Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.1(85): 30-41; doi 10.15574/PP.2021.85.30
Марушко Р. В.¹, Гойда Н. Г.², Дудіна О. О.^1
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
²Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Марушко РВ, Гойда НГ, Дудіна ОО. (2021). Характеристика акушерської допомоги в Україні. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(85): 30-41; doi 10.15574/PP.2021.85.30
Стаття надійшла до редакції 28.10.2020 р.; прийнята до друку 12.02.2021 р.

У сучасних умовах несприятливої демографічної ситуації тривалих воєнних дій на Сході України трансформації сфери охорони здоров'я, незадовільного стану здоров'я населення родопоміч як важливий інструмент формування громадського здоров'я має особливу соціальну і політичну значущість.
Мета — здійснити комплексний аналіз і оцінку ефективності акушерської допомоги в України в сучасних умовах.
Матеріали та методи. Проведено комплексний ретроспективний аналіз і оцінку динаміки основних показників акушерської допомоги в Україні за даними державної і галузевої статистики за 2001–2019 рр. Застосовано методи системного підходу, бібліографічний, статистичної обробки даних, графічного зображення.
Результати. Дані проведеного дослідження показали, що сучасна система акушерської допомоги ґрунтується на принципах науково-обґрунтованої практики і доказового менеджменту. Проведене на популяційному рівні суцільне дослідження змін показників організації акушерської допомоги на догоспітальному етапі засвідчило зменшення числа абортів з 27,0 на 1000 жінок фертильного віку у 2001 р. до 7,5 у 2019 р., ВШ з 95% ДІ
0,26 (0,26–0,27), повне охоплення вагітних ультразвуковим дослідженням (УЗД), обстеженням на сифіліс, наявність ВІЛ/СНІДу при недостатньому забезпеченні вагітних жінок раннім диспансерним наглядом — 91,96–90,25%, високій при позитивній тенденції частоті гестозів — 11,3% у 2001 р. і 6,57% у 2019 р., темп убутку — 71,9%, прееклампсії і еклампсії — 2,8% у 2001 р. і 2,11% у 2019 р., темп убутку — 24,6%. Доведено, що організація акушерської і неонатальної допомоги на основі розроблених протоколів, що ґрунтуються на даних доказової медицини, дала змогу забезпечити позитивну динаміку ускладнених пологів із 67,8% у 2001 р. до 36,23% у 2019 р., ВШ з 95% ДІ 0,26 (0,26–0,27), аномалій пологової діяльності з 111,2 до 41,14 на 1000 пологів, ВШ з 95% ДІ 0,3 (0,3–0,4), акушерських кровотеч із 36,3‰ до 18,55‰, ВШ з 95% ДІ 0,5 (0,49–0,53). Проблемними залишаються питання збільшення обсягів хірургічних втручань у пологах — частоти кесаревих розтинів із 114,99‰ до 253,1‰, ВШ з 95% ДІ 2,4 (2,3–2,4), інструментальних вагінальних пологів — з 5,27‰ до 13,8‰, ВШ з 95% ДІ 2,6 (2,5–2,8). Високим, незважаючи на позитивну динаміку, (23,9 на 100 тис. народжених живими у 2001 р. і 14,9 у 2019 р.) залишається рівень материнської смертності. Зареєстроване зниження репродуктивних втрат з 9,1‰ у 2001 р. до 8,8‰ у 2019 р. супроводжувалося несприятливою зміною структури перинатальної смертності — збільшенням мертвонародженості з 4,8‰ до 5,8‰, ВШ з 95% ДІ 1,2 (1,1–1,3) на тлі стійкого зростання частки антенатальної смерті плода — з 85,3% у структурі мертвонароджуваності у 2001 р. до 90,5% у 2019 р. при зменшенні рівня постнатальної смертності з 4,3‰ до 3,0‰, ВШ з 95% ДІ 0,7(0,6–0,8).
Висновки. Резервами подальшого удосконалення системи надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям і новонародженим є подальше розроблення і впровадження медико-організаційних технологій, що ґрунтуються на доказах, моніторинг показників організації акушерської допомоги, її якості і доступності.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: акушерство, перинатологія, вагітність, пологи, новонароджені, перинатальна смертність, мертвонароджуваність, материнська смертність.
ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Лапшин ВФ, Марушко РВ, Дудіна ОО, Бондаренко НЮ. (2020). Сучасний стан репродуктивного потенціалу жінок України. Репродуктивна ендокринологія. 53: 9–18.

2. Державний комітет статистики України. (2008). Населення України. Народжуваність в Україні в контексті суспільно-трансформаційних процесів. Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. Київ: АДЕФ-Україна: 190–192.

3. Grshybowskyj JL, Smiianov VA, Myronyuk JV et al. (2019). Ten Indicators Which Characterize Medical-Demographic Processes in Adjacent Regions of Ukraine and Poland. Wiadomosci Lekarskie. 72 (5): 868-876. https://doi.org/10.36740/WLek201905126; PMid:31175787

4. Кобилецька НА. (2015). Профілактика аномалій пологової діяльності та перинатальної патології з використанням партнерських пологів. 14.01.01 — акушерство та гінекологія. Дис на здобуття наук ступ канд. мед. наук. Суми: 139.

5. Маркін ЛБ, Кучерова ММ. (2014). Профілактика слабкості пологової діяльності. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2: 80–82. URL: https://nmapo.edu.ua/zagruzka/DrAr/DrKobilecka.pdf.

6. Марушко РВ, Дудіна ОО, Марушко ТЛ. (2020). Аналіз стану здоров'я дітей першого року життя. Сучасна педіатрія. Україна 5 (109): 24–32. https://doi.org/10.15574/SP.2020.109.24.

7. МОЗ України. (2003). Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги Україні. Наказ МОЗ України від 29.12.2003 № 620 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0620282-03/ed20031229/print.

8. МОЗ України. (2011). Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні. Наказ МОЗ України від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні». URL: https://ips.ligazakon.net/document/MOZ3428.

9. МОЗ України. (2011). Про удосконалення організації надання допомоги матерям та новонародженим в перинатальних центрах. Наказ МОЗ України від 31.10.2011 № 726 «Про удосконалення організації надання допомоги матерям та новонародженим в перинатальних центрах». URL: https://medprosvita.com.ua/nakaz-moz-ukrayini-vid-31-10-2011-n-726-pro-vdoskon/.

10. МОЗ України. (2012). За ред. Моісеєнко РО. Національні підходи до впровадження системи регіоналізації перинатальної допомоги в Україні. Київ: 135. URL: /jspui/bitstre_am/lib/21115/1/Кер_вництво_з_рег_dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/.

11. МОЗ України. (2013). Про удосконалення системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я в Україні. Наказ МОЗ України від 29.11.2013 р. № 1030/102 «Про удосконалення системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я в Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2162-13.

12. МОЗ України. (2018). Про затвердження Об'єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня, та Змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги. Наказ МОЗ України від 19.10.2018 року № 1881 «Про затвердження Об'єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня, та Змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги». URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE32744Z.html.

13. НМУ ім. Богомольця О.О. (2009). Акушерство (учбовий посібник для студентів медичних факультетів): Київ. URL: https://medinfo.social/akusherstvo-880-ginekologiya/ouchboviy-posibnik-dlya-studentiv-medichnih.html.

14. Шелковая НН. (2013). Демографическая значимость репродуктивных потерь Учет и статистика. 32 (4): 111–124.

15. Susan M, Lee Rife I. (2010). Women' s Empowerment and Reproductive Experiences Over the Lifecourse. Social Science and Medicine. 71 (3): 634–642. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2010.04.019; PMid:20621752

16. WHO. (2019). World health statistics 2019: monitoring health for the SDGs, sustainable development goals. URL: http://www.demoscope.ru/weekly/2019/0827/biblio01.php.

17. Ярославский КВ. (2019). Акушерские и организационные аспекты обеспечения мониторинга и управления качеством медицинской помощи в родовспоможении. 14.01.01. — акушерство и гинекология 14.02.03. — общественное здоровье и здравоохранение. Автор дисс на соискание ученой степени канд мед наук. Санкт-Петербург: 23. URL: https://ott.ru/files/news/pg/2019_yaroslavskiy/avtoreferat_dissertatsii_yaroslavskiy.pdf.