Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).8(152): 115-119. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).115119
Боярчук О. Р.¹, Юрик І. Е.^2
1Тернопільський національний медичний університет імені I.Я. Горбачевського, Україна
²Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня, Україна

Для цитування: Боярчук ОР, Юрик ІЕ. (2025). Гостра ревматична лихоманка чи постстрептококовий артрит? Виклики діагностування на прикладі клінічного випадку. Сучасна педіатрія. Україна. 8(152): 115-119. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).115119.
Стаття надійшла до редакції 14.10.2025 р., прийнята до друку 15.12.2025 р.

Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) і постстрептококовий реактивний артрит (ПСРА) є ускладненнями інфекції, спричиненої β-гемолітичним стрептококом групи А, які мають схожі клінічні прояви, але суттєво різняться прогнозом і підходами до лікування. На практиці диференціальне діагностування між цими станами залишається складним, особливо за відсутності ураження серця або інших великих критеріїв ГРЛ.
Мета – навести діагностичні труднощі розмежування ГРЛ і ПСРА на прикладі клінічного випадку в підлітка з гострим поліартритом і вираженим запальним синдромом після перенесеної стрептококової інфекції.
Клінічний випадок. Проаналізовано клінічні дані 14-річного пацієнта, зокрема, анамнез, фізикальне обстеження, лабораторні показники, результати інструментальних методів і лікувальну тактику. У пацієнта виявлено гарячку, поліартрит, виражену системну запальну реакцію і високий титр антистрептолізину-О, що відповідає критеріям Джонса для ГРЛ. Водночас характеристики артриту, зокрема, немігруючого, тривалий характер зі слабкою відповіддю на нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) і відсутність кардиту вказували на ПСРА. Дитина потребувала застосування глюкокортикоїдів через недостатню ефективність НПЗЗ
Висновки. Наведений випадок ілюструє складність розмежування ПСРА і ГРЛ в умовах перехресних клінічних ознак і вираженої запальної реакції. У таких ситуаціях ключовими є динамічне спостереження, оцінювання відповіді на терапію, а також моніторинг можливого розвитку кардиту протягом наступних місяців. Своєчасне встановлення діагнозу та адекватне лікування стрептококових інфекцій залишаються основою профілактики постстрептококових ускладнень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнта та його батьків.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гостра ревматична лихоманка, постстрептококовий реактивний артрит, підлітки, поліартрит, стрептококова інфекція, β-гемолітичний стрептокок групи А, диференційне діагностування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Balan S, Krishna MP, Sasidharan A, Mithun CB. (2025). Acute rheumatic fever and Post-streptococcal reactive arthritis. Best Pract Res Clin Rheumatol. 39(2): 102067. https://doi.org/10.1016/j.berh.2025.102067; PMid:40345912

2. Barash J, Mashiach E, Navon-Elkan P, Berkun Y, Harel L, Tauber T et al. (2008). Differentiation of post-streptococcal reactive arthritis from acute rheumatic fever. J Pediatr. 153(5): 696-699. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2008.05.044; PMid:18657830

3. Bawazir Y, Towheed T, Anastassiades T. (2020). Post-Streptococcal Reactive Arthritis. Curr Rheumatol Rev. 16(1): 2-8. https://doi.org/10.2174/1573397115666190808110337; PMid:31393253

4. Boyarchuk O, Hariyan T, Kovalchuk T. (2018). Clinical features of rheumatic heart disease in children and adults in Western Ukraine. Bangladesh Journal of Medical Science. 18(1): 87-93. https://doi.org/10.3329/bjms.v18i1.39556

5. Boyarchuk O, Mochulska O, Komorovsky R. (2021). Diagnosis and management of pharyngitis in children: a survey study in Ukraine. Germs. 11(3): 363-371. https://doi.org/10.18683/germs.2021.1273; PMid:34722358 PMCid:PMC8548041

6. Boyarchuk O, Predyk L, Yuryk I. (2021). COVID-19 in patients with juvenile idiopathic arthritis: frequency and severity. Reumatologia. 59(3): 197-199. https://doi.org/10.5114/reum.2021.107590; PMid:34538947 PMCid:PMC8436806

7. Boyarchuk OR, Mochulska OM. (2021). Analysis of awareness of practical medicinal doctors on diagnosis and treatment of pharyngitis in children. Modern Pediatrics. Ukraine. 4(116): 29 35. doi 10.15574/SP.2021.116.29.

8. Chun C, Kingsbury DJ. (2019). Poststreptococcal Reactive Arthritis: Diagnostic Challenges. Perm J. 23: 18.304. https://doi.org/10.7812/TPP/18.304; PMid:31926573 PMCid:PMC6836562

9. Gerber MA, Baltimore RS, Eaton CB, Gewitz M, Rowley AH, Shulman ST et al. (2009). Prevention of rheumatic fever and diagnosis and treatment of acute Streptococcal pharyngitis: a scientific statement from the American Heart Association Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease Committee of the Council on Cardiovascular Disease in the Young, the Interdisciplinary Council on Functional Genomics and Translational Biology, and the Interdisciplinary Council on Quality of Care and Outcomes Research: endorsed by the American Academy of Pediatrics. Circulation. 119(11): 1541-1551. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.191959; PMid:19246689

10. Gewitz MH, Baltimore RS, Tani LY, Sable CA, Shulman ST, Carapetis J et al. (2015). Revision of the Jones Criteria for the diagnosis of acute rheumatic fever in the era of Doppler echocardiography: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 131(20): 1806-1818. Epub 2015 Apr 23. doi: 10.1161/CIR.0000000000000205. Erratum in: Circulation. 2020 Jul 28; 142(4): e65. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000889

11. Goldberg-Bockhorn E, Hagemann B, Furitsch M, Hoffmann TK. (2024). Invasive Group A Streptococcal Infections in Europe After the COVID-19 Pandemic. Dtsch Arztebl Int. 121(20): 673-680. https://doi.org/10.3238/arztebl.m2024.0127; PMid:38961826 PMCid:PMC11966131

12. Khan M, Furrukh N, Naveed F. (2025). The Next Pandemic? Streptococcal Toxic Shock Syndrome on the Rise. Disaster Med Public Health Prep. 19: e53. https://doi.org/10.1017/dmp.2025.44; PMid:40045491

13. Komorovsky RR, Boyarchuk OR, Synytska VO. (2019). Streptococcus gordonii-associated infective endocarditis in a girl with Barlow's mitral valve disease. Cardiol Young. 29(8): 1099-1100. https://doi.org/10.1017/S1047951119001434; PMid:31280738

14. Mackie SL, Keat A. (2004). Poststreptococcal reactive arthritis: What is it and how do we know? Rheumatology (Oxford). 43: 949-954. https://doi.org/10.1093/rheumatology/keh225; PMid:15150434

15. Nandikol SS, Sharma A, Saxena A, Sonawane V, Jatoo Z. (2025). Differentiating post-streptococcal reactive arthritis from acute rheumatic fever: a case report and review of literature. International Journal of Contemporary Pediatrics. 12(5): 835-838. https://doi.org/10.18203/2349-3291.ijcp20251107

16. Pathak H, Marshall T. (2016). Post-streptococcal reactive arthritis: where are we now. BMJ Case Rep. 2016: bcr2016215552. https://doi.org/10.1136/bcr-2016-215552; PMid:27520996 PMCid:PMC4986150

17. Sato S, Uejima Y, Suganuma E, Takano T, Kawano Y. (2017). A retrospective study: Acute rheumatic fever and post-streptococcal reactive arthritis in Japan. Allergol Int. 66(4): 617-620. https://doi.org/10.1016/j.alit.2017.04.001; PMid:28442182

18. Veiga SR, Marques M, Fonseca J, Ventura H, Marques SJ. (2024). Acute Rheumatic Fever or Post-streptococcal Reactive Arthritis: Two Different Entities. Cureus. 16(10): e72687. https://doi.org/10.7759/cureus.72687

19. Watkins DA, Johnson CO, Colquhoun SM, Karthikeyan G, Beaton A, Bukhman G et al. (2017). Global, Regional, and National Burden of Rheumatic Heart Disease, 1990-2015. N Engl J Med. 377(8): 713-722. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1603693; PMid:28834488 PMCid:PMC11093343