Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).1(153): 157-162. doi: 10.15574/SP.2026.1(153).157162
Степановський Ю. С.^1,2, Климишин Ю. І.³, Цимбаленко Н. О.², Костенко Л. Ю.², Наливайко Р. Г.², Сябро T. O.^2
1Міжнародний європейський університет, м. Київ, Україна
²Київська міська дитяча клінічна лікарня №1, Україна
³Національний український дитячий кардіологічний центр, м. Київ, Україна

Для цитування: Stepanovskyy YS, Klymyshyn YuI, Tsymbalenko NO, Kosetnko LYu, Nalyvaiko RH, Siabro TO. (2026). Кawasaki disease in a 7-year-old boy mimicking a peritonsillar abscess. Modern Pediatrics. Ukraine. 1(153): 157-162. doi: 10.15574/SP.2026.1(153).157162.
Стаття надійшла до редакції 24.10.2025 р., прийнята до друку 08.02.2026 р.

Мета – проаналізувати клінічний випадок неповної форми хвороби Кавасакі з атиповими проявами та підкреслити значення ранньої діагностики в дітей із тривалою гарячкою, резистентною до антибактеріальної терапії.
Представлено клінічний випадок атипового перебігу хвороби Кавасакі у 7-річної дитини, що маніфестував клінічною картиною, подібною до паратонзилярного абсцесу, що є рідкісним клінічним варіантом і суттєво ускладнює діагностику. Хлопчика було госпіталізовано із гарячкою протягом 4-х днів, болем при ковтанні та болісною шийною лімфаденопатією. Первинно встановлено діагноз паратонзилярного абсцесу, однак пункція не виявила гнійного вмісту. Емпірична антибактеріальна терапія була неефективною. За результатами магнітно-резонансної томографії абсцес не підтверджено, виявлено ознаки тонзиліту та лімфаденопатії. На 7-й день захворювання спостерігалися зростання кількості тромбоцитів і двобічна негнійна ін’єкція кон’юнктив. На підставі клінічних даних (гарячка понад 5 днів, зміни на слизовій оболонці ротової порожнини, лімфаденопатія) та лабораторних даних (підвищені маркери запалення, анемія, тромбоцитоз) встановлено діагноз неповної форми хвороби Кавасакі відповідно до рекомендацій Американської кардіологічної асоціації. Проведення терапії внутрішньовенним імуноглобуліном у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою забезпечило швидке клінічне покращення. Згідно з даними серії ехокардіографічних обстежень, ураження коронарних артерій не виявлено.
Висновки. Хвороба Кавасакі повинна розглядатися у диференційній діагностиці в дітей із гарячкою понад 5 днів, зокрема під час первинної діагностики бактеріальної інфекції, резистентної до антибіотикотерапії. Рання діагностика та своєчасне введення внутрішньовенного імуноглобуліну є критично важливими для профілактики коронарних ускладнень. Підвищення настороженості лікарів різних спеціальностей має ключове значення для своєчасного встановлення діагнозу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: хвороба Кавасакі, аневризми коронарних артерій, паратонзилярний абсцес, ацетилсаліцилова кислота, внутрішньовенний імуноглобулін, діти, ехокардіографія, васкуліт, гарячка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bratincsak A, Reddy VD, Purohit PJ, Tremoulet AH, Molkara DP, Frazer JR et al. (2012). Coronary artery dilation in acute Kawasaki disease and acute illnesses associated with fever. Pediatr Infect Dis J. 31: 924-926. https://doi.org/10.1097/INF.0b013e31826252b3; PMid:22673140

2. Burns JC. (2024, Mar 1). The etiologies of Kawasaki disease. J Clin Invest. 134(5): e176938. https://doi.org/10.1172/JCI176938; PMid:38426498 PMCid:PMC10904046

3. Choi SH, Kim HJ. (2010). A case of Kawasaki disease with coexistence of a parapharyngeal abscess requiring incision and drainage. Korean J Pediatr. 53(9): 855-858. https://doi.org/10.3345/kjp.2010.53.9.855; PMid:21189972 PMCid:PMC3005218

4. Homicz MR, Carvalho D, Kearns DB, Edmonds J. (2000). An atypical presentation of Kawasaki disease resembling a retropharyngeal abscess. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 54(1): 45-49. https://doi.org/10.1016/S0165-5876(00)00337-2; PMid:10960696

5. Isidori C, Sebastiani L, Esposito S. (2019). A case of incomplete and atypical kawasaki disease presenting with retropharyngeal involvement. Int J Environ Res Public Health. 16(18): 3262. https://doi.org/10.3390/ijerph16183262; PMid:31491922 PMCid:PMC6765912

6. Kritsaneepaiboon S, Tanaanantarak P, Roymanee S, Lee EY. (2012). Atypical presentation of Kawasaki disease in young infants mimicking a retropharyngeal abscess. Emerg Radiol. 19(2): 159-163. https://doi.org/10.1007/s10140-011-1005-0; PMid:22134843

7. McCrindle BW, Rowley AH, Newburger JW, Newburger JW, Burns JC, Bolger AF et al. (2017). Diagnosis, Treatment, and Long-Term Management of Kawasaki Disease: A Scientific Statement for Health Professionals From the American Heart Association. Circulation. 135: e927. Epub 2017 Mar 29. doi: 10.1161/CIR.0000000000000484. Erratum in: Circulation. 2019 Jul 30; 140(5): e181-e184. PMID: 28356445. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000703

8. MacHaira M, Tsolia M, Constantopoulos I, Garoufi A, Kaltsa M, Radiotis A et al. (2012). Incomplete Kawasaki disease with intermittent fever and retropharyngeal inflammation. Pediatric Infectious Disease Journal. 31(4): 417-418. https://doi.org/10.1097/INF.0b013e3182447a6c; PMid:22189530

9. Newburger JW, Takahashi M, Gerber MA, Gewitz MH, Tani LY, Burns JC et al. (2004). Diagnosis, treatment, and long-term management of Kawasaki disease: a statement for health professionals from the Committee on Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease, Council on Cardiovascular Disease in the Young, American Heart Association. Pediatrics. 114: 1708-1733. https://doi.org/10.1542/peds.2004-2182; PMid:15574639