Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 4(80): 64-68; doi 10.15574/PP.2019.80.64

Іщенко Г. І., Деменіна Н. К.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Іщенко ГІ, Деменіна НК. (2019). Гепатити та вагітність (огляд літератури). Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(80): 64–68. doi 10.15574/PP.2019.80.64
Стаття надійшла до редакції 13.08.2019 р.; прийнята до друку 28.11.2019 р.

Сьогодні гепатити становлять глобальну проблему в сучасній охороні здоров'я, зі змінами в епідеміології внаслідок різних факторів. Поширеність вірусу гепатиту В (HBV) і С (HCV) у популяції пов'язана з факторами ризику передачі вірусу, такими як переливання крові та її препаратів, стоматологічні і хірургічні процедури, використання татуювань, біологічних матеріалів, ін'єкційних засобів, поряд із сексуальним і вертикальним шляхом передачі. У статті наведено огляд літератури щодо сучасних поглядів на вагітність та віруси гепатиту В (HBV) або С (HCV), а також щодо останніх досягнень у зниженні частоти їх передачі від матері до дитини. Показано, що вагітні з гострим вірусним гепатитом мають вищий ризик захворюваності та смертності порівняно з вагітними з хронічним вірусним гепатитом. Ризик вертикальної передачі вірусів гепатиту вищий у вагітних із гострим інфікуванням, ніж при хронічній формі. Грудне вигодовування є безпечним для жінок із хронічним HBV або HСV за умови відсутності пошкодження сосків. Гостре інфікування HAV під час вагітності зустрічається рідко. Ведення вірусного гепатиту під час вагітності потребує оцінки ризику передачі дитині, визначення віку гестації на момент зараження і ризику декомпенсації матері, а також обізнаності щодо побічних ефектів противірусних препаратів. У подальшому важливо провести більше досліджень у цій царині серед вагітних, а також запровадити пренатальний скринінг на гепатит В і С, оскільки, незважаючи на сучасні досягнення в лікуванні, все ще не має змоги остаточно вилікувати ці захворювання, але можна принаймні поліпшити якість життя пацієнтів із хронічними захворюваннями. Також слід запровадити обов'язкову імунопрофілактику в усіх новонароджених, а особливу увагу приділити пацієнтам із факторами ризику HBV, провести швидку діагностику і направити на конкретні щеплення.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, гепатит В, гепатит С.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alter MJ. (1997). Epidemiology of hepatitis C. Hepatology. 26 (3, 1): 62S–65S. https://doi.org/10.1002/hep.510260711; PMid:9305666

2. Andrade AF, Oliveira–Silva M, Silva SG, Motta IJ, Bonvicino CR. (2006). Seroprevalence of hepatitis B and C virus markers among blood donors in Rio de Janeiro, Brazil, 1998–2005. Mem Inst Oswaldo Cruz, Rio de Janeiro. 101 (6): 673–676. https://doi.org/10.1590/S0074-02762006000600016; PMid:17072482

3. Beasley RP, Stevens CE, Shiao IS, Meng HC. (1975). Evidence against breast-feeding as a mechanism for vertical transmission of hepatitis B. Lancet. 1975; 2: 740–741. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(75)90724-2

4. Benaboud S, Pruvost A, Coffie PA, Ekouevi DK, Urien S, Arrive E, Blanche S et al. (2011). Concentrations of tenofovir and emtricitabine in breast milk of HIV-1-infected women in Abidjan, Cote d'Ivoire, in the ANRS 12109 TEmAA Study, Step 2. Antimicrob Agents Chemother. 55: 1315–1317. https://doi.org/10.1128/AAC.00514-10; PMid:21173182 PMCid:PMC3067089

5. Berkley EM, Leslie KK, Arora S, Qualls C, Dunkelberg JC. (2008). Chronic hepatitis C in pregnancy. Obstet Gynecol. 112 (2. Pt 1): 304–310. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e318180a4f3; PMid:18669727

6. Bruggmann P, Berg T, Оvrehus AL, Moreno C, Brandaao Mello CE, Roudot-Thoraval F et al. (2014). Historical epidemiology of hepatitis C virus (HCV) in selected countries. J Viral Hepat. 21 (1): 5–33.

7. Centers for Disease Control and Prevention. (1998, Oct. 16). Recommendations for prevention and control of Hepatitis C Virus infection and HCV-Related chronic disease. MMWR Recomm Rep. 47 (RR-19): 1–39.

8. Centers for Disease Control and Prevention. (2011). Assessing completeness of perinatal hepatitis B virus infection reporting through comparison of immunization program and surveillance data-United States. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 60 (13): 410–413.

9. Centers for Disease Control and Prevention. (2016). Viral hepatitis-statistics & surveillance. www.cdc.gov/hepatitis/statistics/2013surveillance/commentary.htm#hepatitis A. Accessed 2016 December 7.

10. Connell LE, Salihu HM, Salemi JL, August EM, Weldeselasse H, Mbah AK. (2011). Maternal hepatitis B and hepatitis C carrier status and perinatal outcomes. Liver Int. 31 (8): 1163–1170. https://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2011.02556.x; PMid:21745298

11. Dunkelberg JC, Berkley EM, Thiel KW, Leslie KK. (2014). Hepatitis B and C in pregnancy: a review and recommendations for care. J Perinatol. 34: 882–891. https://doi.org/10.1038/jp.2014.167; PMid:25233195 PMCid:PMC4777346

12. European Association For The Study Of The Liver. (2012). Clinical practice guidelines: Management of chronic hepatitis B virus infection. J Hepatol. 57 (1): 167–185. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2012.02.010; PMid:22436845

13. European Association For The Study Of The Liver. (2017). Clinical Practice Guidelines on the management of hepatitis B virus infection. European Association for the Study of the Liver. J Hepatol. 67: 370–398.

14. Gartner LM, Morton J, Lawrence RA, Naylor AJ, O'Hare D, Schanler RJ et al. (2005). Breastfeeding and the use of human milk. Pediatrics. 115 (2): 496–506. https://doi.org/10.1542/peds.2004-2491; PMid:15687461 PMCid:PMC3400246

15. Keeffe EB, Dieterich DT, Han SH, Jacobson IM, Martin P, Schiff ER et al. (2008). A treatment algorithm for the management of chronic hepatitis B virus infection in the United States: 2008 update. Clin Gastroenterol Hepatol. 6(12): 1315–1341. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2008.08.021; PMid:18845489

16. Messina JP, Humphreys I, Flaxman A, Brown A, Cooke GS, Pybus OG et al. (2015). Global distribution and prevalence of hepatitis C virus genotypes. Hepatology. 61: 77–87. https://doi.org/10.1002/hep.27259; PMid:25069599 PMCid:PMC4303918

17. Mohamed AA, Elbedewy TA, El-Serafy M, El-Toukhy N, Ahmed W, Ali El Din Z. (2015). Hepatitis C virus: a global view. World J Hepatol. 7: 2676–2680.

18. National Institutes of Health Consensus Development Conference Statement (2002). Management of hepatitis C: 2002, June 10–12, 2002. Hepatology. 36 (5, 1): S3–20. https://doi.org/10.1053/jhep.2002.37117

19. Pan CQ, Duan ZP, Bhamidimarri KR, Zou HB, Liang XF, Li J et al. (2012). An algorithm for risk assessment and intervention of mother to child transmission of hepatitis B virus. Clin Gastroenterol Hepatol. 10 (5): 452–459. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2011.10.041; PMid:22079509

20. Pergam SA, Wang CC, Gardella CM, Sandison TG, Phipps WT, Hawes SE. (2008). Pregnancy complications associated with hepatitis C: data from a 2003–2005 Washington state birth cohort. Am J Obstet Gynecol. 199 (1): 38 e31-e39. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2008.03.052; PMid:18486089 PMCid:PMC2517631

21. Schmidt WN, Nelson DR, Pawlotsky JM, Sherman KE, Thomas DL, Chung RT. (2014). Direct-acting antiviral agents and the path to interferon independence. Clin Gastroenterol Hepatol; 12 (5): 728–737. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2013.06.024; PMid:23872239 PMCid:PMC4049632

22. Shao Z, Al Tibi M, Wakim-Fleming J. (2017, Mar.). Update on viral hepatitis in pregnancy. Cleve Clin J Med. 84 (3): 202–206. https://doi.org/10.3949/ccjm.84a.15139; PMid:28322675

23. Van Zonneveld M, van Nunen AB, Niesters HG, de Man RA, Schalm SW, Janssen HL. (2003). Lamivudine treatment during pregnancy to prevent perinatal transmission of hepatitis B virus infection. J Viral Hepat. 10 (4): 294–297. https://doi.org/10.1046/j.1365-2893.2003.00440.x; PMid:12823596

24. World Health Organization. (2016). Hepatitis A fact sheet. www.who.int/mediacentre/factsheets/fs328/en/. Accessed 2016 December 7.

25. World Health Organization. (2017). Hepatitis C fact sheet updated. Accessed 2017 Nov 29.

26. Xu DZ, Yan YP, Choi BC, Xu JQ, Men K, Zhang JX et al. (2002). Risk factors and mechanism of transplacental transmission of hepatitis B virus: a case-control study. J Med Virol. 67 (1): 20–26. https://doi.org/10.1002/jmv.2187; PMid:11920813

27. Xu WM, Cui YT, Wang L, Yang H, Liang ZQ, Li XM et al. (2009). Lamivudine in late pregnancy to prevent perinatal transmission of hepatitis B virus infection: a multicentre, randomized, double-blind, placebo-controlled study. J Viral Hepat. 16 (2): 94–103. https://doi.org/10.1111/j.1365-2893.2008.01056.x; PMid:19175878

28. Yeung LT, King SM, Roberts EA. (2001). Mother-to-infant transmission of hepatitis C virus. Hepatology. 34 (2): 223–229. https://doi.org/10.1053/jhep.2001.25885; PMid:11481604

29. Zanetti AR, Tanzi E, Newell ML. (1999). Mother-to-infant transmission of hepatitis C virus. J Hepatol. 31 (1): 96–100. https://doi.org/10.1016/S0168-8278(99)80383-3

30. Zou H, Chen Y, Duan Z, Zhang H, Pan C. (2012). Virologic factors associated with failure to passive-active immunoprophylaxis in infants born to HBsAg-positive mothers. J Viral Hepat. 19 (2): e18-e25. https://doi.org/10.1111/j.1365-2893.2011.01492.x; PMid:22239517