Modern Pediatrics.Ukraine.2020.1(105):25-31; doi 10.15574/SP.2020.105.25
Марушко Ю. В.¹, Злобинець А. С.², Гищак Т. В.^1
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна

Для цитування: Марушко ЮВ, Злобинець АС, Гищак ТВ. (2020). Характеристика перебігу хронічного гастродуоденіту у поєднанні з первинною артеріальною гіпертензією у дітей залежно від забезпечення організму магнієм. Сучасна педіатрія. Україна. 1(105): 25-31; doi 10.15574/SP.2020.105.25
Стаття надійшла до редакції 24.10.2019 р., прийнята до друку 31.01.2020 р.

Магній є одним з найбільш поширених елементів в організмі людини, і його дефіцит може суттєво впливати на патогенез запальних змін у шлунково-кишковому тракті та кровообіг в організмі.
Мета: надати характеристику перебігу поєднаної патології хронічного гастродуоденіту (ХГД) та первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) у дітей та визначити її залежність від забезпечення магнієм організму обстежених пацієнтів.
Матеріали і методи. Обстежено 47 дітей віком 10–17 років з поєднаними перебігом ХГД та ПАГ. Першу (І) групу дослідження склали 27 дітей з концентрацією магнію у сироватці крові <0,8 ммоль/л. У другу (ІІ) групу увійшло 20 дітей з концентрацією магнію у сироватці крові <0,8 ммоль/л.
Результати. У дітей ІІ групи відмічалися більш виразні клінічні прояви, особливо відчуття важкості в епігастральній ділянці у 80% та серцебиття у 55,0% дітей порівняно з 51,9% (р=0,047) та з 25,9% ( р=0,04) дітей І групи відповідно. Показник активності був низьким в обох групах обстежених, проте у пацієнтів ІІ групи були гірші результати оцінки якості нічного сну (р=0,04), а також відмічалась тенденція до менших значень показників самопочуття порівняно з дітьми І групи. Результати ДМАТ показали, що середньодобовий САТ у дітей І групи дорівнював 141,1±1,7 мм рт. ст., у дітей ІІ групи — 142,3±1,5 мм рт.ст. (р=0,6). Середньодобовий ДАТ був 69,4±1,2 мм рт.ст. у дітей І групи проти 70,8±1,1 мм рт.ст. у дітей ІІ групи (р=0,39). Варіант нічного зниження артеріального тиску «Non-dipper» було встановлено у 44,4% дітей І групи порівняно з 75,0% дітей ІІ групи (р=0,04). За результатами ендоскопічного дослідження у 50% дітей ІІ групи порівняно з 22,2% дітей І групи зустрічався пангастрит (р=0,02).
Висновки. Діти з поєднаним перебігом ХГД та ПАГ, у яких концентрація магнію в сироватці крові була менше 0,8 ммоль/л, вірогідно частіше виявляли скарги на відчуття важкості в епігастральній ділянці та серцебиття. Вони мали гірші показники якості нічного сну, а також більшу поширеність запального процесу при ураженні слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Ключові слова: хронічний гастродуоденіт, первинна артеріальна гіпертензія, дефіцит магнію, діти.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бекетова ГВ, Солдатова ОВ. (2015). Астения — сели батарейки? Физиологческие подходы к коррекции астенческих и психовегетативных нарушений у детей с хроническим гастродуоденитом. Педиатрия. Восточная Европа. 2(10): 62–74.

2. Боярская ЛН, Горбачёва СВ, Потапенко СВ. (2015). Значение дефицита магния в формировании вегетативной дезадаптации у детей и подростков с патологией желудочно-кишечного тракта. Запорожский медицинский журнал. 6: 29–32. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2015.6.56281

3. Григус ЯИ, Михайлова ОД, Горбунов АЮ, Вахрушев ЯМ. (2015). Значение магния в физиологии и патологии органов пищеварения. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 118(6): 89–94.

4. Марушко ЮВ, Асонов А.О, Гищак ТВ. (2019). Роль магнію в організмі людини та вплив зменшеного вмісту магнію на якість життя дітей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Современная педиатрия. 1(97): 124–130. https://doi.org/10.15574/SP.2019.97.124

5. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2013). Магній та його значення для дитячого організму. Дитячий лікар. 1: 9–13.

6. Матюха ЛФ, Орловська НВ, Маяцька ОВ. (2015). Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків: фактори ризику, аспекти діагностики та основи профілактики. Сімейна медицина. 6: 131–135.

7. Скирда ІЮ, Петішко ОП, Завгородня НЮ. (2017). Епідеміологічні особливості хвороб органів травлення в дітей та підлітків в Україні. Гастроентерологія. 51(4): 229–223. https://doi.org/10.22141/2308-2097.51.4.2017.119287

8. Тарасов ЕА, Блинов ДВ, ЗимовинаУВ, Сандакова ЕА. (2015). Дефицит магния и стресс: вопросы в заимосвязи, тесты для диагностики и подходы к терапии. Терапевтический архив.9: 114–122.

9. Akbulut UE, Fidan S, Emeksiz HC, Ors OP. (2018). Duodenal pathologies in children: a single-centerexperience. J Pediatr (Rio J). 94: 273–278. https://doi.org/10.1016/j.jpedp.2017.09.026

10. Alfonso RJI, Ballesteros HM, Mollineda TA, Heredia RD et al. (2019). Serum magnesium in normotensive, pre-hypertensive, hypertensive and obese school-age children. Medicentro. 23(2): 84–93.

11. Ali MAE. (2019). Assessment of Serum High Sensitivity C-Reactive Protein, Lipid Profile and Magnesium among Sudanese Patients with H. Pylori Infection (In Khartoum State). Khartoum: Sudan University of Science & Technology, College of Medical Laboratory Science: 65.

12. Alper A, Hardee S, Rojas-Velasquez D et al. (2016). Prevalence and clinical, endoscopic, and pathological features of duodenitis in children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 62: 314–316. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000942; PMid:26252915 PMCid:PMC4724230

13. Bell CS, Samuel JР, Samuels JA. (2019). Prevalence of Hypertension in Children: Applying the New American Academy of Pediatrics Clinical Practice Guideline. Hypertension. 73(1): 148–152. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11673; PMid:30571555 PMCid:PMC6291260

14. Вruno S, Margiotta M, Marchesani F et al. (2017). Magnesium and calcium ions differentially affect human serine racemase activity and modulate its quaternary equilibrium toward a tetrameric form. Biochimica et Biophysica Acta. 1865(4): 81–387. https://doi.org/10.1016/j.bbapap.2017.01.001; PMid:28089597

15. Cao S, Hodges JK, McCabe LD, Weaver CM. (2019). Magnesium requirements in children: recommendations for reevaluation and comparison with current evidence for adults. Nutr Today. 54: 195–206. https://doi.org/10.1097/NT.0000000000000363

16. Cao Y, Zhen S, Taylor AW, Appleton S et al. (2018). Magnesium intake and sleep disorder symptoms: Findings from the Jiangsu Nutrition Study of Chinese adults at five-year follow-up. Nutrients. 21(10): E1354. https://doi.org/10.3390/nu10101354; PMid:30248967 PMCid:PMC6212970

17. Costello RB, Elin RJ, Rosanoff A, Wallace TC et al. (2016). Perspective: the case for an evidence-based reference interval for serum magnesium: the time has come. Adv Nutr.7(6): 977–93. https://doi.org/10.3945/an.116.012765; PMid:28140318 PMCid:PMC5105038

18. de Baaij JHF, Hoenderop JGJ, Bindels RJM. (2015). Magnesium in man: implications for health and disease. Physiol Rev.95: 1–46. https://doi.org/10.1152/physrev.00012.2014; PMid:25540137

19. Ge J, Huang F, Nesmelov YE. (2017). Metal cation controls phosphate release in the myosin ATPase. Protein Science. 26: 2181–2186. https://doi.org/10.1002/pro.3267; PMid:28795448 PMCid:PMC5654892

20. Guerrero-Romero F, Rodriguez-Moran M, Hernandez-Ronquillo G, Gomez-Diaz R et al. (2016). Low serum magnesium levels and its association with high blood pressure in children. J Pediatr.168: 93–98.

21. Han H, Fang X, Wei X, Liu Y et al. (2017). Dose-response relationship between dietary magnesium intake, serum magnesium concentration and risk of hypertension: a systematic review and meta-analysis of prospective cohort studies. Nutrition Journal.16: 26. https://doi.org/10.1186/s12937-017-0247-4; PMid:28476161 PMCid:PMC5420140

22. Hirschler V, Gonzalez C, Maccallini G, Molinari C, Castano L; San Antonio de los Cobres Study Group Collaborators. (2017). Association between blood pressure and magnesium and uric acid levels in indigenous Argentinean children at high altitude. Am J Hum Biol. 29(4): 10.1002/ajhb.22989.

23. Ikonte CJ, Mun JG, Reider CA, Grant RW, Mitmesser SH. (2019). Micronutrient Inadequacy in Short Sleep: Analysis of the NHANES 2005–2016. Nutrients. 11: 2335. https://doi.org/10.3390/nu11102335; PMid:31581561 PMCid:PMC6835726

24. Jiang P, Lv Q, Lai T, Xu F. (2017). Does hypomagnesemia impact on the outcome of patients admitted to the intensive care unit? A systematic review and meta-analysis. Shock. 47(3): 288–295. https://doi.org/10.1097/SHK.0000000000000769; PMid:27753792

25. Nielsen FH. (2018). Magnesium deficiency and increased inflammation: current perspectives. J Inflamm Res. 11: 25–34. https://doi.org/10.2147/JIR.S136742; PMid:29403302 PMCid:PMC5783146

26. Ozturk N, Kurt N, Ozgeris FB et al. (2015). Serum zinc, copper, magnesium and selenium levels in children with helicobacter pylori infection. Eurasian J Med.47(2): 126–129. https://doi.org/10.5152/eurasianjmed.2015.104; PMid:26180497 PMCid:PMC4494547

27. Rios FJ, Montezano AC, Antunes TT, Touyz RM. (2017). Magnesium, vascular function and hypertension. In: JF Collins (editor). Molecular, Genetic, and Nutritional Aspects of Major and Trace Minerals. Academic Press: 353–364. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-802168-2.00029-4

28. Rodriguez-Ramirez M, Simental-Mendia LE, Gonzalez-Ortiz M, Martinez-Abundis E, Madero A et al. (2015). Prevalence of Prehypertension in Mexico and Its Association with Hypomagnesemia. Am J Hypertension.28: 1024–1030. https://doi.org/10.1093/ajh/hpu293; PMid:25618517

29. Sinha P, Paswan RK, Kumari A, Kumar S, Bimal S. (2016). Magnesium-Dependent Ecto-ATP Diphosphohydrolase Activity in Leishmania donovani. Current Microbiol.73: 811–819. https://doi.org/10.1007/s00284-016-1130-9; PMid:27589852

30. Wang Y, Wei J, Zeng C, Yang T et al. (2018). Association between serum magnesium concentration and metabolic syndrome, diabetes, hypertension and hyperuricaemia in knee osteoarthritis: a cross-sectional study in Hunan Province, China. BMJ Open. 8: e019159. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-019159; PMid:30206073 PMCid:PMC6144480