Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).8(152): 31-36. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).3136
Kурило Г. В.^1,2
1ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Україна
²КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», Україна

Для цитування: Kурило ГВ. (2025). Холангіт як фактор впливу на ефективність лікування біліарної атрезії в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(152): 631-36. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).3136.
Стаття надійшла до редакції 11.09.2025 р., прийнята до друку 15.12.2025 р.

Біліарна атрезія (БА) – тяжке прогресуюче захворювання печінки в новонароджених, що характеризується облітерацією жовчних протоків, холестазом, фіброзом і цирозом. Гострий холангіт (ГХ) після гепатопортоентеростомії за Касаї (ОК) є ключовим фактором, який визначає ефективність лікування і прогнозування функції печінки.
Мета – визначити критерії діагнозу; оцінити ефективність лікування та роль інтервенційних процедур у дітей із БА після ОК.
Матеріали і методи. Досліджено 64 дитини з БА, яким виконано ОК у віці 1,5-4,5 місяця. Підтипи ГХ визначено за частотою епізодів: ізольований (ІГХ), ранній (РаГХ), рецидивний (РеГХ) і невиліковний (НГХ). Призначено таке лікування: цефалоспорини III покоління, комбінації з меропенемом, ко-тримоксазолом і внутрішньовенними імуноглобулінами. Ефективність лікування оцінено за клінічними симптомами, лабораторними показниками (прямим білірубіном, аланінамінотрансферазою, аспартатамінотрансферазою, гамма-глутамілтрансферазою, С-реактивним протеїном (СРП), прокальцитоніном (ПКТ)) та інструментальними методами. Статистичну обробку проведено з використанням t-критерію та ANOVA.
Результати. ГХ спостерігався у 100% дітей після ОК. ІГХ і РаГХ характеризувалися помірним підвищенням печінкових ферментів і маркерів запалення, повною нормалізацією після терапії цефалоспоринами III покоління. У дітей із РеГХ комбіноване лікування з додаванням меропенему забезпечило швидку нормалізацію лабораторних показників: прямий білірубін знизився з 78,5±5,3 Од/л до 3,1±0,3 Од/л, СРП – з 42,1±1,1 мг/мл до 1,1±0,3 мг/мл, ПКТ – з 49,7±1,6 нг/мл до 0,9±0,1 нг/мл. У групі НГХ спостерігалася персистуюча клінічна симптоматика та підвищені показники запалення: прямий білірубін – 35,9±0,8 Од/л, СРП – 20,6±0,6 мг/мл, ПКТ – 12,8±0,5 нг/мл, що засвідчило тяжкий перебіг і потребу в додаткових інтервенційних і хірургічних методах лікування.
Висновки. Підтип ГХ після ОК визначає тяжкість клініко-лабораторних порушень і прогноз у дітей із БА. Диференційована консервативна терапія залежно від підтипу ГХ дає змогу нормалізувати клінічні й лабораторні показники в легких і рецидивних формах, тоді як у тяжких випадках (НГХ) необхідні додаткові інтервенційні процедури. Високі рівні СРП і ПКТ є прогностично несприятливими маркерами тяжкості ГХ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол схвалено місцевим етичним комітетом. Отримано інформовану згоду опікунів дітей.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: біліарна атрезія, гострий холангіт, підтипи гострого холангіту, гепатопортоентеростомія за Касаї, консервативна терапія, антибіотики, імуноглобуліни.

ЛІТЕРАТУРА

1. Antala S, Taylor SA. (2022). Biliary atresia in children: update on disease mechanisms, therapies, and patient outcomes. Clin Liver Dis. 26: 341-354. https://doi.org/10.1016/j.cld.2022.03.001; PMid:35868678 PMCid:PMC9309872

2. Aziz MA, Abdullatif HM, Soliman MS et al. (2025). A comprehensive clinical and microbiological study on the diagnosis and management of cholangitis in BA patients after Kasai portoenterostomy. Indian J Gastroenterol. 44 (4): 506-516. https://doi.org/10.1007/s12664-024-01721-z; PMid:40072834

3. Calinescu AM, Madadi Sanjani O, Mack C et al. (2022). Cholangitis definition and treatment after Kasai hepatoportoenterostomy for biliary atresia: an international expert panel Delphi consensus. J Clin Med. 11(3): 494. https://doi.org/10.3390/jcm11030494; PMid:35159946 PMCid:PMC8836553

4. Decharun K, Leys CM, West KW et al. (2016). Prophylactic antibiotics for prevention of cholangitis in BA patients status post Kasai portoenterostomy: a systematic review. Clin Pediatr (Phila). 55 (1): 66-72. https://doi.org/10.1177/0009922815594760; PMid:26183324

5. Liu F, Xu X, Wu Y et al. (2024). Alterations of gut microbiota in infants with biliary atresia identified by 16S rRNA-sequencing. BMC Pediatr. 24: 117. https://doi.org/10.1186/s12887-024-04582-9; PMid:38355416 PMCid:PMC10865691

6. Liu F, Xiaogang X, Liang Z et al. (2023). Early bile drainage improves outcomes and impacts cholangitis associated survival after Kasai portoenterostomy. Front Pediatr. 11: 1189792. https://doi.org/10.3389/fped.2023.1189792; PMid:37502192 PMCid:PMC10368976

7. Liu J, Dong R, Chen G et al. (2019). Risk factors and prognostic effects of cholangitis after Kasai procedure in BA patients: a retrospective clinical study. J Pediatr Surg. 54(12): 2559-2564. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.08.026; PMid:31668401

8. Liu X, Wang Y, Han J et al. (2025). Risk factors for cholangitis after Kasai procedure in biliary atresia patients: a systematic review and meta analysis. Int J Surg. 111: 9726- 9741. https://doi.org/10.1097/JS9.0000000000003227; PMid:40844888 PMCid:PMC12695348

9. Orłowska E, Czubkowski P, Wołochowska K et al. (2021). Assessment of Lactobacillus casei rhamnosus (LGG) therapy in children with biliary atresia – randomized placebo controlled trial. Clin Res Hepatol Gastroenterol. 45(6): 101753. https://doi.org/10.1016/j.clinre.2021.101753; PMid:34311135

10. Shinkai M, Ohhama Y, Take H et al. (2009). Long-term outcome of children with biliary atresia who were not transplanted after the Kasai operation: >20-year experience. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 48: 443-450. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e318189f2d5; PMid:19330933