Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 6(118): 38-43. doi 10.15574/SP.2021.118.38
Бузницька О. В.¹, Страшок Л. А.^2
1Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
²Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Для цитування: Бузницька ОВ, Страшок ЛА. (2021). Характер харчування та вміст окремих мікроелементів у крові підлітків з ознаками метаболічного синдрому. Сучасна педіатрія. Україна. 6(118): 38-43. doi 10.15574/SP.2021.118.38.
Стаття надійшла до редакції 17.07.2021 р., прийнята до друку 09.10.2021 р.

Мета — вивчити характер харчування та рівні цинку і магнію в крові підлітків з ознаками метаболічного синдрому (МС).
Матеріали та методи. У клініці ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН» обстежено 200 осіб віком від 14 до 18 років з ожирінням (100 юнаків і 100 дівчат). Усім пацієнтам виконано комплексне клінікоEлабораторне обстеження. Дослідження харчової поведінки (ХП) проведено методом анкетування за допомогою Голландського опитувальника (DEBQ, The Dutch Eating Behaviour Questionnaire). До контрольної групи залучено 30 здорових однолітків. Застосовано критерії діагностики МС у дітей, запропоновані Міжнародною діабетичною федерацією (IDF, 2007), які дали змогу розподілити хворих на дві підгрупи: 1-ша — з ознаками МС (50,0%), 2-га — без ознак МС (50,0%), до кожної з яких увійшли по 100 хворих.
Результати. За даними анамнезу в підлітків відмічався незбалансований та нераціональний характер харчування, про що також свідчили скарги на больовий та диспепсичний синдром. Аналіз даних DEBQ показав, що в більшості підлітків зустрічався обмежувальний тип ХП — 73,9±3,2%, також досить поширеними варіантами були екстернальний (у 43,8±3,1%) та емоціогенний тип ХП (32,3±3,1%). Результати досліджень показали достовірний дефіцит цинку і магнію в підлітків з ожирінням, на відміну від обстежених групи контролю (ϕ<0,05), зокрема, найбільш вагомий (ϕ<0,05) спостерігався в групі обстежених з обмежувальним типом ХП.
Висновки. Незбалансоване харчування закономірно призводить як до розладів із боку органів травлення, так і до формування коморбідної патології, зокрема ожиріння та МС. За результатами аналізу результатів опитування DEBQ, у хворих з ознаками МС удвічі частіше відзначалися порушення ХП (71,8±3,7%), ніж у хворих без них (39,4±4,1%; ϕ<0,05). Серед порушень ХП найпоширенішим був обмежувальний тип (73,9%). У підлітків відмічався достовірний дефіцит цинку і магнію в організмі (ϕ<0,05), зокрема найбільш виражений (ϕ<0,05) у групі обстежених з обмежувальним типом ХП.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, мікроелементи, харчування, інсулінорезистентність, метаболічний синдром.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alberti K, Eckel RH, Grundy SM et al. (2009). Harmonizing the metabolic syndrome: a joint interim statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention for the Study of Obesity. Circulation. 120: 1640-1645. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.192644; PMid:19805654

2. Aurelie G, Marie-Josephe A. (2017). Fat-soluble micronutrients and metabolic syndrome. Curr Opin Clin Nutr Metab Care. 20 (6): 492-497. https://doi.org/10.1097/MCO.0000000000000412; PMid:28858890 PMCid:PMC5639995

3. Bjorklund G, Dadar M, Pivina L, Dosa MD, Semenova Y, Aaseth J. (2019). The Role of Zinc and Copper in Insulin Resistance and Diabetes Mellitus. Curr Med Chem. 26: 1. https://doi.org/10.2174/0929867326666190902122155; PMid:31475889

4. Campbell MK. (2016). Biological, environmental, and social influences on childhood obesity. Pediatr Res. 79 (1,2): 205-211. https://doi.org/10.1038/pr.2015.208; PMid:26484623

5. Dania A, Raman V. (2017). Metabolic syndrome in children and adolescents. Translational Pediatrics. 6 (4): 397-407. https://doi.org/10.21037/tp.2017.10.02; PMid:29184820 PMCid:PMC5682379

6. Ekpenyong CE. (2018). Micronutrient deficiency, a novel nutritional risk factor for insulin resistance and Syndrom X. Arch Food Nutr Sci. 2: 16-30. https://doi.org/10.29328/journal.afns.1001013

7. Gibbs BG, Forste R. (2014). Socioeconomic status, infant feeding practices and early childhood obesity. Pediatr Obes. 9 (2): 135-146. https://doi.org/10.1111/j.2047-6310.2013.00155.x; PMid:23554385

8. Hemmingsson E. (2018). Early childhood obesity risk factors: socioeconomic adversity, family dysfunction, offspring distress, and junk food self-medication. Curr Obes Rep. 7 (2): 204-209. https://doi.org/10.1007/s13679-018-0310-2; PMid:29704182 PMCid:PMC5958160

9. Jarosz M, Olbert M, Wyszogrodzka G, Mlyniec K, Librowski T. (2017). Antioxidant and anti-inflammatory effects of zinc. Zinc-dependent NF-κB signaling. Inflammopharmacology. 25: 11-24. https://doi.org/10.1007/s10787-017-0309-4; PMid:28083748 PMCid:PMC5306179

10. Lewellyn CH, Fildes A. (2017). Behavioural Susceptibility Theory: the Role of аppetite in genetic risk of obesity. Curr Obes Rep. 6 (1): 38-45. https://doi.org/10.1007/s13679-017-0247-x; PMid:28236287 PMCid:PMC5359365

11. Marty L, Chambaron S, Nicklaus S, Monnery-Patris S. (2018). Learned pleasure from eating: An opportunity to promote healthy eating in children? Appetite. 1 (120): 265-274. https://doi.org/10.1016/j.appet.2017.09.006; PMid:28890391

12. Nicklaus S. (2017). The role of dietary experience in the development of Eating Behavior during the first years of life. Ann Nutr Metab. 70 (3): 241-245. https://doi.org/10.1159/000465532; PMid:28301856

13. O'Neill S, O'Driscoll L. (2015). Metabolic syndrome: a closer look at the growing epidemic and its associated pathologies. Obesity Reviews. 16 (1): 1-12. https://doi.org/10.1111/obr.12229; PMid:25407540

14. Saklayen MG. (2018). The global epidemic of the metabolic syndrome. Curr Hypertens Rep. 20: 12. https://doi.org/10.1007/s11906-018-0812-z; PMid:29480368 PMCid:PMC5866840

15. Schoentgen B, Lancelot C, Le Gall D. (2017). Eating behavior in pediatric obesity: Of the advantages of combining the neurobiological and neuropsychological approaches. Arch Pediatr. 24 (3): 273-279. https://doi.org/10.1016/j.arcped.2016.12.004; PMid:28131560

16. Seo SH, Shim YS. (2019). Association of Sleep Duration with Obesity and Cardiometabolic Risk Factors in Children and Adolescents: A Population-Based Study. Sci Rep. 9 (1): 9463. https://doi.org/10.1038/s41598-019-45951-0; PMid:31263172 PMCid:PMC6603036

17. Strashok LA, Buznytska OV, Meshkova OM. (2021). Nutrition peculiarities of Ukrainian adolescents with metabolic syndrome. Wiadomosci Lekarskie. 3 (1): 492-498. https://doi.org/10.36740/WLek202103120; PMid:33813456

18. Tagi VM, Giannini C, Chiarelli F. (2019). Insulin Resistance in Children. Front Endocrinol (Lausanne). 10: 342. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00342; PMid:31214120 PMCid:PMC6558106