PERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.1(77):58-62; doi 10.15574/PP.2019.77.58

Гайдучик Г. А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — вивчити спектр сенсибілізації дітей раннього віку з гастроінтестинальною харчовою алергією та коморбідними алергічними захворюваннями.

Пацієнти та методи. Визначено спектр сенсибілізації в 146 дітей раннього віку з гастроінтестинальною харчовою алергією шляхом виявлення алергенспецифічних IgE до харчових, побутових, пилкових, грибкових алергенів методом ImmunoCAP, проведення шкірних прик-тестів із харчовими та неінфекційними алергенами.

Результати. Визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові дітей із гастроінтестинальною харчовою алергією виявило сенсибілізацію до білків коров'ячого молока (72,6%), пшениці (44,5%), яєчного білка (30,8%), сої (3,4%), кліщів домашнього пилу (7,5%) та епідермісу тварин (лупа кота — 6,8%, собаки — 6,2%). За результатами шкірних прик-тестів, найчастіше зустрічалася сенсибілізація до пилку берези — у 12 (38,7%), кліщів домашнього пилу (22,6%) та грибка Alternaria (22,6%), що свідчить про прогресію атопічного маршу. Також відмічалася сенсибілізація до пилку полину (12,9%), амброзії (12,9%), тимофіївки (19,3%), грибка Cladosporium (6,4%) та епідермісу тварин (кота — 16,1%, а собаки — 12,9%). Спостерігалися підвищені рівні загального IgE та еозинофільного катіонного білка в сироватці крові обстежених пацієнтів. Виявлялася висока частота коморбідних алергічних захворювань (атопічного дерматиту — 72,6%, алергічного риніту — 6,8%, бронхіальної астми — 5,5%) у дітей із гастроінтестинальною харчовою алергією.

Висновки. У дітей раннього віку з гастроінтестинальною харчовою алергією виявлялася полівалентна сенсибілізація та висока частота коморбідних алергічних захворювань (атопічний дерматит, алергічний риніт та астма), що свідчить про IgE-опосередковані механізми розвитку та прогресію атопічного маршу в ранньому дитинстві. Серед харчових алергенів у дітей найчастіше визначалася сенсибілізація до білків коров'ячого молока (72,6%), пшениці (44,5%) та яєчного білка (30,8%), а виявлена сенсибілізація до побутових, пилкових та грибкових алергенів в обстежених дітей потребує молекулярної (компонентної) алергодіагностики для визначення перспектив призначення алергенспецифічної імунотерапії.

Ключові слова: сенсибілізація, діти раннього віку, гастроінтестинальна харчова алергія, IgE-опосередковані реакції, атопічний дерматит, бронхіальна астма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Охотнікова ОМ. (2015). Гастроінтестинальна форма харчової алергії у дітей — актуальна проблема сучасності. Здоровье ребенка. 1(60): 29–35.

2. Ревякина ВА. (2013). Пищевая аллергия, гастроинтестинальные проявления. Лечащий врач. 4: 13–17.

3. Уманець ТР, Шадрін ОГ та ін. (2015). Основні положення настанов з ведення хворих з алергією до коров'ячого молока. Современная педиатрия. 3 (67): 20–28. https://doi.org/10.15574/SP.2015.67.20

4. Шадрін ОГ, Гайдучик ГА та ін. (2015). Оптимізація лікування гастроінтестинальної харчової алергії у дітей раннього віку. Перинатология и педиатрия. 3 (63): 84–88. https://doi.org/10.15574/PP.2015.63.84

5. Шадрін ОГ, Няньковський СЛ, Добрянський ДО та ін. (2014). Особливості діагностики та підходи до лікувально-профілактичного харчування дітей раннього віку з алергією до білка коров'ячого молока. Методичні рекомендації. Київ: 28.

6. Burks A, Tang M, Sicherer S et al. (2012) ICON. Food Allergy. J. Allergy Clin. Immunol. 129: 906–920. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2012.02.001; PMid:22365653

7. Coscia A, Orru S, Nicola P. (2012). Cow`s milk proteins in human milk. J. Biol. Regul. Homeost. Agents. 26 (3 Suppl.): 39–42.

8. Ito J, Fujivara T. (2014). Breastfeeding and risk of atopic dermatitis up to the age 42 months: a birth cohort study in Japan. Ann Epidemiol. 24 (4): 267–272. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2013.11.007; PMid:24342028

9. Papadopoulos NG et al. (2012). International consensus on (ICON) pediatric asthma. Allergy. 67, 8: 976–997.

10. Global strategy for asthma management and prevention. National institutes of health. National Heart, lung and Blood Institute. Revised 2015 Retrieved from URL http://www.ginasthma.org.

11. Luyt D, Ball H, Makwana N, Green MR, Bravin K, Nasser SM, Clark AT, Standards of Care Committee (SOCC) of the British Society for Allergy and Clinical Immunology (BSACI). (2014). BSACI guideline for the diagnosis and management of cow's milk allergy. Clin. Exp. Allergy. 44: 642–672. https://doi.org/10.1111/cea.12302; PMid:24588904

12. Meyer R, Flemming C, Michaelis L et al. (2012). Manifestations of gastrointestinal food allergies presenting to a single tertiary pediatric gastroenterology unit. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. (in press). 13. Nowak–Wegrzyn A. (2015, May-Jun.). Food protein-induced enterocolitis syndrome and allergic proctocolitis. Allergy Asthma Proc. 36 (3): 72–84. https://doi.org/10.2500/aap.2015.36.3811; PMid:25976434 PMCid:PMC4405595

14. Sicherer SH. (2013). Clinical Aspects of Gastrointestinal Food Allergy in Childhood. Pediatrics. 111 (6): 1609–1616.

15. Vandenplas Y, De Greef E, Hauser B. (2014). Safety and tolerance of a new extensively hydrolized rice protein-based formula in the management of infants with cow's milk protein allergy. Eur. J. Pediatr. 173 (9): 1209–1216. https://doi.org/10.1007/s00431-014-2308-4; PMid:24723091 PMCid:PMC4134482

Стаття надійшла до редакції 07.10.2018 р., прийнята до друку 24.01.2019 р.