Paediatric Surgery (Ukraine). 2026. 2(91): 147-153. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).147153
Біланов О. С., Ксьонз І. В., Білаш С. М., Зінченко Н. О., Верезомська С. Ж.
Полтавський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Bilanov OS, Ksyonz IV, Bilash SM, Zinchenko NO, Verezomska SZh. (2026). A humanistic approach in the professional practice of a pediatric surgeon. Paediatric Surgery (Ukraine). 2(91): 147-153. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).147153.
Стаття надійшла до редакції 13.01.2026 р., прийнята до друку 15.06.2026 р.

Діяльність дитячого хірурга набуває особливої актуальності через зростання поширеності хірургічних патологій у дітей та розвиток неонатальної хірургії. Сучасна медична практика вимагає поєднання високої професійної компетентності з гуманістичним підходом, який забезпечує психологічний комфорт, довіру та ефективну взаємодію з дитиною і її родиною, сприяючи підвищенню якості медичної допомоги.
Мета – розкрити сутність гуманістичного підходу та визначити особливості його реалізації у професійній діяльності дитячого хірурга.
Проведено ретроспективний аналіз наукової літератури з медичної етики, психології та дитячої хірургії. Використано порівняльний метод для виявлення оптимальних моделей взаємодії «лікар – дитина – сім’я». Доведено, що гуманістичний підхід, заснований на принципах поваги до гідності дитини, емпатії, відкритої комунікації та індивідуалізації лікування, підвищує ефективність хірургічної допомоги. Акцентовано, що професійна компетентність дитячого хірурга у поєднанні з гуманістичними цінностями формує конструктивні взаємини та покращує результати лікування.
Висновки. Гуманістичні орієнтири в діяльності дитячого хірурга є важливим детермінантом покращення якості лікувального процесу та медичного обслуговування. Інтеграція етичних і психологічних аспектів у практику сприяє зміцненню партнерства з родиною, зменшенню психологічної травматизації дитини та підвищенню ефективності лікувального процесу. Доцільним є запровадження системної підготовки медичних фахівців, спрямованої на розвиток комунікативних та емоційно-етичних компетентностей, що забезпечить подальше удосконалення гуманістично орієнтованої хірургічної допомоги дітям.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гуманістичний підхід, дитяча хірургія, професійна діяльність, етична компетенція, комунікація, емпатія, психологічна підтримка, медична етика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Beauchamp TL, Childress JF. (2019). Principles of Biomedical Ethics. 8th ed. Oxford University Press.

2. Benner P. (2001). From Novice to Expert: Excellence and Power in Clinical Nursing Practice. Prentice Hall.

3. Bezgin S, Hüzmeli İ, Katayıfçı N, Yıldırım BA, Atıcı A. (2025). Use of virtual reality in children undergoing surgery. Front Pediatr. 13: 1633310. https://doi.org/10.3389/fped.2025.1633310; PMid:40740824 PMCid:PMC12307433

4. Bilous OM. (2020). Humanistic foundations of medical ethics. Kyiv: Medicine. [Білоус ОМ. (2020). Гуманістичні засади медичної етики. Київ: Медицина.

5. Cassell EJ. (2004). The Nature of Suffering and the Goals of Medicine. 2nd ed. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195156164.001.0001

6. Dubinina VO, Ksonz IV, Bilash SM, Abyzova LV, Bilanov OS, Ksonz VI. (2023). Axiological dimensions of medical deontology in pediatric surgery. Paediatric Surgery (Ukraine). 4(81): 108-113. https://doi.org/10.15574/PS.2023.81.108

7. Epstein RM, Street RL. (2011). The Values and Value of Patient-Centered Care. Annals of Family Medicine. 9(2): 100-103. https://doi.org/10.1370/afm.1239; PMid:21403134 PMCid:PMC3056855

8. European Society of Pediatric Surgeons. (2022). Ethical Guidelines for Pediatric Surgery Practice. ESPES Guidelines.

9. Fedchyshyn N, Brinkmann M. (2026). Content component of psychological and pedagogical training of future physicians in higher education institutions. Medical Education. 1: 103-108. https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2026.1.16039

10. Frankl VE. (2006). Людина в пошуках справжнього сенсу (пер. з англ.). Київ: КМ-Букс.

11. Hojat M. (2016). Empathy in Health Professions Education and Patient Care. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-27625-0

12. Кравченко ІВ. (2022). Гуманістичний підхід у підготовці майбутніх лікарів. Медична освіта. 1: 45-50.

13. Лещенко НМ. (2020). Розвиток емпатії у майбутніх лікарів як складова гуманістичного підходу. Педагогічний альманах. 46: 122-127.

14. Morse JM, Bottorff J, Anderson G, O'Brien B, Solberg S. (2006). Beyond empathy: Expanding expressions of caring. Journal of Advanced Nursing. 53(1): 75-87. https://doi.org/10.1111/j.1365-2648.2006.03677.x; PMid:16422694

15. Пархоменко ЛО. (2019). Етичні принципи діяльності лікаря: гуманістичний аспект. Філософія освіти. 2: 112-118.

16. Pellegrino ED, Thomasma DC. (1993). The Virtues in Medical Practice. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780195082890.001.0001; PMCid:PMC6576597

17. Пономаренко ОМ. (2021). Етика і деонтологія в медицині: навчальний посібник. Харків: ХНМУ.

18. Power N, Franck L. (2008). Parent participation in the care of hospitalized children: a systematic review. J Adv Nurs. 62(6): 622-41. https://doi.org/10.1111/j.1365-2648.2008.04643.x; PMid:18503645

19. Шевченко ТС. (2020). Комунікативна компетентність лікаря як складова гуманістичного підходу. Актуальні проблеми психології. 15(2): 34-39.

20. Сорока ВМ. (2021). Психологічна взаємодія дитячого хірурга з пацієнтом та його родиною. Проблеми сучасної психології. 3: 56-62.

21. Сидоренко ГП. (2018). Медичний гуманізм у контексті професійної культури лікаря. Науковий вісник НМУ імені О.О. Богомольця. 4: 77-82.

22. Todres L, Galvin KT, Holloway I. (2009). The humanization of healthcare: A value framework for qualitative research. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-being. 4(2): 68-77. https://doi.org/10.1080/17482620802646204

23. World Medical Association. (2013). WMA Declaration of Geneva: The Physician's Pledge. World Medical Association.

24. Зуб ЛП. (2017). Гуманістичні орієнтири професійної підготовки лікарів у сучасних умовах. Педагогічні науки. 72: 144-150.