Modern Pediatrics. Ukraine. 2021. 2(114): 21-25. doi 10.15574/SP.2020.114.21
Фазилова А. Ш.¹, Ахмедова Д. І.², Камілова А. Т.², Хасанова С. С.^1
1Республіканський перинатальний центр, м. Ташкент, Узбекистан
²Республіканський спеціалізований науково-практичний медичний центр педіатрії, м. Ташкент, Узбекистан

Для цитування: Фазилова АШ, Ахмедова ДІ, Камілова АТ, Хасанова СС. (2021). Характеристика екзокринної функції підшлункової залози у недоношених новонароджених. Сучасна педіатрія. Україна. 2(114): 21-25. doi 10.15574/SP.2020.114.21
Стаття надійшла до редакції 15.11.2020 р., прийнята до друку 10.03.2021 р.

Недоношені діти в ранньому постнатальному онтогенезі характеризуються незрілістю багатьох функціональних систем, у тому числі травної. Недосконалість моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту в них поєднується з недостатньою активністю ферментних систем, особливостями становлення мікробного пейзажу товстої кишки, що призводить до розвитку дисфункцій травлення і утруднює ентеральне вигодовування, особливо в глибоко недоношених дітей.
З метою визначення показників панкреатичної еластази (ПЕ) у недоношених дітей залежно від терміну гестації й характеру годування обстежено 135 новонароджених (108 недоношених новонароджених із терміном гестації 22–32 тижні і 27 доношених). Усім дітям проведено загальноклінічне обстеження, а також дослідження на ПЕ на 13–14_ту добу життя, досягнувши об'єму ентерального харчування >70%. З аналізу результатів дослідження виявлено виразний взаємозв'язок між ступенем недоношеності і виразністю панкреатичної недостатності. Визначено чіткий взаємозв'язок показників ПЕ від типу вигодовування. Найсприятливіша ситуація простежена в дітей на виключно грудному вигодовуванні, в яких зареєстровано найвищі значення ПЕ, що практично не відрізняються від контрольних значень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: недоношений, еластаза, панкреатична недостатність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеенко НЮ. (2017). Основные проблемы и перспективы выхаживания детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела при рождении. Символ науки. 2 (1): 158–163.

2. Бельмер СВ, Костырко ЕВ, Приворотский ВФ, Луппова НЕ. (2013). Аберрантная поджелудочная железа у детей. Вопросы детской диетологии. 11 (3): 49–54. https://doi.org/10.20953/1727-5784-2013-3-49-54

3. Campeotto F, Kapel N, Kalach N. (2002). Low levels of pancreatic elastase 1 in stools of preterm infants. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 86: F198-F199. https://doi.org/10.1136/fn.86.3.F198; PMid:11978753 PMCid:PMC1721396

4. Ferrie S, Graham C, Hoyle M. (2011). Pancreatic enzyme supplementation forpatients receiving enteral feeds. Nutr Clin Pract. 26: 349-351. https://doi.org/10.1177/0884533611405537; PMid:21508176

5. Guillet R, Stoll BJ, Cotten CM et al. (2006). Association of H2-blockertherapy and higher incidence of necrotizing enterocolitis in very low birth weight infants. Pediatrics. 117: e137-142. https://doi.org/10.1542/peds.2005-1543; PMid:16390920

6. Jacques Rigo, Jean Michel Hascoet, Jean Charles Picaud, Fabio Mosca, Amandine Rubio, et al. (2020). Comparative study of preterm infants fed new and existing human milk fortifiers showed favourable markers of gastrointestinal status. Acta Paediatrica Wiley. 109 (3): 527-533. https://doi.org/10.1111/apa.14981; PMid:31435957 PMCid:PMC7028100

7. Кешишян ЕС, Сахарова ЕС, Алямовская ГА. (2017). Современные формы организации лечебно-профилактической помощи детям, родившимся недоношенными в Российской Федерации. Рос вест перинатол и педиатрии. 5: 6–15. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2017-62-5-6-15

8. Lu'th S, Teyssen S, Forssmann K et al. (2001). Fecal elastase-1 determination:'gold standard' of indirect pancreatic function tests? Scand J Gastroenterol. 36: 1092-1099. https://doi.org/10.1080/003655201750422729; PMid:11589385

9. Munch A, Garten L, Buhrer C. (2013). Protracted Maturation of Pancreatic-Specific Elastase 1 Excretion in Preterm Infants of Extremely Low Gestational Age. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 56 (5): 532-536. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e31827fb091; PMid:23201702

10. Рылова НВ, Жолинский АВ. (2020). Определение уровня панкреатической эластазы как «золотой стандарт» оценки состояния поджелудочной железы в педиатрической практике. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 181 (9): 63–67. https://doi.org/10.31146/1682-8658-ecg-181-9-63-67

11. Рылова НВ. (2018). Панкреатическая эластаза в диагностике функциональных и структурных изменений поджелудочной железы у детей. Практическая медицина. 2 (113): 66–69.

12. Рылова НВ. (2010). Диагностика заболеваний поджелудочной железы у детей. Практическая медицина. 3 (42): 120–124.

13. Spanier BW, Dijkgraaf MG, Bruno MJ. (2008). Epidemiology, aetiology and outcome of acute and chronic pancreatitis: An update. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 22 (1): 45-63. https://doi.org/10.1016/j.bpg.2007.10.007; PMid:18206812

14. Terrin G, Passariello A, De Curtis M et al. (2012). Ranitidine is associated with infections, necrotizing enterocolitis, and fatal outcome in newborns. Pediatrics. 129: e40-45. https://doi.org/10.1542/peds.2011-0796; PMid:22157140