Paediatric Surgery (Ukraine).2023.4(81): 37-42; doi: 10.15574/PS.2023.81.37
Іванчов П. В., Біляченко М. В., Біляков-Бєльський О. Б.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Іванчов ПВ, Біляченко МВ, Біляков-Бєльський ОБ. (2023). Хірургічні аспекти лікування перфоративних гастродуоденальних виразок із поєднаними ускладненнями пенетрацією, стенозом та гострою кровотечею. Paediatric Surgery (Ukraine). 4(81): 37-42; doi: 10.15574/PS.2023.81.37.
Стаття надійшла до редакції 10.09.2023 р., прийнята до друку 11.12.2023 р.

Проблема хірургічного лікування перфорації гастродуоденальних виразок (ГДВ) залишається актуальною та складною, незважаючи на впровадження нових схем противиразкової та ерадикаційної терапії. Не вироблені алгоритми хірургічних підходів і тактики хірургічного лікування пацієнтів перфоративною ГДВ у поєднанні з іншими ускладненнями в різному комбінуванні.
Мета – поліпшити результати хірургічного лікування ГДВ з поєднаними ускладненнями.
Матеріали та методи. Наведено результати хірургічного лікування хворих на ускладнену ГДВ за період 2000-2022 рр. Загалом прооперовано 353 (100%) пацієнти з перфоративною ГДВ у поєднанні з іншими ускладненнями (поєднання двох та більше ускладнень). З перфорацією виразки шлунка було 52 (14,7%) пацієнти, а з перфорацією дванадцятипалої кишки – 301 (85,3%) пацієнт. Поєднання двох ускладнень відмічалося у 267 (75,6%) пацієнтів; трьох – у 78 (22,1%) пацієнтів; чотирьох – у 8 (2,3%) пацієнтів. Поєднання перфорації з явищами шлунково-кишкової кровотечі спостерігалося в 138 (39,1%) пацієнтів.
Результати. У переважної більшості прооперованих (267 (75,6%) хворих) відзначалося поєднання двох ускладнень. Кількість прооперованих із поєднанням трьох ускладнень становила 78 (22,1%) пацієнтів. Кількість пацієнтів із поєднанням усіх ускладнень була незначною – 8 (2,3%) осіб. Впровадження розробленого алгоритму дало змогу зменшити кількість післяопераційних ускладнень і летальності з 12% до 6,5%. Найбільший показник ускладнень і летальності відмічався серед хворих із поєднанням множинних (трьох і чотирьох) ускладнень, які перенесли резекцію шлунка, – 3 (33,3%) особи, а найменший показник летальності – серед пацієнтів, які перенесли органозберігаючі операції, – 6 (2,8%) прооперованих.
Висновки. У хворих на перфоративну ГДВ у поєднанні з кровотечею застосовування засобів ендоскопічного гемостазу дало змогу стабілізувати стан пацієнта та якісніше підготувати цього хворого до оперативного втручання, а кількість післяопераційних ускладнень і показники смертності – знизити практично удвічі. Застосування резекційних методик були вкрай обмеженими та мали найбільший показник ускладнень і летальності. Впровадження розробленого алгоритму допомогло оптимізувати хірургічну тактику при одночасному поєднанні перфорації з іншими ускладненнями ГДВ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: перфоративна гастродуоденальна виразка, поєднані ускладнення, кровотеча, пенетрація, стеноз, перитоніт, резекція шлунка, органозберігаючі операції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Dhruv S, Gurala D, Philipose J, Gumaste V. (2021). Gastropancreatic Fistula: A Rare Complication of Peptic Ulcer Disease. ACG case reports journal. 8(7): e00622. PMID: 34258303. https://doi.org/10.14309/crj.0000000000000622; PMid:34258303 PMCid:PMC8270629

2. Dias E, Cardoso H, Costa C, Macedo G. (2022). Gastric ulcer with liver penetration. Revista espanola de enfermedades digestivas. 114(4): 248-249. PMID: 35000403. https://doi.org/10.17235/reed.2022.8528/2021

3. Долімов КС, Абдумажидов АС, Тухтамурод ЗЗ, Ашурметов АМ, Ахмедов МД, Жафаров КМ. (2016). Тактика лікування перфоративної гастродуоденальної виразки. Клінічна хірургія. (10): 15-16. PMID: 30479106.

4. Du LJ, Chen BR, Kim JJ, Kim S, Shen JH, Dai N. (2016). Helicobacter pylori eradication therapy for functional dyspepsia: Systematic review and meta-analysis. World journal of gastroenterology. 22(12): 3486-3495. https://doi.org/10.3748/wjg.v22.i12.3486; PMid:27022230 PMCid:PMC4806206

5. Фомін ПД, Шепетько ЄМ, Козлов СМ. (2019). Аналіз ефективності алгоритму вибору тактики лікування хворих на гостру кровотечу пілородуоденальної виразки. Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 11: 28-29.

6. Hudnall A, Bardes JM, Coleman K, Stout C, Regier D, Balise S et al. (2022). The surgical management of complicated peptic ulcer disease: An EAST video presentation. The journal of trauma and acute care surgery. 93(1): e12-e16. https://doi.org/10.1097/TA.0000000000003636; PMid:35358158 PMCid:PMC9233136

7. Kamada T, Satoh K, Itoh T, Ito M, Iwamoto J, Okimoto T et al. (2021). Evidence-based clinical practice guidelines for peptic ulcer disease 2020. Journal of gastroenterology. 56(4): 303-322. https://doi.org/10.1007/s00535-021-01769-0; PMid:33620586 PMCid:PMC8005399

8. Kavitt RT, Lipowska AM, Anyane-Yeboa A, Gralnek IM. (2019). Diagnosis and Treatment of Peptic Ulcer Disease. The American journal of medicine. 132(4): 447-456. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2018.12.009; PMid:30611829

9. Козлов СН. (1998). Оценка прогносических криериев ранних рецедивов язвенного кровотечения. Лікарська справа. 1: 137-139.

10. Lanas A, Chan FKL. (2017). Peptic ulcer disease. Lancet (London, England). 390(10094): 613-624. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)32404-7; PMid:28242110

11. Laursen SB, Hansen JM, Hallas J, Schaffalitzky de Muckadell OB. (2015). The excess long-term mortality in peptic ulcer bleeding is explained by nonspecific comorbidity. Scandinavian journal of gastroenterology. 50(2): 145-152. https://doi.org/10.3109/00365521.2014.992365; PMid:25540986

12. Nelms DW, Pelaez CA. (2018). The Acute Upper Gastrointestinal Bleed. The Surgical clinics of North America. 98(5): 1047-1057. https://doi.org/10.1016/j.suc.2018.05.004; PMid:30243446

13. Saldaña Dueñas C, Elosua González A, Guerra Lacunza A. (2018). Gastric ischemia due to critical stenosis of the celiac trunk. Gastric ischemia due to critical stenosis of the celiac trunk. Anales del sistema sanitario de Navarra. 41(1): 123-127. https://doi.org/10.23938/ASSN.0248; PMid:29582857

14. Salman MA, Issa M, Salman A, Tourky M, Elewa A, Alrahawy M et al. (2022). Surgical Management of Perforated Peptic Ulcer: A Comparative Meta-analysis of Laparoscopic Versus Open Surgery. Surgical laparoscopy, endoscopy & percutaneous techniques. 32(5): 586-594. https://doi.org/10.1097/SLE.0000000000001086; PMid:36044274

15. Søreide K, Thorsen K, Harrison EM, Bingener J, Møller MH, Ohene-Yeboah M, Søreide JA. (2015). Perforated peptic ulcer. Lancet (London, England). 386(10000): 1288-1298. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)00276-7; PMid:26460663

16. Suzuki S, Esaki M, Kusano C, Ikehara H, Gotoda T. (2019). Development of Helicobacter pylori treatment: How do we manage antimicrobial resistance? World journal of gastroenterology. 25(16): 1907-1912. https://doi.org/10.3748/wjg.v25.i16.1907; PMid:31086459 PMCid:PMC6487377

17. Wang A, Yerxa J, Agarwal S, Turner MC, Schroder V, Youngwirth LM et al. (2020). Surgical management of peptic ulcer disease. Current problems in surgery. 57(2): 100728. https://doi.org/10.1016/j.cpsurg.2019.100728; PMid:32138833

18. Yen HH, Wu PY, Wu TL, Huang SP, Chen YY, Chen MF et al. (2022). Forrest Classification for Bleeding Peptic Ulcer: A New Look at the Old Endoscopic Classification. Diagnostics (Basel, Switzerland) 12(5): 1066. https://doi.org/10.3390/diagnostics12051066; PMid:35626222 PMCid:PMC9139956