• Імплементація адаптованої шкали Гріффітс у вітчизняний педіатричний простір
ua До змісту Повний текст статті

Імплементація адаптованої шкали Гріффітс у вітчизняний педіатричний простір

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 1(89): 17-21; doi 10.15574/PP.2022.89.17
Бедрій Н. М., Яблонь О. С.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Бедрій НМ, Яблонь ОС. (2022). Імплементація адаптованої шкали Гріффітс у вітчизняний педіатричний простір. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(89): 17-21; doi 10.15574/PP.2022.89.17.
Стаття надійшла до редакції 20.11.2021 р.; прийнята до друку 15.03.2022 р.

Незважаючи на те, що за останні три десятиліття розроблені численні інструменти для прогнозування віддалених несприятливих наслідків недоношених новонароджених та методики визначення ступенів порушень, жодне дослідження не надало всебічного огляду цих інструментів, а також їхніх сильних і слабких сторін. У структурі віддалених несприятливих наслідків передчасного народження залишається високою частота неврологічних розладів, які потребують подальшого удосконалення методів діагностики та своєчасної корекції для поліпшення прогнозу подальшого розвитку.
Мета – поліпшити показники віддалених наслідків передчасного народження шляхом використання адаптованої шкали Гріффітс у дітей дошкільного віку.
Матеріали та методи. Проведено оцінку психомоторного розвитку 105 дітей дошкільного віку шляхом використання адаптованої шкали Гріффітс та загальновідомим методом. У ході дослідження ця категорія дітей перебувала під наглядом лікарів кабінету катамнестичного спостереження з метою систематичної оцінки стану здоров’я. Динамічний огляд проведено протягом першого року життя 1 раз на 3 місяці, з другого до шостого року життя – відповідно до індивідуального плану реабілітації. Пацієнтів (n=105) поділено на три групи залежно від ступеня вираженості інвалідизуючої патології.
Результати. Понад 70% обстежених мали еквіваленти затримки психомоторного розвитку різних патернів. Аналіз оцінки психомоторного розвитку показав, що структура причин затримки психомоторного розвитку в дітей дошкільного віку мала однакову тенденцію за різними методиками обстеження, проте оцінка за адаптованою шкалою Гріффітс показала більш точні результати конкретного пацієнта, дала змогу швидко виявити віддалені несприятливі наслідки передчасного народження, надати рекомендації для немовлят та родини з метою формування індивідуальної програми реабілітації та абілітації, а також обстеження в динаміці.
Висновки. Встановлено, що адаптована шкала психомоторного розвитку Гріффітс є валідним діагностичним інструментом у когорті дітей дошкільного віку з метою визначення показників психомоторного розвитку, розрахунку інтелектуального коефіцієнта дитини та формування індивідуального профілю пацієнта.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти раннього віку, психомоторний розвиток дітей дошкільного віку, соматоформні розлади, катамнестичне спостереження, абілітація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Архипова МЮ, Захарова СЮ. (2016). Оценка состояния здоровья глубоконедоношенных детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 61 (1): 32-36. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2016-61-1-32-36

2. Авилов ОВ, Косымов ЭА, Ванин ЕЮ, Рыбакова ОВ. (2017). Факторы риска развития инвалидности у детей, рожденных с экстремально низкой и очень низкой массой тела. Медико-фармацевтический журнал «Пульс». 19 (12): 63-67. https://doi.org/10.26787/nydha-2226-7425-2017-19-12-63-67

3. Chawanpaiboon S, Vogel JP, Moller AB, Lumbiganon P, Petzold M, Hogan D et al. (2019). Global, regional, and national estimates of levels of preterm birth in 2014: a systematic review and modelling analysis. Lancet Glob Heal. 7: e37-46. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(18)30451-0

4. Cheong J, Anderson P, Burnett A. (2017). Changing neurodevelopment at 8 years of children born extremely preterm since the early 1990's. Pediatrics. 139: 6. https://doi.org/10.1542/peds.2016-4086; PMid:28814550

5. Cheong J, Burnett AC, Treyvaud K, Spittle AJ. (2020). Early environment and long-term outcomes of preterm infants. Journal of neural transmission (Vienna, Austria: 1996). 127 (1): 1-8. https://doi.org/10.1007/s00702-019-02121-w; PMid:31863172

6. Добрянський ДО, Меншикова АО, Борисюк ОП. (2019). Віддалені наслідки бронхолегеневої дисплазії у недоношених немовлят. Сучасна педіатрія. Україна. 4 (100): 43-52. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.43

7. Гасюк НІ. (2015). Оцінка психомоторного розвитку передчасно народжених дітей на першому році життя. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. 15: 51.

8. Griffiths A, Morgan P, Anderson PJ, Doyle LW, Lee KJ, Spittle AJ. (2017). Predictive value of the Movement Assessment Battery for Children – Second Edition at 4 years, for motor impairment at 8 years in children born preterm. Developmental medicine and child neurology. 59 (5): 490-496. https://doi.org/10.1111/dmcn.13367; PMid:28066897

9. Griffiths A, Toovey R, Morgan PE, Spittle AJ. (2018). Psychometric properties of gross motor assessment tools for children: a systematic review. BMJ. 8 (10): e021734. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-021734; PMid:30368446 PMCid:PMC6224743

10. МОЗ України. (2008). Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років. Наказ від 20.03.2008 р. № 149. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/file/v0149282-08.

11. Похилько ВІ, Траверсе ГМ, Цвіренко СМ, Жук ЛА, Оскоменко ММ. (2016). Передчасно народжені діти: сучасний погляд на постнатальну адаптацію та стан здоров’я у ранньому віці. Вісник проблем біології і медицини. 2 (1): 22-27.

12. Ріга ОО, Гордієнко ІВ, Марабян РВ, Хоценко ГО, Безрукова ЮО. (2015). Стан здоров’я та особливості скеровування передчасно народжених дітей до реабілітаційних програм упродовж перших трьох років життя. Современная педиатрия. 4 (68): 33-36. https://doi.org/10.15574/SP.2015.68.33.

13. Ріга О, Зброжик Є. (2014). Передумови для створення системи катамнестичного спостереження (follow up) за новонародженими групи ризику. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 4; 3 (13): 55-60. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IV.3.13.2014.10.

14. Волянюк ЕВ, Сафина АИ, Хузиева ГМ, Потапова МВ, Шарипова ОВ. (2016). Последующее наблюдение недоношенных детей в городском центре катамнеза г. Казани. Практическая медицина. 8: 100.

15. Яблонь ОС, Бондаренко ТВ, Саврун ТІ, Биковська ОА, Моравська ОА та ін. (2018). Досвід роботи центру катамнестичного спостереження у Вінницькій області. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 8 (4): 5-9. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.4.30.2018.1

16. Яблонь ОС, Саврун ТІ, Назарчук НМ, Сергета ДП, Холод ЛП, Дзема ІО. (2020). Особливості перебігу неонатального періоду у передчасно народжених дітей з масою тіла <1500 г залежно від стану плаценти. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 10; 2 (36): 37-44. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.2.36.2020.4.

17. Знаменська ТК, Воробйова ОВ, Дубініна ТЮ. (2017). Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров’я новонароджених та дітей України. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 7 (4): 26. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.4.26.2017.1

18. Знаменська ТК, Нікуліна ЛІ, Руденко НГ, Воробйова ОВ. (2017). Aналіз роботи перинатальних центрів у виходжуванні передчасно народжених дітей в України. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 7 (2): 5-11. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.2.24.2017.1.