Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).5(149): 14-19. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).1419
Боярчук О. Р., Перестюк В. О., Косовська Т. М., Волянська Л. А.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Боярчук ОР, Перестюк ВО, Косовська ТМ, Волянська ЛА. (2025). Гіпоцинкемія та симптоми Long COVID у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 5(149): 14-19. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).1419.
Стаття надійшла до редакції 20.03.2025 р., прийнята до друку 10.09.2025 р.

Цинк відіграє важливе значення у функціонуванні імунної системи, а його дефіцит підвищує ризик інфікування і тяжкість перебігу інфекцій.
Мета – оцінити роль гіпоцинкемії в розвитку Long COVID та його симптомів у дітей.
Матеріали і методи. До проспективного когортного дослідження залучено 127 дітей із підтвердженим COVID-19, у яких визначали рівень цинку в сироватці крові під час гострої фази захворювання і спостерігали за появою симптомів Long COVID упродовж 12 місяців.
Результати. Дефіцит цинку виявили у 25,2% дітей. Симптоми Long COVID зареєстрували в 42,5% пацієнтів, однак не встановили статистично значущої залежності між рівнем цинку і розвитком Long COVID. Найпоширенішими симптомами були втома (46,3%), неврологічні порушення (27,8%), гастроентерологічні симптоми (14,8%) і кардіологічні прояви (5,6%). Втому спостерігали в 1,7 раза частіше, а неврологічні прояви у 2,2 раза частіше в дітей із дефіцитом цинку, ніж при нормальному рівні цинку, проте різниця не була достовірною. Отримані результати узгоджуються з попередніми дослідженнями, які вказують на неоднозначність ролі цинку в патогенезі Long COVID.
Висновки. Проведене дослідження не показує суттєвого впливу гіпоцинкемії на розвиток Long COVID та його симптомів у дітей. Водночас отримані дані підтверджують необхідність подальших широкомасштабних досліджень щодо ролі мікроелементів у відновленні після COVID-19, впливу нутритивного статусу на постковідні ускладнення, а також потенційної користі цинкової саплементації в пацієнтів із COVID-19.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комісією з біоетики зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: цинк, Zn, COVID-19, SARS-CoV-2, Long COVID, гіпоцинкемія, постковідний синдром, хронічна втома, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abdelmaksoud AA, Ghweil AA, Hassan MH et al. (2021). Olfactory disturbances as presenting manifestation among Egyptian patients with COVID-19: possible role of zinc. Biol Trace Elem Res. 199(11): 4101-4108. https://doi.org/10.1007/s12011-020-02546-5; PMid:33409924 PMCid:PMC7787876

2. Ali N, Fariha KA, Islam F et al. (2021). Assessment of the role of zinc in the prevention of COVID-19 infections and mortality: A retrospective study in the Asian and European population. J Med Virol. 93(7): 4326-4333. https://doi.org/10.1002/jmv.26932; PMid:33710631 PMCid:PMC8250922

3. Anuk AT, Polat N, Akdas S et al. (2021). The Relation Between Trace Element Status (Zinc, Copper, Magnesium) and Clinical Outcomes in COVID-19 Infection During Pregnancy. Biol Trace Elem Res. 199(10): 3608-3617. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-88054/v1

4. Boyarchuk O, Perestiuk V, Kosovska T et al. (2024). Coagulation profile in hospitalized children with COVID-19: pediatric age dependency and its impact on long COVID development. Front Immunol. 15: 1363410. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1363410; PMid:38510249 PMCid:PMC10950941

5. Boyarchuk O, Predyk L, Yuryk I. (2021). COVID-19 in patients with juvenile idiopathic arthritis: frequency and severity. Reumatologia. 59(3): 197-199. https://doi.org/10.5114/reum.2021.107590; PMid:34538947 PMCid:PMC8436806

6. Boyarchuk O, Volianska L. (2023). Autoimmunity and long COVID in children. Reumatologia. 61(6): 492-501. https://doi.org/10.5114/reum/176464; PMid:38322108 PMCid:PMC10839920

7. Calder PC. (2025). Nutrition and immunity: lessons from coronavirus disease-2019. Proc Nutr Soc. 84(1): 8-23. https://doi.org/10.1017/S0029665123004792; PMid:37886807

8. Chen KY, Lin CK, Chen NH. (2023). Effects of vitamin D and zinc deficiency in acute and long COVID syndrome. J Trace Elem Med Biol. 80: 127278. https://doi.org/10.1016/j.jtemb.2023.127278; PMid:37566973

9. Doğan A, Dumanoğlu Doğan İ, Uyanık M et al. (2022). The Clinical Significance of Vitamin D and Zinc Levels with Respect to Immune Response in COVID-19 Positive Children. J Trop Pediatr. 68(5): fmac072. https://doi.org/10.1093/tropej/fmac072; PMid:35994727 PMCid:PMC9452162

10. Hung LW, Liu MY, Yu T et al. (2024). Zinc Deficiency and Post-acute Outcomes in Patients With COVID-19: A Six-Month Retrospective Cohort Analysis of 3,726 Patients. Cureus. 16(10): e71609. https://doi.org/10.7759/cureus.71609

11. Jothimani D, Kailasam E, Danielraj S et al. (2020). COVID-19: Poor outcomes in patients with zinc deficiency. Int J Infect Dis. 100: 343-349. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2020.09.014; PMid:32920234 PMCid:PMC7482607

12. Karakaya Molla G, Ünal Uzun Ö, Koç N et al. (2021). Evaluation of nutritional status in pediatric patients diagnosed with Covid-19 infection. Clin Nutr ESPEN. 44: 424-428. https://doi.org/10.1016/j.clnesp.2021.04.022; PMid:34330500 PMCid:PMC8110330

13. Kinash M, Boyarchuk O, Dobrovolska L. (2021). Zinc: its impact on immune function in children. Pediatria Polska – Polish Journal of Paediatrics. 96(4): 263-269. https://doi.org/10.5114/polp.2021.112401

14. Matsuda Y, Tokumasu K, Otsuka Y et al. (2023). Symptomatic Characteristics of Hypozincemia Detected in Long COVID Patients. J Clin Med. 12(5): 2062. https://doi.org/10.3390/jcm12052062; PMid:36902849 PMCid:PMC10004579

15. Noce A, Marrone G, Di Lauro M et al. (2024). Potential Anti-Inflammatory and Anti-Fatigue Effects of an Oral Food Supplement in Long COVID Patients. Pharmaceuticals (Basel). 17(4): 463. https://doi.org/10.3390/ph17040463; PMid:38675423 PMCid:PMC11053797

16. Nowak G, Szewczyk B, Pilc A. (2005). Zinc and depression. An update. Pharmacol Rep. 57(6): 713-718.

17. Pak VM, Lee J. (2022). Examining the role of micronutrients on improving long COVID sleep-related symptoms. J Clin Nurs. 10.1111/jocn.16326. Epub ahead of print. https://doi.org/10.1111/jocn.16326; PMid:36539931 PMCid:PMC9880629

18. Perestiuk V, Kosovska T, Dyvoniak O et al. (2025). Vitamin D status in children with COVID-19: does it affect the development of long COVID and its symptoms? Front Pediatr. 13: 1507169. https://doi.org/10.3389/fped.2025.1507169; PMid:40046855 PMCid:PMC11881026

19. Perestiuk V, Kosovska T, Volianska L et al. (2025). Association of zinc deficiency and clinical symptoms, inflammatory markers, severity of COVID-19 in hospitalized children. Front. Nutr. 12: 1566505. https://doi.org/10.3389/fnut.2025.1566505; PMid:40201587 PMCid:PMC11975579

20. Pisano M, Hilas O. (2016). Zinc and taste disturbances in older adults: a review of the literature. Consult Pharm. 31(5): 267-270. https://doi.org/10.4140/TCP.n.2016.267; PMid:27178656

21. Prasad AS. (2001). Recognition of zinc-deficiency syndrome. Nutrition. 17(1): 67-69. https://doi.org/10.1016/S0899-9007(00)00469-X; PMid:11165897

22. Prasad AS. (2013). Discovery of human zinc deficiency: its impact on human health and disease. Adv Nutr. 4(2): 176-190. https://doi.org/10.3945/an.112.003210; PMid:23493534 PMCid:PMC3649098

23. Schloss JV. (2023). Nutritional deficiencies that may predispose to long COVID. Inflammopharmacology. 31(2): 573-583. https://doi.org/10.1007/s10787-023-01183-3; PMid:36920723 PMCid:PMC10015545

24. Wessels I, Rolles B, Rink L. (2020). The Potential Impact of Zinc Supplementation on COVID-19 Pathogenesis. Front Immunol. 11: 1712. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01712; PMid:32754164 PMCid:PMC7365891

25. World Health Organization. (2023). Post COVID-19 Condition (Long COVID). World Health Organization. URL: https://www.who.int/europe/news-room/fact-sheets/item/post-covid-19-condition. (Accessed July 11, 2023).

26. World Health Organization. (2020). Clinical Management of COVID-19: Interim Guidance, 27 May 2020. URL: https://iris.who.int/handle/10665/332196. (Accessed May 27, 2020). https://doi.org/10.15557/PiMR.2020.0004

27. Zahra SA, Iddawela S, Pillai K et al. (2020). Can symptoms of anosmia and dysgeusia be diagnostic for COVID-19? Brain Behav. 10(11): e01839. https://doi.org/10.1002/brb3.1839; PMid:32935915 PMCid:PMC7667367