Paediatric Surgery (Ukraine).2023.3(80):27-34; doi: 10.15574/PS.2023.80.27
Молодецький О. М.
ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ

Для цитування: Молодецький ОМ. (2023). Хірургічне лікування арахноїдальних кіст середньої черепної ямки в дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(80): 27-34; doi: 10.15574/PS.2023.80.27.
Стаття надійшла до редакції 18.06.2023 р., прийнята до друку 10.09.2023 р.

Внутрішньочерепні арахноїдальні кісти (АК) є доброякісними ураженнями, які зазвичай є випадковими знахідками, однак можуть спричинити неврологічні симптоми через мас-ефект у разі свого збільшення. Вибір оптимального варіанта хірургічного лікування АК середньої черепної ямки (СЧЯ) досі є дискутабельним. Такими варіантами є нейроендоскопічна кістоцистерностомія, мікрохірургічна кістоцистерностомія, кістоперитонеальне шунтування.
Мета – провести порівняльний аналіз хірургічних методик лікування АК СЧЯ; проаналізувати результати хірургічного лікування АК СЧЯ.
Матеріали та методи. Проаналізовано клініко-інструментальні результати та дані анамнезу усіх пацієнтів дитячого віку з внутрішньочерепними АК СЧЯ, яким проведено хірургічне лікування в ДУ «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова НАМН України» у період 2016-2021 рр. (19 випадків). Відібрано 19 пацієнтів, з яких 10 осіб прооперовано ендоскопічно, 3 – мікрохірургічно, 6 – проведено кістоперитонеальне шунтування.
Результати. Поліпшення стану або зникнення симптомів спостерігалося у 9 (90%) із 10 пацієнтів, яким проведено хірургічне лікування ендоскопічним методом, у 2 (63%) із 3 пацієнтів, яких проліковано мікрохірургічним методом, у 6 (100%) із 6 пацієнтів, яким проведено хірургічне лікування методом шунтування.
Частота повторних хірургічних втручань у разі первинної операції ендоскопічним методом становила в середньому 0,5 операції на 1 випадок, мікрохірургічним – у середньому 0,3 операції на 1 випадок, шунтування – у середньому 2 операції на 1 випадок.
Тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі після операції становила: у пацієнтів, яким проведено хірургічне лікування методом шунтування, – від 14 до 47 діб (у середньому – 24 доби); у пацієнтів, яких проліковано мікрохірургічним методом, – від 7 до 25 діб (у середньому – 13 діб);у пацієнтів, яким проведено хірургічне лікування ендоскопічним методом, – від 7 до 10 діб (у середньому – 8 діб).
Висновки. Усі хірургічні методики ефективні в лікуванні симптоматичних АК СЧЯ. Ендоскопічна методика лікування симптоматичних АК СЧЯ дає змогу досягти стійкого регресу клінічних проявів захворювання з мінімальною ймовірністю реоперацій.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальними етичними комісіями всіх установ, що брали участь у дослідженні. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: арахноїдальна кіста, ендоскопія, діти, внутрішньочерепна, середня черепна ямка, шунтування, мікрохірургія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Din A, Williams B. (1981). A case of high-pressure intracerebral pouch. J Neurol Neurosurg. 44: 918-923. https://doi.org/10.1136/jnnp.44.10.918; PMid:6975802 PMCid:PMC491178

2. Al-Holou WN, Yew A, Boomsaad Z, Garton HJL, Muraszko KM, Maher CO. (2010). Prevalence and natural history of arachnoid cysts in children. J Neurosurg. 5: 578-585. https://doi.org/10.3171/2010.2.PEDS09464; PMid:20515330

3. Ali Z, Lang S, Bakar D, Storm P, Stein S. (2014). Pediatric intracranial arachnoid cysts: comparative effectiveness of surgical treatment options, Childs Nerv. Syst. 30: 461-469. https://doi.org/10.1007/s00381-013-2306-2; PMid:24162618

4. Barkovich A. (2014). Diagnostic Imaging: Pediatric Neuroradiology Thieme. New York.

5. Basaldella L, Orvieto E, Dei Tos AP, Della Barbera M, Valente M, Longatti P. (2007). Causes of arachnoid cyst development and expansion. Neurosurg Focus. 22: E4. https://doi.org/10.3171/foc.2007.22.2.4; PMid:17608347

6. Chen Y, Fang H, Li Z, Yu S, Li C, Wu Z, Zhang Y. (2016). Treatment of middle cranial Fossa arachnoid cysts: a systematic review and meta-analysis, World Neurosurg. 92: 480-490. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2016.06.046; PMid:27319312

7. Cincu R, Agrawal A, Eiras J. (2007). Intra-cranial arachnoid cysts: current concepts and treatment alternatives, Clin. Neurol. Neurosurg. 109: 837-843. https://doi.org/10.1016/j.clineuro.2007.07.013; PMid:17764831

8. Fewel ME, Levy ML, McComb G. (1996). Surgical treatment of 95 children with 102 intracranial arachnoid cysts. Pediatr Neurosurg. 25: 165-173. https://doi.org/10.1159/000121119; PMid:9293543

9. Fulkerson DH, Vogel TD, Baker AA, Patel NB, Ackerman LL, Smith JL et al. (2011). Cyst-ventricle stent as primary or salvage treatment for posterior fossa arachnoid cysts. J Neurosurg Pediatr. 7: 549-556. https://doi.org/10.3171/2011.2.PEDS10457; PMid:21529198

10. Galassi E, Tognetti F, Gaist G, Fagioli L, Frank F, Frank G. (1982). Ct scan and metrizamide CT cisternography in arachnoid cysts of the middle cranial fossa: Classification and pathophysiological aspects. Surg Neurol. 17: 363-369. https://doi.org/10.1016/0090-3019(82)90315-9; PMid:7089853

11. Go KG, Houthoff H-J, Blaauw EH, Havinga P, Hartsuiker J. (1984). Arachnoid cysts of the Sylvian fissure. J Neurosurg. 60: 803-813. https://doi.org/10.3171/jns.1984.60.4.0803; PMid:6231356

12. Halani SH, Safain MG, Heilman CB. (2013). Arachnoid cyst slit valves: The mechanism for arachnoid cyst enlargement. J Neurosurg Pediatr. 12: 62-66. https://doi.org/10.3171/2013.4.PEDS12609; PMid:23662935

13. Helland CA, Aarhus M, Knappskog P, Olsson LK, Lund-Johansen M, Amiry-Moghaddam M et al. (2010). Increased NKCC1 expression in arachnoid cysts supports secretory basis for cyst formation. Exp Neurol. 224: 424-428. https://doi.org/10.1016/j.expneurol.2010.05.002; PMid:20471979

14. Hoffman HJ, Hendrick EB, Humphreys RP, Armstrong EA. (1982). Investigation and management of suprasellar arachnoid cysts. J Neurosurg. 57: 597-602. https://doi.org/10.3171/jns.1982.57.5.0597; PMid:7131057

15. Holst A, Danielsen P, Juhler M. (2012). Treatment options for intracranial arachnoid cysts: a retrospective study of 69 patients, Acta Neurochir. Suppl. (Wien). 114: 267-270. https://doi.org/10.1007/978-3-7091-0956-4_52; PMid:22327706

16. Huang Q, Wang D, Guo Y, Zhou X, Wang X, Li X. (2007). The diagnosis and neuroendoscopic treatment of noncommunicating intracranial arachnoid cysts, Surg.Neurol. 68: 149-154. https://doi.org/10.1016/j.surneu.2006.10.059; PMid:17662345

17. Иванов ДВ, Новосельцев СВ. (2010). Остеопатическое лечение вторичного типертензионно-гидроцефалического синдрома у детей с арахноидальной кистой. Мануальная терапия. 2 (38): 34-51.

18. Jafrani R, Raskin JS, Kaufman A, Lam S. (2019). Intracranial arachnoid cysts: Pediatric neurosurgery update Surg Neurol Int. 10: 15. https://doi.org/10.4103/sni.sni_320_18; PMid:30815323 PMCid:PMC6383341

19. Kumagai M, Sakai N, Yamada H, Shinoda J, Nakashima T, Iwama T et al. (1986). Postnatal development and enlargement of primary middle cranial fossa arachnoid cyst recognized on repeat CT scans. Childs Nerv Syst. 2: 211-215. https://doi.org/10.1007/BF00706815; PMid:3779685

20. Lee EJ. (2013, Apr). The clinical classification and treatment of middle cranial fossa arachnoid cysts in children Clinical Neurology and Neurosurgery. 115; 4: 411-418. https://doi.org/10.1016/j.clineuro.2012.06.021; PMid:22790328

21. Maiuri F, Gangemi M, Donati PA, Basile D. (1999). Chronic hydrocephalus and suprasellar arachnoid cyst presenting with rhinorrhea. Minim Invasive Neurosurg. 42: 83-85. https://doi.org/10.1055/s-2008-1053376; PMid:10422703

22. McDonald P, Rutka J. (1997). Middle cranial fossa arachnoid cysts that come and go. Report of two cases and review of the literature. Pediatr Neurosurg. 26: 48-52. https://doi.org/10.1159/000121161; PMid:9361118

23. Moher D. (2009, Oct). Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses: The PRISMA Statement. Journal of Clinical Epidemiology. 62; 10: 1006-1012. https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2009.06.005; PMid:19631508

24. Mustansir F, Bashir S, Darbar A. (2018). Management of Arachnoid Cysts: A Comprehensive Review. Cureus. 2018 Apr. 10 (4): e2458 https://doi.org/10.7759/cureus.2458; PMid:29888162 PMCid:PMC5991924

25. Osborn AG, Preece MT. (2006). Intracranial cysts: Radiologic-patologic correlation and imaging approach. Radiology. 239 (3): 650-664. https://doi.org/10.1148/radiol.2393050823; PMid:16714456

26. Rao G, Anderson RC, Feldstein NA, Brockmeyer DL. (2005). Expansion of arachnoid cysts in children: Report of two cases and review of the literature. J Neurosurg. 102 (3): 314-317. https://doi.org/10.3171/ped.2005.102.3.0314; PMid:15881758

27. Russo N, Domenicucci M, Beccaglia M, Santoro A. (2008). Spontaneous reduction of intracranial arachnoid cysts: A complete review. Br J Neurosurg. 22: 626-629. https://doi.org/10.1080/02688690802295652; PMid:19016115

28. Sandberg DI, McComb JG, Krieger MD. (2005). Chemical analysis of fluid obtained from intracranial arachnoid cysts in pediatric patients. J Neurosurg Pediatr. 103: 427-432. https://doi.org/10.3171/ped.2005.103.5.0427; PMid:16302614

29. Santamarta D, Aguas J, Ferrer E. (1995). The natural history of arachnoid cysts: Endoscopic and cine-mode MRI evidence of a slit-valve mechanism. Minim Invasive Neurosurg. 38: 133-137. https://doi.org/10.1055/s-2008-1053473; PMid:8750654

30. Schulz M. (2015, Aug). Endoscopic and Microsurgical Treatment of Sylvian Fissure Arachnoid Cysts – Clinical and Radiological Outcome. World Neurosurgery. 84; 2: 327-333. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2015.03.026; PMid:25818148

31. Seizeur R, Forlodou P, Coustans M, Dam-Hieu P. (2007). Spontaneous resolution of arachnoid cysts: Review and features of an unusual case. Acta Neurochir (Wien). 149: 75-78. https://doi.org/10.1007/s00701-006-1073-1; PMid:17180304

32. Shim K, Lee Y, Park E, Park Y, Choi J, Kim D. (2009). Treatment option for arachnoid cysts, Childs Nerv. Syst. 25: 1459-1466. https://doi.org/10.1007/s00381-009-0930-7; PMid:19536550

33. Spansdahl T, Solheim O. (2007). Quality of life in adult patients with primary intracranial arachnoid cysts. Acta Neurochir (Wien). 149: 1025-1032. https://doi.org/10.1007/s00701-007-1272-4; PMid:17728995

34. Sufianov RA. (2022, Feb). Endoscopic Treatment of Middle Cranial Fossa Arachnoid Cysts in Children: Surgical Results of 65 Cases. World Neurosurgery. 158: e681-e688. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2021.11.046; PMid:34838766

35. Wang Y, Wang F, Yu M, Wang W. (2015). Clinical and radiological outcomes of surgical treatment for symptomatic arachnoid cysts in adults, J. Clin. Neurosci. 22: 1456-1461. https://doi.org/10.1016/j.jocn.2015.03.016; PMid:26154148

36. Yildiz H, Erdogan C, Yalcin R, Yazici Z, Hakyemez B, Parlak M et al. (2005). Evaluation of communication between intracranial arachnoid cysts and cisterns with phase-contrast cine MR imaging. Am J Neuroradiol. 26: 145-151.