• Гострий риноcинусит у дитячому віці – нове вирішення старої проблеми
ua До змісту Повний текст статті

Гострий риноcинусит у дитячому віці – нове вирішення старої проблеми

Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 2(138): 25-31. doi: 10.15574/SP.2024.138.25
Колоскова О. К.1, Косаковський А. Л.2, Марусик У. І.1, Косаківська І. А.2, Герчик В. І.3, Грушецька Н. П.4
1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
2Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
3Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька обласна клінічна дитяча лікарня», Україна
4Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Для цитування: Колоскова ОК, Косаковський АЛ, Марусик УІ, Косаківська ІА, Герчик ВІ, Грушецька НП. (2024). Гострий риноcинусит у дитячому віці – нове вирішення старої проблеми. Сучасна педіатрія. Україна. 2(138): 25-31. doi: 10.15574/SP.2024.138.25.
Стаття надійшла до редакції 30.12.2023 р., прийнята до друку 12.03.2024 р.

Гостре запалення слизової оболонки носа та приносових пазух (гострий риносинусит – ГРС) є доволі поширеною патологією в педіатрії та оториноларингології.
Мета поліпшити ефективність лікування дітей з ГРС шляхом впровадження комплексу натуральних рослинних екстрактів «Синудафен» і шипучого ізотонічного розчину морської води «Спарклін»; дослідити вплив такого лікування на частоту повторних ГРС.
Матеріали та методи. Дослідження проведено в період із лютого по грудень 2023 року у двох незалежних центрах. До дослідження увійшло 98 хворих з ознаками ГРС. Основна група – 67 хворих, які отримували засоби «Синудафен» і «Спарклін» упродовж 10-14 діб, симптоматичну і/або етіотропну терапію, за потреби. Контрольна група – 31 хворий, який отримував стандартну терапію.
Результати. Обстеження, проведене на 14-ту добу, показало, що порівняно зі стандартним лікуванням у хворих основної групи спостерігався статистично значуще нижчий ризик збереження локальних симптомів ГРС (набряк слизової та слизові виділення з носа).
За швидших темпів одужання дітей основної групи значно зменшилося фармакологічне навантаження на хворих. Застосування засобів «Синудафен» і «Спарклін» у порівнянні зменшило потребу в призначенні антибактеріальних та антисептичних препаратів у гострому періоді. Краща клінічна динаміка супроводжувалася скороченням терміну госпіталізації, застосування комплексу «Синудафен» + «Спарклін» підвищувало шанси скорочення тривалості гострого періоду в межах ≤4 діб.
Висновки. Застосування в лікуванні дітей із ГРС комплексу «Синудафен» і «Спарклін» дає змогу в 3,8 раза підвищити шанси одужання впродовж ≤4 діб. Запропоноване лікування зменшує потребу в антибіотиках/анестетиках у 15,8 раза та в 18,2 раза знижує ризик повторних епізодів ГРС за період 6-місячного спостереження. Застосування комплексу «Синудафен» і «Спарклін» вирізняється гарною переносимістю, відсутністю побічних ефектів, високою прихильністю, а
також зменшує вартість лікування одного епізоду ГРС на 50%.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий риносинусит, післявірусний риносинусит, лікування, діти, Синудафен, Спарклін.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bachert C, Hormann K, Mosges R et al. (2003). An update on the diagnosis and treatment of sinusitis and nasal polyposis. Allergy. 58: 176-191. https://doi.org/10.1034/j.1398-9995.2003.02172.x; PMid:12653791

2. Chow AW, Benninger MS, Brook I, Brozek JL, Goldstein EJ, Hicks LA et al. (2012, Apr). IDSA clinical practice guideline for acute bacterial rhinosinusitis in children and adults. Clin. Infect. Dis. 54(8): e72-e112. https://doi.org/10.1093/cid/cis370

3. De Aquino Souza Miskinis R, do Nascimento LÁ, Colussi R. (2023, Mar 15). Bioactive compounds from acerola pomace: A review. Food Chem. 404; Pt A: 134613. Epub 2022 Oct 17. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2022.134613; PMid:36444022

4. Fokkens W, Lund V, Hopkins C et al. (2020). European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps. Rhinology Supplement 29: 1-464.

5. Fokkens WJ, Lund VJ, Mullol J, Bachert C, Alobid I, Baroody F et al. (2012, Mar). EPOS 2012: European position paper on rhinosinusitis and nasalpolyps 2012. A summary for otorhinolaryngologists. Rhinology. 50(1): 1-12. https://doi.org/10.4193/Rhino12.000; PMid:22469599

6. Greenberg RS, Daniels SR, Flandersetal WD. (2004). Medical Epidemiology. 4th edition. Norwalk, CT: Appleton&Lange: 196.

7. Hoffmans R, Wagemakers A, van Drunen C, Hellings P, Fokkens W. (2018). Acute and chronic rhinosinusitis and allergic rhinitis in relation to comorbidity, ethnicity and environment. PLoSOne. 13: e0192330. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0192330; PMid:29401486 PMCid:PMC5798836

8. Intharuksa A, Arunotayanun W, Yooin W, Sirisa-Ard P. (2022, Jul 13). A Comprehensive Review of Andrographispaniculata (Burm. f.) Nees and Its Constituents as Potential Lead Compounds for COVID-19 Drug Discovery. Molecules. 27(14): 4479. https://doi.org/10.3390/molecules27144479; PMid:35889352 PMCid:PMC9316804

9. Leung R, Almassian S, Kern R, Conley D, Tan B, Chandra R. (2013). Patient level decision making in recurrent acute rhinosinusitis: a cost benefit threshold for surgery. Laryngoscope. 123: 11-16. https://doi.org/10.1002/lary.23504; PMid:22952090

10. Lin SW, Wang YH, Lee MY, Ku MS, Sun HL et al. (2012, Jan). Clinical spectrum of acute rhinosinusitis among atopic and nonatopic children in Taiwan. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 76(1): 70-75. Epub 2011 Nov 1. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2011.10.002; PMid:22051141

11. Orlandi RR, Kingdom TT, Hwang PH et al. (2016). International Consensus Statement on Allergy and Rhinology: Rhinosinusitis. Int Forum Allergy Rhinol. 6; Suppl 1: S22-S209. https://doi.org/10.1002/alr.21694; PMid:26878819

12. Rosenfeld RM, Piccirillo JF, Chandrasekhar SS et al. (2015). Clinical practice guideline (update): Adult sinusitis. Otolaryngology – Head and Neck Surgery (United States). 152: S1-S39. https://doi.org/10.1177/0194599815572097; PMid:25832968

13. Stenner M, Rudack C. (2014, Dec 1). Diseases of the nose and paranasal sinuses in child. GMS Curr Top Otorhinolaryngol Head Neck Surg. 13: Doc10. doi: 10.3205/cto000113. PMID: 25587370; PMCID: PMC4273171.

14. Юрочко Ф, Косаковський А, Шкорботуна В та інш. (2020). Дитяча ринологія. Навч.-метод. посібник. Під ред. Ф. Юрочка, А. Косаковського, В. Шкорботуна. Львів: Мс: 288., іл.