Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 1(97): 17-21. doi: 10.15574/PP.2024.97.17

Подольський В. В., Антипкін Ю. Г., Подольський Вл. В., Медведовська Н. В., Лівшиць Л. А., Емір-Усеінова Д. А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Подольський ВВ, Антипкін ЮГ, Подольський ВлВ, Медведовська НВ, Лівшиць ЛА, Емір-Усеінова ДА. (2024). Характеристика епігенетичних факторів у жінок фертильного віку, мешканок міста Київ, що перенесли коронавірусне інфікування. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(97): 17-21. doi: 10.15574/PP.2024.97.17.
Стаття надійшла до редакції 13.12.2023 р.; прийнята до друку 12.03.2024 р.

Це дослідження акцентує на критичній важливості розуміння впливу епігенетичних факторів ризику на захворювання COVID-19 серед жінок фертильного віку.
Мета – надати характеристику епігенетичних факторів впливу на жінок фертильного віку, мешканок міста Київ, які перенесли коронавірусне інфікування, за результатами клініко-епідеміологічних досліджень.
Матеріали та методи. Вивчено потенційні епігенетичні фактори ризику виникнення та прогресування COVID-19 у жінок репродуктивного віку в місті Київ. Серед 100 жінок, які перенесли коронавірусне інфікування, поширено оригінальну комплексну анкету. Подальші обстеження та інтерв’ю проведено у 97 із цих жінок.
Результати. Встановлено, що значна частка опитаних жінок стикається з несприятливими умовами праці. 12,4% жінок повідомили про нечастий вплив хімічно шкідливого середовища. Близько 12,4% вказали на постійне, а 10,3% – на періодичне нервове напруження, пов’язане з роботою. Крім того, 15,5% респондентів визначили нечасті фізичні небезпеки на своєму робочому місці, а 19,6% зазнали професійної шкоди. Серед партнерів-чоловіків 4,1% часто і 4,1% інколи контактували зі шкідливими парами або хімічними речовинами на роботі. Епігенетичні фактори ризику визначені за допомогою клініко-генеалогічної карти. Професійні шкідливості були відсутні до та після інфікування COVID-19 у 35,0% і 33,0% жінок, відповідно. Щодо шкідливих звичок, то 9,3% і 2,1% жінок курили до та після інфікування COVID-19, тоді як 9,3% і 36,8% не вживали алкоголю. Перенесені захворювання, такі як краснуха та алергія, визначені як потенційні епігенетичні фактори в 3,1% і 11,3% жінок.
Висновки. Встановлено, що серед визначених епігенетичних факторів ризику, які можуть прямо або опосередковано впливати на поширення коронавірусного інфікування в жінок, мешканок міста Київ, особливої уваги лікаря потребують такі: наявність контакту з фізичними та хімічними агентами, перенесені захворювання та стани (краснуха у 3,1% жінок, алергія у 11,3% і 13,4% жінок до та після хвороби).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: епігенетичні фактори, жінки, фертильний вік, фактори ризику, перенесене коронавірусне інфікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Atlante S, Mongelli A, Barbi V, Martelli F, Farsetti A, Gaetano C. (2020). The epigenetic implication in coronavirus infection and therapy. Clin. Epigenet. 12: 1-12. https://doi.org/10.1186/s13148-020-00946-x; PMid:33087172 PMCid:PMC7576975

2. Bonkowski MS, Sinclair DA. (2016). Slowing ageing by design: The rise of NAD (+) and sirtuin-activating compounds. Nat. Rev. Mol.Cell Biol. 17: 679-690. https://doi.org/10.1038/nrm.2016.93; PMid:27552971 PMCid:PMC5107309

3. CDC. (2019). Coronavirus (COVID-19). URL: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/index.html; (accessed on 18/06/2020).

4. Chen N, Zhou M, Dong X et al. (2020, Feb 15). Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China:a descriptive study. Lancet. 395 (10223): 507-513. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30078-X; PMid:32085839

5. Froidure A, Mahieu M, Hoton D, Laterre P-F et al. (2020). Short telomeres increase the risk of severe COVID-19. Aging. 12: 19911-19922. https://doi.org/10.18632/aging.104097; PMid:33104521 PMCid:PMC7655194

6. Gomez DE, Armando RG, Farina HG, Menna PL, Cerrudo CS, Ghiringhelli PD et al. (2012). Telomere structure and telomerase in health and disease (Review). Intern J Oncol. 41: 1561-1569. https://doi.org/10.3892/ijo.2012.1611; PMid:22941386 PMCid:PMC3583695

7. Livshits LA, Harashchenko TA, Umanets TR, Krasnienkov DS, Gorodna OV, Podolskiy VlV et al. (2021). Relationship between the Prevalence of ACE1 I/D Polymorphism Genotype II and Covid-19 Morbidity, Mortality in Ukraine and in Some Europe Countries. Cytology and Genetics. 55; 5: 427-432. https://doi.org/10.3103/S0095452721050054; PMid:34565928 PMCid:PMC8450713

8. Подольський ВВ, Антипкін ЮГ, Подольський ВлВ, Уманець ТР, Камінська ТМ, Лівшиць ЛА, Руденко СА. (2021). Медико-соціальні чинники можливості поширення коронавірусної інфекції серед жінок фертильного віку. Репродуктивна ендокринологія. 5 (61): 8-15. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.61.8-14

9. Rudrapal M, Khairnar SJ, Borse LB, Jadhav AG. (2020, Sep). Coronavirus Disease-2019 (COVID-19): An Updated Review. Drug Res (Stuttg). 70 (9): 389-400. Epub 2020 Aug 3. https://doi.org/10.1055/a-1217-2397; PMid:32746481 PMCid:PMC7516369

10. Russo VEA, Martienssen RA, Riggs AD. (1996). Introduction. Epigenetic Mechanisms of Gene Regulation / N.Y.: Cold Spring Harbor Laboratory Press.: 1-4.

11. Sang E, Tian Y, Miller L, Sang Y. (2021). Epigenetic Evolution of ACE2 and IL-6 Genes: Non-Canonical Interferon-Stimulated Genes Correlate to COVID-19 Susceptibility in Vertebrates. Genes. 12: 154. https://doi.org/10.3390/genes12020154; PMid:33503821 PMCid:PMC7912275

12. Singhal TA. (2020, Apr). Review of Coronavirus Disease-2019 (COVID-19). Indian J Pediatr. 87 (4): 281-286. https://doi.org/10.1007/s12098-020-03263-6; PMid:32166607 PMCid:PMC7090728