Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 6(134): 133-141. doi 10.15574/SP.2023.134.133
Дорош О. І.^1,2,3, Тимчишин С. М.¹, Мелько І. П.^1,2,4, Волощук В. Б.¹, Лізаров Ю. В.⁵, Кочеркевич Т. О.¹, Кремінська О. С.⁶, Мих А. М.¹, Середич Л. П.¹, Кіцера Н .І.^7
1КНП Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр», Україна
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
³Клінікa гематології DrSmart, м. Львів, Україна
⁴Центр медичних інновацій NOVO, м. Львів, Україна
⁵КП «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства», м. Луцьк, Україна
⁶Медична лабораторія CSD LAB, м. Київ, Україна
⁷Інститут спадкової патології НАМН України, м. Львів

Для цитування: Дорош ОІ, Тимчишин СМ, Мелько ІП, Волощук ВБ, Лізаров ЮВ, Кочеркевич ТО, Кремінська ОС. та інш. (2023). Генетична верифікація автозапального синдрому, спричиненого гетерозиготною мутацією в гені SOCS1, що маскувався під гемобластоз. Клінічний випадок. Сучасна педіатрія. Україна. 6(134): 133-141. doi 10.15574/SP.2023.134.133.
Стаття надійшла до редакції 13.07.2023 р., прийнята до друку 10.10.2023 р.

Сімейний автозапальний синдром з імунодефіцитом або без нього (autoinflammatory syndrome with or without immunodeficiency – AISIMD), спричинений гетерозиготною мутацією в гені SOCS1 на хромосомі 16p13, характеризується появою різних аутоімунних ознак зазвичай у перші десятиліття життя, хоча повідомлялося й про пізніший початок. До типових ознак AISIMD належать автоімунна цитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія та лімфаденопатія. Можливі також зміни у клітинному імунітеті та гіпогаммаглобулінемія.
Мета – навести поєднання клінічних, візуалізаційних і лабораторних ознак у дев’ятирічного пацієнта з автозапальним синдромом і нетяжким імунодефіцитом, спричиненим гетерозиготною мутацією в гені SOCS1; акцентувати на важливості генетичних тестів для остаточної верифікації діагнозу.
Клінічний випадок. Описано особливості діагностики автозапального синдрому, спричиненого гетерозиготною мутацією в гені SOCS1, у 9-річного хлопця. Хвороба проявлялася лабораторно: лейкопенією з нейтропенією, моноцитозом, тромбоцитопенією, підвищенням маркерів запалення – С-реактивного білка і швидкості осідання еритроцитів, порушенням клітинного імунітету (зворотне співвідношення CD4/CD8, знижена кількість NK-клітин (CD3-CD16+CD56+), зниження CD19, підвищення відсотка двічі негативних Т-лімфоцитів (Neg. In T- Double LF (CD3+CD4-CD8-); клінічно: гіпертермією, рецидивуючим афтозним стоматитом, синдромом подразненого кишечника, прогресуючим генералізованим лімфопроліферативним синдромом. Проводилася диференціальна діагностика щодо гемобластозу, який заперечено. Згодом наявність виразки в клубовій кишці та муцинозної метаплазії в покривному епітелії дали підставу діагностувати запальне захворювання кишечника: хвороба Крона з ураженням термінального відділу тонкої кишки. Верифікація кінцевого діагнозу автозапального синдрому, спричиненого гетерозиготною мутацією в гені SOCS1, відбулася за допомогою секвенування геному.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: автозапальний/автоімунний синдром, гетерозиготна мутація в гені SOCS1, секвенування геному, цитопенія, лімфопроліферативний синдром, імунодефіцит, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Afzal W, Owlia MB, Hasni S, Newman KA. (2017). Autoimmune Neutropenia Updates: Etiology, Pathology, and Treatment. South Med J. 110 (4): 300-307. https://doi.org/10.14423/SMJ.0000000000000637; PMid:28376530

2. Beaurivage C, Champagne A, Tobelaim WS, Pomerleau V, Menendez A, Saucier C. (2016). SOCS1 in cancer: An oncogene and a tumor suppressor. Cytokine. 82: 87-94. https://doi.org/10.1016/j.cyto.2016.01.005; PMid:26811119

3. Chen SS, Wu WZ, Zhang YP, Huang WJ. (2020). Gene polymorphisms of SOCS1 and SOCS2 and acute lymphoblastic leukemia. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 24 (10): 5564-5572. doi: 10.26355/eurrev_202005_21342.

4. Grimbacher B, Schäffer AA, Holland SM, Davis J, Gallin JI, Malech HL et al. (1999). Genetic linkage of hyper-IgE syndrome to chromosome 4. Am J Hum Genet. 65 (3): 735-744. https://doi.org/10.1086/302547; PMid:10441580 PMCid:PMC1377980

5. GTEx Consortium. (2020). The GTEx Consortium atlas of genetic regulatory effects across human tissues. Science. 369 (6509): 1318-1330. https://doi.org/10.1126/science.aaz1776; PMid:32913098 PMCid:PMC7737656

6. Hadjadj J, Castro CN, Tusseau M, Stolzenberg MC, Mazerolles F, Aladjidi N et al. (2020). Early-onset autoimmunity associated with SOCS1 haploinsufficiency. Nat Commun. 11 (1): 5341. https://doi.org/10.1038/s41467-020-18925-4; PMid:33087723 PMCid:PMC7578789

7. Hale RC, Owen N, Yuan B, Chinn IK; SOCS1 Study Group. (2023). Phenotypic Variability of SOCS1 Haploinsufficiency. J Clin Immunol. 43 (5): 902-906. https://doi.org/10.1007/s10875-023-01460-4; PMid:36890397

8. Körholz J, Gabrielyan A, Sowerby JM, Boschann F, Chen LS, Paul D et al. (2021). One Gene, Many Facets: Multiple Immune Pathway Dysregulation in SOCS1 Haploinsufficiency. Front Immunol. 12: 680334. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.680334; PMid:34421895 PMCid:PMC8375263

9. Lee PY, Platt CD, Weeks S, Grace RF, Maher G, Gauthier K et al. (2020). Immune dysregulation and multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) in individuals with haploinsufficiency of SOCS1. J Allergy Clin Immunol. 146 (5): 1194-1200.e1. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2020.07.033; PMid:32853638 PMCid:PMC7445138

10. Mart G, Malkan UY, Buyukasik Y. (2022). Determination of etiology in patients admitted due to isolated leukopenia. Medicine (Baltimore). 101 (33): e30116. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000030116; PMid:35984149 PMCid:PMC9387957

11. Michniacki TF, Walkovich K, DeMeyer L, Saad N, Hannibal M, Basiaga ML et al. (2022). SOCS1 Haploinsufficiency Presenting as Severe Enthesitis, Bone Marrow Hypocellularity, and Refractory Thrombocytopenia in a Pediatric Patient with Subsequent Response to JAK Inhibition. J Clin Immunol. 42 (8): 1766-1777. https://doi.org/10.1007/s10875-022-01346-x; PMid:35976468 PMCid:PMC9381392

12. Mottok A, Renné C, Willenbrock K, Hansmann ML, Bräuninger A. (2007). Somatic hypermutation of SOCS1 in lymphocyte-predominant Hodgkin lymphoma is accompanied by high JAK2 expression and activation of STAT6. Blood. 110 (9): 3387-3390. https://doi.org/10.1182/blood-2007-03-082511; PMid:17652621

13. Ryu JY, Oh J, Kim SM, Kim WG, Jeong H, Ahn SA et al. (2022). SOCS1 counteracts ROS-mediated survival signals and promotes apoptosis by modulating cell cycle to increase radiosensitivity of colorectal cancer cells. BMB Rep. 55 (4): 198-203. https://doi.org/10.5483/BMBRep.2022.55.4.191; PMid:35321782 PMCid:PMC9058468

14. Schmiedel BJ, Singh D, Madrigal A, Valdovino-Gonzalez AG, White BM, Zapardiel-Gonzalo J et al. (2018). Impact of Genetic Polymorphisms on Human Immune Cell Gene Expression. Cell. 175 (6): 1701-1715.e16. https://doi.org/10.1016/j.cell.2018.10.022; PMid:30449622 PMCid:PMC6289654

15. Schuhmacher B, Bein J, Rausch T, Benes V, Tousseyn T, Vornanen M et al. (2019). JUNB, DUSP2, SGK1, SOCS1 and CREBBP are frequently mutated in T-cell/histiocyte-rich large B-cell lymphoma. Haematologica. 104 (2): 330-337. https://doi.org/10.3324/haematol.2018.203224; PMid:30213827 PMCid:PMC6355500

16. Thaventhiran JED, Lango Allen H, Burren OS, Rae W, Greene D, Staples E et al. (2020). Whole-genome sequencing of a sporadic primary immunodeficiency cohort. Nature. 583 (7814): 90-95. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2265-1; PMid:32499645 PMCid:PMC7334047

17. Ying J, Qiu X, Lu Y, Zhang M. (2019). SOCS1 and its Potential Clinical Role in Tumor. Pathol Oncol Res. 25 (4): 1295-1301. https://doi.org/10.1007/s12253-019-00612-5; PMid:30761449