Paediatric Surgery (Ukraine). 2026. 2(91): 31-42. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).3142
Данилов О. А.¹, Слєпов О. К.², Горелік В. В.¹, Шульга О. В.^3
1Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
³КУ Білоцерківської міської ради «Білоцерківський центр комплексної реабілітації для осіб із інвалідністю "Шанс"», Україна

Для цитування: Данилов ОА, Слепов ОК, Горелік ВВ, Шульга ОВ. (2026). Хірургічна корекція спастичної руки в дітей із церебральним паралічем. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(91): 31-42. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).3142.
Стаття надійшла до редакції 06.01.2026 р., прийнята до друку 15.06.2026 р.

Спастична рука в дітей із церебральним паралічем відзначається в 30-40% випадків, що зумовлює тяжку інвалідизацію. Оперативне лікування деформацій передпліччя і кисті, за відсутності корекції плечового суглоба, негативно впливає на функцію кисті.
Мета – визначити показання до консервативного й хірургічного лікування та його ефективність у дітей, хворих на церебральний параліч, зі спастичною рукою.
Матеріали і методи. Проаналізували результати, отримані при лікуванні 24 пацієнтів, хворих на церебральний параліч, зі спастичною рукою. Залежно від ступеня тяжкості контрактур та методів лікування було сформовано 2 групи: основна (підгрупа А – 10 пацієнтів;  підгрупа В – 7 пацієнтів) та контрольна (7 пацієнтів). Застосували клінічні та інструментальні методи діагностики.
Результати. Відзначали покращення мобільності плечового суглоба при консервативному лікуванні пацієнтів із контрактурами I ступеня. Обмеження елевації верхньої кінцівки в пацієнтів із контрактурами ІІ ступеня свідчить про необхідність оперативного лікування: відновлення функції плечового суглоба за допомогою релізу великого грудного та підлопаткового м’язів. Це створює передумови для відновлення не тільки рухової здатності кисті, але й функції стереогнозу.
Висновки. Для покращення функції кисті обов’язковою умовою є відновлення елевації верхньої кінцівки шляхом корекції контрактур плечового суглоба з урахуванням ступеня тяжкості та фіброзно-дистрофічних змін у м’язах: консервативне лікування ефективне для пацієнтів із І ступенем контрактур плечового суглоба; хірургічна корекція спастичної руки найбільш ефективна для пацієнтів із ІІ ступенем тяжкості контрактур плечового суглоба.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків або опікунів дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, контрактури, верхня кінцівка, ортопедична хірургія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bhardwaj P, Sabapathy SR. (2011). Assessment of the hand in cerebral palsy. Indian Journal of Plastic Surgery. 44(2): 348-356. https://doi.org/10.4103/0970-0358.85356; PMid:22022045 PMCid:PMC3193647

2. Chin EM, Gwynn HE, Robinson S, Hoon AH Jr. (2020). Principles of medical and surgical treatment of cerebral palsy. Neurologic Clinics. 38(2): 397-416. https://doi.org/10.1016/j.ncl.2020.01.009; PMid:32279717 PMCid:PMC7158771

3. Chin TYP, Duncan JA, Johnstone BR, Graham HK. (2005). Management of upper limb in cerebral palsy. Journal of Pediatric Orthopaedics. 14(6): 389-404. https://doi.org/10.1097/01202412-200511000-00001; PMid:16200013

4. Danilov O, Shulga O, Kycheruk O, Bandrina K. (2024). Causes of pain in the muscles of the lower extremities in children with cerebral palsy. Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics. (3): 41-48. https://doi.org/10.15674/0030-59872024341-48

5. Fedrizzi E, Rosa-Rizzotto M, Turconi AC, Pagliano E et al. (2013). Unimanual and bimanual intensive training in children with hemiplegic cerebral palsy and persistence in time of hand function improvement: 6-month follow-up results of a multisite clinical trial. Journal of Child Neurology. 28(2): 161-175. https://doi.org/10.1177/0883073812443004; PMid:22580904

6. Gschwind CR. (2003). Surgical management of forearm pronation. Journal of Hand Clinics. 19(4): 649-655. https://doi.org/10.1016/S0749-0712(03)00030-1; PMid:14596555

7. Hedberg-Graff J, Granström F, Arner M, Krumlinde-Sundholm L. (2019). Upper-limb contracture development in children with cerebral palsy: A population-based study. Developmental Medicine and Child Neurology. 61(2): 204-211. https://doi.org/10.1111/dmcn.14006; PMid:30203516

8. Hous JH, Gwathmey FW, Fidler MO. (1981). A dynamic approach to the thumb-in palm deformity in cerebral palsy. Journal of Bone and Joint Surgery America. 63(2): 216-225. https://doi.org/10.2106/00004623-198163020-00006

9. Leafblod ND, Van Heest AE. (2015). Management of the spastic wrist and hand in cerebral palsy. Journal of Hand Surgery America. 40(5): 1035-1040. https://doi.org/10.1016/j.jhsa.2014.11.025; PMid:25841769

10. Mikalef P, Power, D. (2018). The rationale of operative treatment for spasticity of the upper limb. MOJ Orthopedics & Rheumatology. 10(3): 300-303. https://doi.org/10.15406/mojor.2018.10.00416

11. Modlesky CM, Zhang C. (2020). Complicated muscle-bone interactions in children with cerebral palsy. Current Osteoporosis Reports. 18: 47-56. https://doi.org/10.1007/s11914-020-00561-y; PMid:32060718 PMCid:PMC8092376

12. Nahm JN, Graham HK, Gormley ME Jr, Georgiadis AG. (2018). Management of hypertonia in cerebral palsy. Current Opinion in Pediatrics. 30(1): 57-64. https://doi.org/10.1097/MOP.0000000000000567; PMid:29135566

13. Patterson JM, Wang AA, Hutchinson DT. (2010). Late deformities following the transfer of the flexor carpi ulnaris to the extensor carpi radialis brevis in children with cerebral palsy. Journal of Hand Surgery America. 35(11): 1774-1778. https://doi.org/10.1016/j.jhsa.2010.07.014; PMid:20888146

14. Ponten E. (2019). Contracture formation in the upper limb in cerebral palsy starts early. Developmental Medicine and Child Neurology. 61(2): 117-118. https://doi.org/10.1111/dmcn.14047; PMid:30246329

15. Rosa-Rizzotto M, Visonà Dalla Pozza L, Corlatti A, Luparia A, Marchi A, Molteni F et al. (2014). The Besta scale for the assessment of observed hand function of children with hemiplegic cerebral palsy: Inter- and intra-rater reliability. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine. 50(5): 543-556.

16. Seruya M, Dickey RM, Fakhro A. (2016). Surgical treatment of pediatric upper limb spasticity: The wrist and hand. Seminars in Plastic Surgery. 30(1): 29-38. https://doi.org/10.1055/s-0035-1571254; PMid:26869861 PMCid:PMC4749375

17. Smeulders M, Coester A, Kreulen M. (2005). Surgical treatment for the thumb-in-palm deformity in patients with cerebral palsy. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2005(4): CD004093. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004093.pub2; PMid:16235349 PMCid:PMC8763345

18. Sollerman C, Ejeskär A. (1995). Sollerman hand function test: A standardized method and its use in tetraplegic patients. Scandinavian Journal of Plastic and Reconstructive Surgery and Hand Surgery. 29(2): 167-176. https://doi.org/10.3109/02844319509034334; PMid:7569815

19. Taylor N, Sand PL, Jebsen RH. (1983). Evaluation of hand function in children. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 54(3): 129-135.

20. Van Munster JC, Maathuis CGB, Haga N, Van Eykern L A, Hadders-Algra M. (2009). Does surgical management of the hand in children with unilateral spastic cerebral palsy affect muscle coordination and quality of reaching? Developmental Medicine and Child Neurology. 51(7): 568-570. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2009.03312.x; PMid:19459912

21. Vuillermin C. (2022). Management of upper extremity manifestations of cerebral palsy. Hand (N Y). 17(3): 416-421. https://doi.org/10.55275/JPOSNA-2022-0042

22. Zancolli EA. (2003). Surgical management of the hand in infantile spastic hemiplegia. Journal of Hand Clinics. 19(4): 609-62. https://doi.org/10.1016/S0749-0712(03)00034-9; PMid:14596553