Paediatric surgery.Ukraine.2020.3(68):7-14; doi 10.15574/PS.2020.68.7
Мигаль І. І.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Мигаль ІІ. (2020). Гемодинаміка при корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за Nuss. Хірургія дитячого віку. 3(68): 7-14. doi 10.15574/PS.2020.68.7
Стаття надійшла до редакції 12.05.2020 р., прийнята до друку 08.09.2020 р.

Актуальність. На гемодинамічні показники під час корекції лійкоподібної деформації грудної клітки (ЛДГК) за Nuss впливають як хірургічні маніпуляції, так і компоненти анестезії, особливо реґіонарної.
Мета: дослідження аналізу гемодинамічних показників під час корекції ЛДГК за Nuss в умовах комбінації загальної анестезії з різними варіантами реґіонарних блокад.
Матеріали і методи. У обсерваційне проспективне дослідження включено 60 підлітків (хлопчики/дівчатка = 47/13), які оперовані з приводу ЛДГК в умовах комбінації загальної анестезії з регіонарними блоками. Пацієнти рандомізовані на три групи по 20 у кожній у залежності від методу реґіонарного знеболювання: стандартна епідуральна анестезія на рівні максимальної деформації (СЕА), висока епідуральна анестезія (ВЕА) на рівні Th2-Th3 та білатеральна паравертебральна анестезія (ПВА). Тяжкість деформації за індексом Haller серед усіх пацієнтів становила 3,9 [3,6-4,1]. Аналізували артеріальний тиск (АТ), частоту серцевих скорочень (ЧСС).
Результати. СЕА викликала значне зниження АТ до 30% від вихідного рівня до початку операції. У групі ВЕА зниження АТ було менш виразним. А в групі ПВА АТ майже не змінився під впливом анестезії. Елевація груднини та капноторакс підвищили АТ без збільшення ЧСС. Момент повертання корегуючої пластини здійснив незначний вплив на гемодинамічні показники, хоч і вважається найбільш травматичним моментом даної операції. На тлі ПВА спостерігалось незначна тахікардія, АТ зазнав мінімальних змін, та об’єм інтраопераційної інфузії був найменшим. ВЕА характеризувалась більш стабільним гемодинамічним профілем, порівняно з СЕА. Наприкінці операції у всіх групах гемодинамічні показники практично повернулись до вихідного рівня.
Висновки. Під час корекції ЛДГК за Nuss зниження АТ найбільш виразне на тлі СЕА на рівні максимальної деформації, помірне – на тлі ВЕА, та практично відсутнє – на тлі білатеральної ПВА. Епідуральна анестезія викликає зниження ЧСС, та ПВА практично не впливає на ЧСС. Елевація груднини, капноторакс супроводжуються деяким підвищенням АТ. Показники гемодинаміки перед операцією та анестезією у пацієнтів з ЛДГК не корелюють з тяжкістю деформації за індексом Haller.
Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом установи. На проведення дослідження було отримано інформовану згоду батьків та дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гемодинаміка, лійкоподібна деформація грудної клітки, операція Nuss, епідуральна анестезія, паравертебральна анестезія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Chakravarthy M, Jawali V, Patil TA, Jayaprakash K, Kolar S, Joseph G, Das JK, Maheswari U, Sudhakar N. (2005, Jun). Conscious cardiac surgery with cardiopulmonary bypass using thoracic epidural anesthesia without endotracheal general anesthesia. J Cardiothorac Vasc Anesth. 19(3): 300-305. https://doi.org/10.1053/j.jvca.2005.03.005; PMid:16130054

2. Chao C-J, Jaroszewski D, Gotway M, Ewais MA, Wilansky S, Lester S, Unzek S, Appleton CP, Chaliki HP, Gaitan BD, Mookadam F, Naqvi TZ. (2018). Effects of Pectus Excavatum Repair on Right and Left Ventricular Strain. Ann Thorac Surg. 105: 294-301. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2017.08.017; PMid:29162223

3. Chao C-J, Jaroszewski DE, Kumar PN et al. (2015). Surgical repair of pectus excavatum relieves right heart chamber compression and improves cardiac output in adult patients-an intra-operative transesophageal echocardiographic study. Am J Surg. 210: 1118-2516. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2015.07.006; PMid:26499055

4. Frawley G, Frawley J, Crameri J. (2016). A review of anesthetic techniques and outcomes following minimally invasive repair of pectus excavatum (Nuss procedure). Paediatr Anaesth. 26(11): 1082-1090. https://doi.org/10.1111/pan.12988; PMid:27510834

5. Guntheroth WG, Spiers PS. (2007). Cardiac Function Before and After Surgery for Pectus Excavatum. Am J Cardiol. 99: 1762-1764. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2007.01.064; PMid:17560891

6. Hall Burton DM, Boretsky KR. (2014). A comparison of paravertebral nerve block catheters and thoracic epidural catheters for postoperative analgesia following the Nuss procedure for pectus excavatum repair. Paediatr Anaesth. 24(5): 516-520. https://doi.org/10.1111/pan.12369; PMid:24612096

7. Haller JA Jr, Kramer SS, Lietman SA. (1987). Use of CT scans in selection of patients for pectus excavatum surgery: a pre-liminary report. J Pediatr Surg. 22: 904-906. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(87)80585-7

8. Hebra A, Calder BW, Lesher A. (2016). Minimally invasive repair of pectus excavatum. J Vis Surg. 2: 73. https://doi.org/10.21037/jovs.2016.03.21; PMid:29078501 PMCid:PMC5637818

9. Jeong JY, Park HJ, Lee J, Park JK, Jo KH. (2014). Cardiac Morphologic Changes After the Nuss Operation for Correction of Pectus Excavatum. Ann Thorac Surg. 97: 474-479. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2013.10.018; PMid:24268435

10. Maagaard M, Heiberg J. (2016). Improved cardiac function and exercise capacity following correction of pectus excavatum: a review of current literature. Ann Cardiothorac Surg. 5(5): 485-492. https://doi.org/10.21037/acs.2016.09.03; PMid:27747182 PMCid:PMC5056930

11. Nuss D, Obermeyer RJ, Kelly RE. (2016). Nuss bar procedure: past, present and future. Ann Cardiothorac Surg. 5(5): 422-433. https://doi.org/10.21037/acs.2016.08.05; PMid:27747175 PMCid:PMC5056934

12. Patvardhan C, Martinez G. (2016). Anaesthetic considerations for pectus repair surgery. J Vis Surg. 2: 76. https://doi.org/10.21037/jovs.2016.02.31; PMid:29078504 PMCid:PMC5638090

13. Shagun Bhatia Shah, Uma Hariharan, Ajay Kumar Bhargava, Laleng M. Darlong. (2017). Anesthesia for minimally invasive chest wall reconstructive surgeries: Our experience and review of literature. Saudi J Anaesth. 11(3): 319-326. https://doi.org/10.4103/sja.SJA_13_17 ;PMid:28757834 PMCid:PMC5516496

14. Truong VT, Li CY, Brown RL, Moore RA, Garcia VF, Crotty EJ et al. (2017). Occult RV systolic dysfunction detected by CMR derived RVcircumferential strain in patients with pectus excavatum. PLoSONE. 12(12): e0189128. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0189128; PMid:29228013 PMCid:PMC5724823

15. Zagrosek А et al. (2011). Hemodynamic impact of surgical correction of pectus excavatum – a cardiovascular magnetic resonance study.Journal of Cardiovascular Magnetic Resonance. 13(1): 190. https://doi.org/10.1186/1532-429X-13-S1-P190; PMCid:PMC3106516