- Гормональна функція фетоплацентарного комплексу у вагітних при низькому розміщенні хоріона
Гормональна функція фетоплацентарного комплексу у вагітних при низькому розміщенні хоріона
Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 3(160): 31-35; doi 10.15574/HW.2022.160.31
Печеряга С. В., Маринчина І. М.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Для цитування: Печеряга СВ, Маринчина ІМ. (2022). Гормональна функція фетоплацентарного комплексу у вагітних при низькому розміщенні хоріона. Український журнал Здоров’я жінки. 3(160): 31-35; doi 10.15574/HW.2022.160.31.
Стаття надійшла до редакції 06.04.2022 р.; прийнята до друку 07.06.2022 р.
Мета – проаналізувати гормональну функцію фетоплацентарного комплексу у вагітних із нормальним і низьким розміщенням хоріона.
Матеріали та методи. До лабораторного обстеження залучено 50 вагітних із низьким розташуванням хоріона (основна група) і 50 вагітних із розташуванням хоріона в тілі та дні матки (контрольна група). Усіх обстежених жінок основної групи поділено на 2 підгрупи залежно від терміну гестації (25 жінок у терміні 5-8 тижнів гестації та 25 жінок у терміні 9-12 тижнів гестації). Відповідно до цих термінів поділено і контрольну групу (25 жінок у терміні 5-8 тижнів гестації та 25 жінок у терміні 9-12 тижнів гестації). Під час вагітності в І триместрі гестації в сироватці крові визначено вміст гормонів – естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену, прогестерону.
Результати. Проведені дослідження рівня гормонів у сироватці крові вагітних показали, що концентрація естрадіолу в основній групі була зниженою протягом усього І триместру гестації. Зокрема, вміст цього гормону був нижчим порівняно з контролем на 7,2% у 5-8 тижнів гестації (p˃0,05) і на 23,9% – у 9-12 тижнів (p<0,05). Вміст прогестерону у вагітних із низьким розміщенням хоріона в середньому був нижчим порівняно із контрольною групою на 10,9% у терміні 5-8 тижнів вагітності (р<0,05) і на 21,0% у терміні 9-12 тижнів (р<0,05). Встановлено, що рівень плацентарного лактогену в плазмі крові вагітних у 9-12 тижнів гестації в основній групі був вірогідно нижчим порівняно з контролем (р<0,05). Аналізуючи вміст хоріонічного гонадотропіну, виявлено його достовірне зниження протягом усього раннього періоду гестації в основній групі порівняно з контролем, відповідно: у 5-8 тижнів гестації – 36990,0±210,0 мг/л і 43270,0±226,0 мл/л (р<0,05); у 9-12 тижнів – 37194,0±395,0 мг/л і 54700,55±525,0 мл/л (р<0,05).
Висновки. Отже, у вагітних із низьким розміщенням хоріона в ранні терміни гестації спостерігається значно повільніше підвищення рівнів гормонів і відставання кількісних показників порівняно з вагітними, у яких хоріон розміщений у тілі та дні матки. Це є свідченням гормональної дисфункції плаценти, а отже, маркером розвитку плацентарної дисфункції. Зниження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних із низькою плацентацією виявляється клінічними ознаками ранньої плацентарної дисфункції у вигляді загрози переривання вагітності, часткового відшарування хоріона в малому терміні, самовільного викидня та призводить до подальшого прогресування плацентарної дисфункції.
Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом Буковинського державного медичного університету. Отримано письмові інформовані згоди пацієнтів на проведення досліджень.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гормони, плацентарна дисфункція, низьке розміщення хоріона, трофобласт.
ЛІТЕРАТУРА
1. Bai J, Qi QR, Li Y et al. (2020). Estrogen receptors and estrogen-induced uterine vasodilation in pregnancy. Int J Mol Sci. 21 (12): 43-49. https://doi.org/10.3390/ijms21124349; PMid:32570961 PMCid:PMC7352873
2. Baschat AA, Cosmi E, Bilardo CM et al. (2007). Predictors of neonatal outcome in early-onset placental dysfunction. Obstet Gynecol. 109 (2;1): 253-261. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000253215.79121.75; PMid:17267821
3. Costa MA. (2016). The endocrine function of human placenta: an overview. Reprod Biomed Online. 32 (1): 14-43. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2015.10.005; PMid:26615903
4. Fournier T. (2016). Human chorionic gonadotropin: Different glycoforms and biological activity depending on its source of production. Ann Endocrinol. 77 (2): 75-81. https://doi.org/10.1016/j.ando.2016.04.012; PMid:27177499
5. Halasz M, Szekeres-Bartho J. (2013). The role of progesterone in implantation and trophoblast invasion. J Reprod Immunol. 97 (1): 43-50. https://doi.org/10.1016/j.jri.2012.10.011; PMid:23432871
6. Hough A, Chandra SB. (2019). Normal Placental Development and the Triad of Placental Dysfunction: The Maternal and Fetal Complications. J Contemp Med. 9 (2): 183-190. https://doi.org/10.16899/jcm.562662
7. Hunt K, Kennedy SH, Vatish M. (2016). Definitions and reporting of placental insufficiency in biomedical journals: a review of the literature. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 205:146-149. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2016.08.029; PMid:27591716
8. Jansen CHJR, Kastelein AW, Kleinrouweler CE et al. (2020). Development of placental abnormalities in location and anatomy. Acta Obstet Gynecol Scand. 99 (8): 983-993. https://doi.org/10.1111/aogs.13834; PMid:32108320 PMCid:PMC7496588
9. Jansen CHJR, Kleinrouweler CE, Leeuwen L et al. (2019). Final outcome of a second trimester low-positioned placenta: A systematic review and meta-analysis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 240: 197-204. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2019.06.020; PMid:31323500
10. Ku CW, Zhang X, Zhang VRY et al. (2021). Gestational age-specific normative values and determinants of serum progesterone through the first trimester of pregnancy. Scientific Reports. 11: 41-61. https://doi.org/10.1038/s41598-021-83805-w; PMid:33603122 PMCid:PMC7893162
11. Lazurenko VV, Borzenko IB, Lyashchenko OA et al. (2021). Modern diagnosis of placental dysfunction and its complications. Inter Collegas. 8 (3): 182-187. https://doi.org/10.35339/ic.8.3.182-187
12. Lee CL, Chiu PCN, Hautala L et al. (2013). Human chorionic gonadotropin and its free β-subunit stimulate trophoblast invasion independent of LH/hCG receptor. Mol Cell Endocrinol. 375 (1-2): 43-52. https://doi.org/10.1016/j.mce.2013.05.009; PMid:23684886
13. Robinson DP, Klein SL. (2012). Pregnancy and pregnancy-associated hormones alter immune responses and disease pathogenesis. Horm Behav. 62 (3): 263-271. https://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2012.02.023; PMid:22406114 PMCid:PMC3376705
14. Schock H, Zeleniuch-Jacquotte A, Lundin E et al. (2016). Hormone concentrations throughout uncomplicated pregnancies: a longitudinal study. BMC Pregnancy and Childbirth. 16: 146. https://doi.org/10.1186/s12884-016-0937-5; PMid:27377060 PMCid:PMC4932669
15. Sibiak R, Jankowski M, Gutaj P, Mozdziak PE. (2020). Placental Lactogen as a Marker of Maternal Obesity, Diabetes, and Fetal Growth Abnormalities: Current Knowledge and Clinical Perspectives. J Clin Medic. 9 (4): 1142. https://doi.org/10.3390/jcm9041142; PMid:32316284 PMCid:PMC7230810
16. Sood R, Arora P, Cheema HK, Nagpal M. (2019). Outcome of Abnormal Placental Attachments in Pregnancies with a Review of Literature. Curr Trends Diagn Treat. 3 (1): 1-7. https://doi.org/10.5005/jp-journals-10055-0057
17. Taylor T, Quinton A, Hyett J. (2017). The developmental origins of placental function. Austral J Ultras Medic. 20 (4): 141-146. https://doi.org/10.1002/ajum.12071; PMid:34760487 PMCid:PMC8409859
18. Varas-Godoy M, Monteiro LJ, Correa P et al. (2016). Addition of human placental lactogen cell free fetal rna as a marker of placental dysfunction may improves prediction of preeclampsia during first trimester: Risk factors, prediction of preeclampsia. Pregn Hypert: An Intern J Women's Cardiovasc Health. 6 (3): 167. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2016.08.064
19. Вдовиченко ЮП, Куріцина СА, Урсакі НО. (2014). Діагностика і профілактика перинатальної патології при аномальній плацентації. Здоровье женщины. 2: 157-158.
20. Wan J, Hu Z, Zeng K et al. (2018). The reduction in circulating levels of estrogen and progesterone in women with preeclampsia. Pregnancy Hypertens. 11: 18-25. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2017.12.003; PMid:29523268
21. Zavlanos A, Tsakiridis I, Chatzikalogiannis I et al. (2021). Early- and Late-onset Intrauterine Growth Retardation. Donald School J Ultrasound Obstet Gynecol. 15 (1): 97-108. https://doi.org/10.5005/jp-journals-10009-1686
