15(5): 38725. https://doi.org/10.7759/cureus.38725

20. Sestan M, Jelusic M. (2023). Diagnostic and Management Strategies of IgA Vasculitis Nephritis/Henoch-Schönlein Purpura Nephritis in Pediatric Patients: Current Perspectives. Pediatric Health Med Ther. 14: 89-98. https://doi.org/10.2147/PHMT.S379862; PMid:36915829 PMCid:PMC10008002

21. Sugino H, Sawada Y, Nakamura M. (2021). IgA Vasculitis: Etiology, Treatment, Biomarkers and Epigenetic Changes. Int. J. Mol. Sci. 22(14). https://doi.org/10.3390/ijms22147538; PMid:34299162 PMCid:PMC8307949

22. Trnka P. (2013). Henoch-Schönlein purpura in children. J Paediatr Child Health. 49(12): 995-1003. https://doi.org/10.1111/jpc.12403; PMid:24134307

23. Xu L, Li Y, Wu X. (2022). IgA vasculitis update: Epidemiology, pathogenesis, and biomarkers. Front Immunol. 13: 921864. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.921864; PMid:36263029 PMCid:PMC9574357

24. Zhou Q, Yang D, Ombrello AK et al. (2014). Early – onset strok and vasculopathy associated with mutation in ADA2. N. Engl. J Med. 370(10): 911-920.