Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 5(117): 55-65. doi 10.15574/SP.2021.117.55
Цимбаліста О. Л.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Цимбаліста ОЛ. (2021). Характеристика захворювань у дітей при спадковому дефіциті альфа 1-антитрипсину. Сучасна педіатрія. Україна. 5(117): 55-65. doi 10.15574/SP.2021.117.55.
Стаття надійшла до редакції 05.05.2021 р., прийнята до друку 07.09.2021 р.

Висвітлено сучасні погляди на генетику, особливості порушень метаболізму, перебіг різних клінічних варіантів маніфестації, критерії діагностики та принцип лікування моногенної ензимопатії — спадкового дефіциту α1-антитприпсину (ААТ).
Спадковий дефіцит ААТ маніфестує чотирма клінічними синдромами: ураженням дихальної системи (емфіземою легень, хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), бронхіальною астмою, спонтанним пневмотораксом та бронхоектазами); ураженням печінки, судин. Клініка ураження дихальної системи проявляється у віці 20–40 років. Хронічна емфізема легень є характерною для гомозиготних носіїв PIZZ. Найбільш несприятливим варіантом перебігу є фенотип PISZ: постійний кашель, розвивається ХОЗЛ, бронхіальна астма, пневмонії, поєднання різних респіраторних захворювань зі складними порушеннями в системі зовнішнього дихання. Бронхіальна астма має тяжкий перебіг із торпідним гнійним ендобронхітом, часто неконтрольована базовою терапією. У хворих із ХОЗЛ загострення є частими, перебігають тяжко і тривало. У зв'язку з редукцією судин малого кола кровообігу наростає гіпертензія в ньому, правошлуночкова недостатність. При дефіциті ААТ спостерігається висока частота бронхоектазів, злоякісних новоутворів у легенях. Ураження печінки маніфестує неонатальним гепатитом, атрезією жовчовивідних шляхів, розвитком цирозу печінки, інфекційних ускладнень. Хронічна форма захворювання характеризується субклінічними змінами біохімічних показників функцій печінки, які в більшості з них (до 70%) нормалізуються до 18 років. У частини пацієнтів захворювання повільно прогресує і призводить до розвитку цирозу печінки до 20 років — 30%, у старших — 30–50%. Доброякісний перебіг ураження печінки може бути у вигляді гепатомегалії.
Геморагічний синдром зумовлений тим, що продукт гена інгібітора протеїнази набуває властивостей антитромбіну. Ураження судин маніфестує некротичним панікулітом, тяжким перебігом геморагічного васкуліту з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами до протеїназ (С-АNСА) у сироватці крові. Дефіцит ААТ може поєднуватися із системними васкулітами, аневризмами судин, багатьма захворюваннями, а також із розвитком непластичних процесів різної локалізації.
Діагностика спадкового дефіциту ААТ поєднує, крім клінічних проявів, скринінгові програми, інструментальні (рентгенологічні, спірометрію, елекрокардіографію, ультразвукові), лабораторні (функція печінки, коагулограма, імунограма, вміст ААТ у сироватці крові), генетичні дослідження, виключення муковісцидозу, вірусних гепатитів та інших захворювань.
Лікування пацієнтів зі спадковою недостатністю ААТ поєднує: адекватне харчування і фізичні навантаження, лікування фонових захворювань, профілактику і своєчасну терапію інфекцій дихальних шляхів, патогенетичну терапію. Патогенетична терапія — замісна (аугментаційна) екзогенним α1-антитрипсином. Замісна терапія є показаною тільки пацієнтам у віці понад 18 років із фенотипом PIZZ або іншими рідкими фенотипами ААТ.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, спадковий дефіцит α1-антитрипсину, діагностика, терапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абатуров АЕ. (2011). Роль местных ингибиторов протеаз в неспецифической защите респираторного тракта. Здоровье ребенка. 4: 117–124.

2. Alam S. Li Z, Atkinson C et al. (2014). Alpha 1-antitrypsin confers a proinflammatory phenotype that contributes to chronic obstructive pulmonary disease. Am.J.Respir.Crit.Care Med. 189, 8: 909-931. https://doi.org/10.1164/rccm.201308-1458OC; PMid:24592811 PMCid:PMC4098095

3. Atkinson JJ, Lutey BA, Suzuki Y et al. (2011). The role of matrix metalloproteinase-9 in cigarette smoke – induced emphysema. Am.J.Respir.Crit.Care.Med. 83: 876-884. https://doi.org/10.1164/rccm.201005-0718OC; PMid:21057003 PMCid:PMC3086754

4. Аверьянов АВ, Поливанова АЭ. (2006). Нейтрофильная эластаза и болезни органов дыхания. Пульмонология. 5: 74–77.

5. Balbi B, Ferraroti I, Miravitlles M. (2015). Efficacy of augmentation therapy for emphysema associated with α1-antitrypsin deficiency: enough is enough. Europen Respiratory Journal. 47 (1): 35-38. https://doi.org/10.1183/13993003.01145-2015; PMid:26721962

6. Barrecheguren M, Miravitlles M. (2019). Treatment with inhaled a1-antitrypsin: a sguare peg in a round wole? European Respiratory Journal. 54 (5): 180-1894. https://doi.org/10.1183/13993003.01894-2019; PMid:31754075

7. Blanko J. (2018). A well-designed/conducted study on alpha-1 antitrypsin epidemiology not quoted. Europen Respiratory Journal. 51; 3. https://doi.org/10.1183/13993003.02662-2017; PMid:29519904

8. Bowick S, Bowick M. (2019). Living with Alpha-1-antitrypsin Deficiency. Columbia Southern University. 96p. https://doi.org/10.1183/13993003.01894-2019; PMid:31754075

9. Campos MA, Kuppers F, Stocks JM et al. (2013). Safety and pharmacokinetics of 120 mg/kg versus 60 mg/kg weekly intravenosus infusions of alpha-1 proteinase inhibitor in alpha-1-antitrypsin deficiency: a multie center, randomized, double-blind, crossover study SPARK. COPD. 10 (6): 687-695. https://doi.org/10.3109/15412555.2013.800852; PMid:23862647

10. Чучалин АГ. (2014). Синдром дефицита альфа-1-антитрипсина. Энциклопедия редких заболеваний. Москва.: Литтера: 672.

11. Cuvelier A, Muir JF, Hellot MF et al. (2000). Distribution of alpha-1-antitrypsin alleles in patients with bronchiectasis. Chest. 117: 415-419. https://doi.org/10.1378/chest.117.2.415; PMid:10669684

12. Dawwas MF, Davies SE, Griffirhs WJ et al. (2013). Prevalence and risk factors for liver involvement in individuals with PiZZ-related lung disease. Am.J.Respir.Crit.Care. Med. 187 (5): 502-508. https://doi.org/10.1164/rccm.201204-0739OC; PMid:23262512

13. Дидковский НА, Жарова МА, Каблашова НА, Малашенкова ИП. (2011). Случай множественных генетических нарушений в различных системах защиты легких. Пульмонология. 1: 111–114. URL: https://doi.org/10.18093/0869-0189-2011-0-1-111-114.

14. Ferrarotti J, Ghun GA, Zorzetto M et al. (2012). Serum levers and genotype distribution of alpha-1-antitrypsin in the general population. Thorax. 67 (8): 669-674. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-201321; PMid:22426792

15. Greene CM, Hassan, Molloy TK et al. (2011). The role of proteases, endoplasmic reticulum stress and SERPI NA1 heterozygosity in lung disease and α1-antitrypsin deficiency. Exp.Rev.Respir.Med. 5 (3): 395-411. https://doi.org/10.1586/ers.11.20; PMid:21702661

16. Ивчик ТВ. (2011). О генетике эмфиземы легких. Пульмонология. 4: 97–108. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2011-0-4-97-108.

17. Корытина ТФ, Ахмадишина ЛЗ, Янбаева ДГ и др. (2008). Асоциация полимерных вариантов генов ферментов матриксных металлопротеаз и антипротеаз с развитием и тяжестью хронической обструктивной болезни легких. Пульмонология. 1: 33–38. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2008-0-1-33-38.

18. Lin YC, Chiu WK, ChangH et al. (2008). Spontaneous pneumothorax in flight as first manifestation of alpha-1-antitrypsin deficiency. Aviat.Space.Environ.Med. 79: 704-706. https://doi.org/10.3357/ASEM.2224.2008; PMid:18619132

19. Migliazza L, Lopez SM, Murcia J et al. (2000). Long-term survival expectancy after liver transplantation in children. J Redial Surg. 35: 7-8. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(00)80003-2

20. Miraviteles M, Dirksen A, Ferrarotti I et al. (2017). European Respiratory Society statement: diagnosis and treatment of pulmonary disease in α1-antitrypsin deficiency. European Respiratory Journal. 50 (5): 1700610. https://doi.org/10.1183/13993003.00610-2017; PMid:29191952

21. Нечаев ВИ. (2001). Эмфизема легких: системные проявления болезни. Пульмонология. 9: 54–58.

22. Омесова ОЮ, Грабовская ОВ, Теплюк НП и др. (2014). Панникулит, обусловленный дефицитом α1-антитрипсина. Российский журнал кожных и венерических болезней. 3: 32–35.

23. Ortega V, Pecchiari M. (2017). Understanding at-risk subgrourps for lung function impairment in life-long nonsmokers with α1-fntitrypsin deficiency. European Respiratory Journal. 49 (3): 17-114. https://doi.org/10.1183/13993003.01986-2018; PMid:30573693

24. Овчаренко СИ, Сон ЕА. (2011). Влияние недостаточности α1-антитрипсина на поражение легких. Пульмонология. 5: 79–86. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2011-0-5-79-86.

25. Паламарчук ГФ, Акопов АП, Арсеньев АМ и др. (2019). Бронхоскопия диагностики и лечения заболеваний органов дыхания. СПб.: Фолиант. 328.

26. Pini L, Tiberio L, Venkatestan N et al. (2014). The role of bronchial epithelial cells in the pathogenesis of COPD in Z-alpha-1 antitrypsin deficiency. Respir.Res. 15 (1): 112. https://doi.org/10.1186/s12931-014-0112-3; PMid:25218041 PMCid:PMC4177581

27. Пузырев ВП, Савюк ВЯ. (2003). Молекулярные основы и клинические аспекты недостаточности α1-антитрипсина. Пульмонология. 1: 105–114.

28. Розинова НН, Мизерницкий ЮЛ. (2015). Орфанные заболевания легких у детей. Москва: ИД МЕДПРАКТИКА-М: 240.

29. Соловьева ОГ. (2015). Дефицит α1-антитрипсина в практике пульмонолога. Пульмонология. 25 (4): 505–508. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2015-25-4-505-508.

30. Спичак ТВ. (2005). Дефицит α1-АТ при болезнях легких у детей. Российский педиатрический журнал. 4: 30–33.

31. Стручков ПВ, Дроздов ДВ, Лукина ОФ. (2019). Спирография: руководство. М.: ГЭОТАР-Медиа: 112.

32. Троян ВН. (2018). Клиническая интерпритация рентгенографии легких: Справочник. Под ред. Дарби М; Москва: ГЭОТАР-Медиа: 216.

33. Тимченко АС. (2009). Перспективність використання нативних інгібіторів протеїназ з плазми крові, як протизапальних та антиферментних препаратів. Журнал АМН України. 15 (3): 604–608.

34. Вершинина МВ, Нечаева ГИ, Гринберг ЛМ, Говорова СЕ. (2012). Спонтанный пневмоторакс и дисплазия соединительной ткани: молекулярно-генетические исследования. Пульмонология. 2: 34–39. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2012-0-2-34-39.

35. Видаль Р, Бланко И, Касас Ф и др. (2008). Рекомендации по диагностике и ведению больных с дефицитом α1-антитрипсина испанского общества пульмонологии и торакальной хирургии (SEPAR). Пульмонология. 1: 14–28. https://doi.org/10.18093/0869-0189-2008-0-1-14-28.

36. Зайнудинов ЗМ, Журкова НВ, Каганов БС. (2009). Недостаточность альфа-1-антитрипсина у детей. Вопросы практической педиатрии. 4 (4): 67–70.

37. Жигальцова ОА, Кучинская ОА, Савицкая ЛН, Даниленко НТ и др. (2015). Дефицит α1-антитрипсина: генетические основы, эпидемиология, значение в развитии бронхолегочной патологии. Вестник ВМНУ. 14: 39–52.

38. Журкова НВ, Кондакова ОБ, Строкова ТВ и др. (2008). Недостаточность α1-антитрипсина у детей с патологией печени. Педиатрия. Журнал им. ГН Сперанского. 87, 3: 138–141.