HEALTH OF WOMAN. 2017.2(118):88–90; doi 10.15574/HW.2017.118.88

Лисенко Б. М.
Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами,
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування генітального ендометріозу у поєднанні з гіпотиреозом та зниження частоти рецидивування на підставі удосконалення і впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів з використанням сучасних ендоскопічних технологій та медикаментозної корекції.

Матеріали та методи. Спочатку був проведений аналіз частоти екстрагенітальної патології у 789 пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом, потім було обстежено 110 хворих, які отримували консервативне лікування, та 100 хворих – оперативне лікування. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, функціональні, морфологічні та статистичні.

Результати. У жінок з різними формами генітального ендометріозу необхідно обов’язкове обстеження функціо-нального стану щитоподібної залози, ендокринологічного та імунологічного статусу; при виборі методу оперативного лікування жінок з генітальним ендометріозом та гіпотиреозом перевагу треба надавати ендоскопічним та вагінальним методам, а також органозберігальному об’єму; для післяопераційної реабілітації жінок з генітальним ендометріозом та гіпотиреозом – гормональній протирецидивній терапії препаратами а-ГнРГ курсами не менше 6 міс.

Заключення. Упровадження отриманих результатів дозволить підвищити ефективність лікування генітального ендометріозу як консервативно, так і оперативно, що поліпшить якість життя жінок.

Ключові слова: генітальний ендометріоз, гіпотиреоз, патогенез, лікування.

Література:
1. Коханевич Е.В. Актуальные вопросы гинекологии / Е.В. Коханевич. – К.: «Книга-плюс», 2008. – С. 161.

2. Біль І.А. Клініко-морфологічні та імуногістохімічні особливості експресії рецепторів естрогенів і прогестерону при лейоміомі, ендометріозі матки та їх поєднанні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – № 1. – 2009. – С. 106–108.

3. Адамян Л.В. Фоновые заболевания генитального эндометриоза // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. – 2011. – № 3. – С. 96–97.

4. Беседин В.М. Особливості патогенезу генітального ендометріозу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2010. – № 3. – С. 76–82.

5. Монга Э. Гинекология от десяти учителей // Медицинское информационное агентство. – 2013. – № 17. – С. 328.

6. Кундина Н.В. Эндометриоз у молодых женщин. Современные профилактические, диагностические и терапевтические технологии в клинике детской гинекологии // Здоровье женщины – 2010. – № 1. – С. 71–72.

7. Политова А.К. Патогенетическое малоинвазивное хирургическое лечение больных с эндометриозом // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний – 3-е изд. – М., 2011. – С. 187–188.

8. Сенчук А.Я. Деякі особливості внутрішнього ендометріозу // Тези доповідей ІХ конгресу світової Федерації Українського лікарського товариства. – К., 2012. – С. 133.