Paediatric Surgery (Ukraine).2023.3(80):21-26; doi: 10.15574/PS.2023.80.21
Галаган А. А., Дігтяр В. А., Лук’яненко Д. М.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Галаган АА, Дігтяр ВА, Лук’яненко ДМ. (2023). Гостра деструктивна пневмонія та піофібриноторакс в експерименті. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(80): 21-26; doi: 10.15574/PS.2023.80.21.
Стаття надійшла до редакції 21.06.2023 р., прийнята до друку 10.09.2023 р.

Сьогодні проблема діагностики та лікування гнійно-деструктивних захворювань бронхолегеневої системи в дітей залишається актуальною, що пов’язано з великою кількістю легенево-плевральних форм і ускладнень гострої гнійної деструктивної пневмонії.
Мета – встановити кореляції змін у легеневій тканині та плевральній порожнині зростаючого організму залежно від збудників пневмонії; вивчити механізми формування та розвитку піофібротораксу.
Матеріали та методи. Проаналізовано характерні особливості патогістологічних змін тканин у паренхімі легень і прилеглих тканинах (вісцеральна та парієтальна плеври, відділи спайкоутворення) 45 нестатевозрілих лабораторних щурів, поділених на п’ять груп: контрольна група – інтактні тварини; друга – контаміновані Klebsiella pneumoniae; третя – Staphylococcus aureus; четверта – Candida albicans, п’ята – зі змішаною флорою (Klebsiella pneumoniae+Staphylococcus aureus) з приєднанням грибкової інфекції (Candida albicans).
Результати. Доведено, що формування масивного піофібринотораксу посилює змішана флора з приєднанням грибів, що є більш вираженим у п’ятій серії (групі) експерименту. Враховуючи дані, отримані експериментально, слід зазначити, що в разі виявлення грибків у посівах флори пацієнтів потрібно відносити таких осіб до групи ризику формування фібротораксу.
Висновки. Морфологічні зміни тканин під впливом дії інфекційного агенту набувають свого максимуму на дев’яту добу експерименту (p<0,05). Картина некротичної пневмонії є більш вираженою в п’ятій групі дослідних тварин, що морфологічно проявляється в більш масивній запальній інфільтрації (здебільшого за рахунок паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів), вогнищ деструкції та абсцедування паренхіми легень та має безпосередню асоціацію з полімікробною етіологією захворювання (Klebsiella pneumoniae+Staphylococcus aureus+Candida albicans) (p<0,05). Формування масивного піофібринотораксу посилює змішана флора, особливо з приєднанням грибів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Європейської конвенції захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших цілях, а також закону України. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гостра деструктивна пневмонія, піофібриноторакс, мікрофлора, зростаючий організм.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бутеєць ІФ, Григорова МВ, Жук НО. (2018). Питання лікування деструктивних пневмоній у дітей. Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених та студентів, м. Харків, 24 січня 2018 р. Харків: ХНМУ: 134-135.

2. Clark JE, Hammal D, Hampton F, Spencer D, Parker L. (2007). Epidemiology of community-acquired pneumonia in children seen in hospital. Epidemiol Infect. 135: 262-269. https://doi.org/10.1017/S0950268806006741; PMid:17291362 PMCid:PMC2870565

3. De Benedictis FM, Kerem E, Chang AB, Colin AA, Zar HJ, Bush A. (2020). Complicated pneumonia in children. Lancet. 396 (10253): 786-798. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31550-6; PMid:32919518

4. Келемен ІЯ, Савула ММ, Дідик ВС. (2018). Використання клапанної бронхоблокації у комплексному лікуванні важких гнійнодеструктивних процесів легень, ускладнених бронхоплевральними норицями. Хірургія дитячого віку. 4 (61): 42-45. https://doi.org/10.15574/PS.2018.61.42.

5. Косульников СО, Снісар АВ, Тарнопольський СО, Бєсєдін ОМ, Карпенко СІ, Кравченко КВ. (2018). Досвід використання вакуум-терапії у торакальній хірургії. Хірургія дитячого віку. 4 (61): 55-60. https://doi.org/10.15574/PS.2018.61.55.

6. Le Roux DM, Zar HJ. (2017). Community-acquired pneumonia in children – a changing spectrum of disease [published correction appears in Pediatr. Radiol. 2017. 47 (13): 1855]. Pediatr. Radiol. 47 (11): 1392-1398. https://doi.org/10.1007/s00247-017-3827-8; PMid:29043417 PMCid:PMC5608782

7. Senstad AC, Surén P, Brauteset L, Eriksson JR, Høiby EA, Wathne K. (2009). Community-acquired pneumonia (CAP) in children in Oslo, Norway. Acta Paediatr. 98: 332-336. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2008.01088.x; PMid:19006533

8. Верховна Рада України. (1986). Європейська конвенція захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших цілях. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_137#Text.

9. Weigl JA, Puppe W, Belke O, Neususs J, Bagci F, Schmitt HJ. (2005). Population-based incidence of severe pneumonia in children in Kiel, Germany. Klin Padiatr. 217: 211-219. https://doi.org/10.1055/s-2004-822699; PMid:16032546

10. Yun KW, Wallihan R, Juergensen A, Mejias A, Ramilo O. (2019, Jul). Community-Acquired Pneumonia in Children: Myths and Facts. Am J Perinatol. 36 (S2): S54-S57. Epub 2019 Jun 25. https://doi.org/10.1055/s-0039-1691801; PMid:31238360