- Генетична верифікація автозапального синдрому, спричиненого гетерозиготною мутацією в гені SOCS1, що маскувався під гемобластоз. Клінічний випадок
Генетична верифікація автозапального синдрому, спричиненого гетерозиготною мутацією в гені SOCS1, що маскувався під гемобластоз. Клінічний випадок
Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 6(134): 133-141. doi 10.15574/SP.2023.134.133
Дорош О. І.1,2,3, Тимчишин С. М.1, Мелько І. П.1,2,4, Волощук В. Б.1, Лізаров Ю. В.5, Кочеркевич Т. О.1, Кремінська О. С.6, Мих А. М.1, Середич Л. П.1, Кіцера Н .І.7
1КНП Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр», Україна
2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
3Клінікa гематології DrSmart, м. Львів, Україна
4Центр медичних інновацій NOVO, м. Львів, Україна
5КП «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства», м. Луцьк, Україна
6Медична лабораторія CSD LAB, м. Київ, Україна
7Інститут спадкової патології НАМН України, м. Львів
Для цитування: Дорош ОІ, Тимчишин СМ, Мелько ІП, Волощук ВБ, Лізаров ЮВ, Кочеркевич ТО, Кремінська ОС. та інш. (2023). Генетична верифікація автозапального синдрому, спричиненого гетерозиготною мутацією в гені SOCS1, що маскувався під гемобластоз. Клінічний випадок. Сучасна педіатрія. Україна. 6(134): 133-141. doi 10.15574/SP.2023.134.133.
Стаття надійшла до редакції 13.07.2023 р., прийнята до друку 10.10.2023 р.
Сімейний автозапальний синдром з імунодефіцитом або без нього (autoinflammatory syndrome with or without immunodeficiency – AISIMD), спричинений гетерозиготною мутацією в гені SOCS1 на хромосомі 16p13, характеризується появою різних аутоімунних ознак зазвичай у перші десятиліття життя, хоча повідомлялося й про пізніший початок. До типових ознак AISIMD належать автоімунна цитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія та лімфаденопатія. Можливі також зміни у клітинному імунітеті та гіпогаммаглобулінемія.
Мета – навести поєднання клінічних, візуалізаційних і лабораторних ознак у дев’ятирічного пацієнта з автозапальним синдромом і нетяжким імунодефіцитом, спричиненим гетерозиготною мутацією в гені SOCS1; акцентувати на важливості генетичних тестів для остаточної верифікації діагнозу.
Клінічний випадок. Описано особливості діагностики автозапального синдрому, спричиненого гетерозиготною мутацією в гені SOCS1, у 9-річного хлопця. Хвороба проявлялася лабораторно: лейкопенією з нейтропенією, моноцитозом, тромбоцитопенією, підвищенням маркерів запалення – С-реактивного білка і швидкості осідання еритроцитів, порушенням клітинного імунітету (зворотне співвідношення CD4/CD8, знижена кількість NK-клітин (CD3-CD16+CD56+), зниження CD19, підвищення відсотка двічі негативних Т-лімфоцитів (Neg. In T- Double LF (CD3+CD4-CD8-); клінічно: гіпертермією, рецидивуючим афтозним стоматитом, синдромом подразненого кишечника, прогресуючим генералізованим лімфопроліферативним синдромом. Проводилася диференціальна діагностика щодо гемобластозу, який заперечено. Згодом наявність виразки в клубовій кишці та муцинозної метаплазії в покривному епітелії дали підставу діагностувати запальне захворювання кишечника: хвороба Крона з ураженням термінального відділу тонкої кишки. Верифікація кінцевого діагнозу автозапального синдрому, спричиненого гетерозиготною мутацією в гені SOCS1, відбулася за допомогою секвенування геному.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: автозапальний/автоімунний синдром, гетерозиготна мутація в гені SOCS1, секвенування геному, цитопенія, лімфопроліферативний синдром, імунодефіцит, діти.
ЛІТЕРАТУРА
1. Afzal W, Owlia MB, Hasni S, Newman KA. (2017). Autoimmune Neutropenia Updates: Etiology, Pathology, and Treatment. South Med J. 110 (4): 300-307. https://doi.org/10.14423/SMJ.0000000000000637; PMid:28376530
2. Beaurivage C, Champagne A, Tobelaim WS, Pomerleau V, Menendez A, Saucier C. (2016). SOCS1 in cancer: An oncogene and a tumor suppressor. Cytokine. 82: 87-94. https://doi.org/10.1016/j.cyto.2016.01.005; PMid:26811119
3. Chen SS, Wu WZ, Zhang YP, Huang WJ. (2020). Gene polymorphisms of SOCS1 and SOCS2 and acute lymphoblastic leukemia. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 24 (10): 5564-5572. doi: 10.26355/eurrev_202005_21342.
4. Grimbacher B, Schäffer AA, Holland SM, Davis J, Gallin JI, Malech HL et al. (1999). Genetic linkage of hyper-IgE syndrome to chromosome 4. Am J Hum Genet. 65 (3): 735-744. https://doi.org/10.1086/302547; PMid:10441580 PMCid:PMC1377980
5. GTEx Consortium. (2020). The GTEx Consortium atlas of genetic regulatory effects across human tissues. Science. 369 (6509): 1318-1330. https://doi.org/10.1126/science.aaz1776; PMid:32913098 PMCid:PMC7737656
6. Hadjadj J, Castro CN, Tusseau M, Stolzenberg MC, Mazerolles F, Aladjidi N et al. (2020). Early-onset autoimmunity associated with SOCS1 haploinsufficiency. Nat Commun. 11 (1): 5341. https://doi.org/10.1038/s41467-020-18925-4; PMid:33087723 PMCid:PMC7578789
7. Hale RC, Owen N, Yuan B, Chinn IK; SOCS1 Study Group. (2023). Phenotypic Variability of SOCS1 Haploinsufficiency. J Clin Immunol. 43 (5): 902-906. https://doi.org/10.1007/s10875-023-01460-4; PMid:36890397
8. Körholz J, Gabrielyan A, Sowerby JM, Boschann F, Chen LS, Paul D et al. (2021). One Gene, Many Facets: Multiple Immune Pathway Dysregulation in SOCS1 Haploinsufficiency. Front Immunol. 12: 680334. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.680334; PMid:34421895 PMCid:PMC8375263
9. Lee PY, Platt CD, Weeks S, Grace RF, Maher G, Gauthier K et al. (2020). Immune dysregulation and multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) in individuals with haploinsufficiency of SOCS1. J Allergy Clin Immunol. 146 (5): 1194-1200.e1. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2020.07.033; PMid:32853638 PMCid:PMC7445138
10. Mart G, Malkan UY, Buyukasik Y. (2022). Determination of etiology in patients admitted due to isolated leukopenia. Medicine (Baltimore). 101 (33): e30116. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000030116; PMid:35984149 PMCid:PMC9387957
11. Michniacki TF, Walkovich K, DeMeyer L, Saad N, Hannibal M, Basiaga ML et al. (2022). SOCS1 Haploinsufficiency Presenting as Severe Enthesitis, Bone Marrow Hypocellularity, and Refractory Thrombocytopenia in a Pediatric Patient with Subsequent Response to JAK Inhibition. J Clin Immunol. 42 (8): 1766-1777. https://doi.org/10.1007/s10875-022-01346-x; PMid:35976468 PMCid:PMC9381392
12. Mottok A, Renné C, Willenbrock K, Hansmann ML, Bräuninger A. (2007). Somatic hypermutation of SOCS1 in lymphocyte-predominant Hodgkin lymphoma is accompanied by high JAK2 expression and activation of STAT6. Blood. 110 (9): 3387-3390. https://doi.org/10.1182/blood-2007-03-082511; PMid:17652621
13. Ryu JY, Oh J, Kim SM, Kim WG, Jeong H, Ahn SA et al. (2022). SOCS1 counteracts ROS-mediated survival signals and promotes apoptosis by modulating cell cycle to increase radiosensitivity of colorectal cancer cells. BMB Rep. 55 (4): 198-203. https://doi.org/10.5483/BMBRep.2022.55.4.191; PMid:35321782 PMCid:PMC9058468
14. Schmiedel BJ, Singh D, Madrigal A, Valdovino-Gonzalez AG, White BM, Zapardiel-Gonzalo J et al. (2018). Impact of Genetic Polymorphisms on Human Immune Cell Gene Expression. Cell. 175 (6): 1701-1715.e16. https://doi.org/10.1016/j.cell.2018.10.022; PMid:30449622 PMCid:PMC6289654
15. Schuhmacher B, Bein J, Rausch T, Benes V, Tousseyn T, Vornanen M et al. (2019). JUNB, DUSP2, SGK1, SOCS1 and CREBBP are frequently mutated in T-cell/histiocyte-rich large B-cell lymphoma. Haematologica. 104 (2): 330-337. https://doi.org/10.3324/haematol.2018.203224; PMid:30213827 PMCid:PMC6355500
16. Thaventhiran JED, Lango Allen H, Burren OS, Rae W, Greene D, Staples E et al. (2020). Whole-genome sequencing of a sporadic primary immunodeficiency cohort. Nature. 583 (7814): 90-95. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2265-1; PMid:32499645 PMCid:PMC7334047
17. Ying J, Qiu X, Lu Y, Zhang M. (2019). SOCS1 and its Potential Clinical Role in Tumor. Pathol Oncol Res. 25 (4): 1295-1301. https://doi.org/10.1007/s12253-019-00612-5; PMid:30761449
