Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 4(140): 34-38. doi: 10.15574/SP.2024.140.34
Карпушенко Ю. В., Фролова Т. В., Дробова Н. М., Ащеулов О. М.
Харківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Кarpushenko YV, Frolova ТV, Drobova NM, Ashcheulov ОМ. (2024). Comorbidity and impact of bronchial asthma to gastroesophageal reflux disease in children. Modern Pediatrics. Ukraine. 4(140): 34-38. doi: 10.15574/SP.2024.140.34.
Стаття надійшла до редакції 04.03.2024 р., прийнята до друку 14.05.2024 р.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є високо коморбідним до бронхіальної астми (БА) захворюванням. Їхній взаємозв’язок є складним та дискусійним.
Мета: проаналізувати фактори взаємовпливу БА та ГЕРХ у дітей із коморбідною патологією для подальшої розробки ранніх діагностичних та профілактичних заходів.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 81 дитину віком від 6 до 18 років. До основної групи увійшло 27 дітей із ГЕРХ та супутньою БА, до контрольної групи – 54 дитини без алергії та з наявною ГЕРХ. Верифікацію діагнозів виконано згідно з уніфікованими клінічними протоколами медичної допомоги. Результати опрацьовано методами непараметричної статистики.
Результати. Моторні порушення встановлено у 100% пацієнтів із БА незалежно від ступеня важкості. Запальні зміни слизової оболонки стравоходу (СОС) однаково часто виявлено в пацієнтів із легким та середньоважким перебігом БА та відсутні в пацієнтів із важкою формою захворювання. ГЕРХ діагностовано у 44.4% хворих на БА. 25.0% пацієнтів мають ерозивну форму ГЕРХ, 25.0% – неерозивну ГЕРХ, 50.0% – ендоскопічно негативну ГЕРХ, у групі контролю – 33.0%, 35.0% 32.0% відповідно.
Висновки. В усіх хворих із БА наявні моторні порушення стравоходу. У 44.4% діагностовано ГЕРХ. Запальні зміни СОС (ерозивна та неерозивна форми ГЕРХ) виявлено у 22.0% при легкій та середньоважкій формах БА, а при тяжкій формі БА – ендоскопічно негативна ГЕРХ. Частота запальних змін сягала 68.0% у контрольній групі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, бронхіальна астма, алергія, діти, коморбідність.
ЛІТЕРАТУРА

1. Abdelaziz MH, Abdelwahab SF, Wan J, Cai W, Huixuan W, Jianjun C et al. (2020). Alternatively activated macrophages; a double-edged sword in allergic asthma. Journal of translational medicine. 18(1): 58. https://doi.org/10.1186/s12967-020-02251-w; PMid:32024540 PMCid:PMC7003359

2. Andze GO, Brandt ML, St Vil D, Bensoussan AL, Blanchard H. (1991, Mar). Diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux in 500 children with respiratory symptoms: the value of pH monitoring. J Pediatr Surg. 26(3): 295-299; discussion 299-300. https://doi.org/10.1016/0022-3468(91)90505-N; PMid:2030475

3. Borbet TC, Zhang X, Müller A, Blaser MJ. (2019). The role of the changing human microbiome in the asthma pandemic. The Journal of allergy and clinical immunology. 144(6): 1457-1466. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2019.10.022; PMid:31812180 PMCid:PMC6905199

4. Cazzola M, Rogliani P, Ora J, Calzetta L, Matera MG. (2022). Asthma and comorbidities: recent advances. Polish archives of internal medicine. 132(4): 16250. https://doi.org/10.20452/pamw.16250; PMid:35485651

5. Chambers ES, Nanzer AM, Pfeffer PE, Richards DF, Martineau AR, Griffiths CJ et al. (2018). Dendritic cell phenotype in severe asthma reflects clinical responsiveness to glucocorticoids. Clinical and experimental allergy: journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology. 48(1): 13-22. https://doi.org/10.1111/cea.13061; PMid:29130617 PMCid:PMC5767735

6. Freuer D, Linseisen J, Meisinger C. (2022). Asthma and the risk of gastrointestinal disorders: a Mendelian randomization study. BMC medicine. 20(1): 82. https://doi.org/10.1186/s12916-022-02283-7; PMid:35292014 PMCid:PMC8925069

7. Gustafsson PM, Kjellman NI, Tibbling L. (1990). Bronchial asthma and acid reflux into the distal and proximal oesophagus. Arch Dis Child. 65(11): 1255-8. https://doi.org/10.1136/adc.65.11.1255; PMid:2248539 PMCid:PMC1792619

8. Hait EJ, McDonald DR. (2019). Impact of Gastroesophageal Reflux Disease on Mucosal Immunity and Atopic Disorders. Clinical reviews in allergy & immunology. 57(2): 213-225. https://doi.org/10.1007/s12016-018-8701-4; PMid:30206783

9. Jones MG. (2019). Understanding of the Molecular Mechanisms of Allergy. Methods in molecular biology (Clifton, N.J.). 2020: 1-15. https://doi.org/10.1007/978-1-4939-9591-2_1; PMid:31177488

10. Khoshoo V, Mohnot S, Haydel R Jr, Saturno E, Edell D, Kobernick A. (2009). Bronchial hyperreactivity in non-atopic children with asthma and reflux: effect of anti-reflux treatment. Pediatric pulmonology. 44(11): 1070-1074. https://doi.org/10.1002/ppul.21094; PMid:19830719

11. Klymenko VA, Karpushenko YV, Kozhina OS. (2018). Time course of symptomatic manifestations in children with bronchial asthma residing in Kharkiv region according to the ISAAC study. Inter Collegas. 5(2): 69-72. https://doi.org/10.35339/ic.5.2.69-72

12. Rogliani P, Sforza M, Calzetta L. (2020). The impact of comorbidities on severe asthma. Current opinion in pulmonary medicine. 26(1): 47-55. https://doi.org/10.1097/MCP.0000000000000640; PMid:31644439

13. Shehab N, Hossain J, Yousef E. (2023). Variation of asthma characteristics with atopic march, gastroesophageal reflux, and ENT pathologies. The Journal of asthma : official journal of the Association for the Care of Asthma. 60(9): 1661-1667. https://doi.org/10.1080/02770903.2023.2174030; PMid:36755382

14. Solidoro P, Patrucco F, Fagoonee S, Pellicano R. (2017). Asthma and gastroesophageal reflux disease: a multidisciplinary point of view. Minerva medica. 108(4): 350-356. https://doi.org/10.23736/S0026-4806.17.05181-3; PMid:28378957

15. Задорожна TД, Антипкін ЮГ, Уманець TР, Буратинська АА, Арчакова TM та ін. (2021). Патоморфологічні та імуногістохімічні особливості слизової оболонки стравоходу в дітей із бронхіальною астмою, що поєднана з рефлюкс-езофагітом. Патологія. 18(2): 159-166. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.2.237538.

16. Уманець TР, Крепосняк AA. (2019). Бронхіальна астма поєднана з еозинофільним езофагітом у дітей: сучасний стан проблеми. Астма та алергія. 1: 36-43. https://doi.org/10.31655/2307-3373-2019-1-36-43.