Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 3(95): 35-42; doi 10.15574/PP.2023.95.35
Запопадна Ю. М.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Запопадна ЮМ. (2023). Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із HCV-інфекцією. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 35-42; doi 10.15574/PP.2023.95.35.
Стаття надійшла до редакції 03.04.2023 р.; прийнята до друку 10.09.2023 р.

Мета – вивчити функціональний стан фетоплацентарного комплексу (ФПК) протягом вагітності в жінок із вірусним гепатитом С (HCV-інфекцією).
Матеріали та методи. Проведено проспективний клініко-статистичний аналіз функціонального стану ФПК протягом вагітності в 40 жінок (основна група, ОГ) із HCV-інфекцією на базі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини за період 2020-2021 рр. Контрольну групу (КГ) становили 50 здорових вагітних жінок. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 8.0».
Результати. Гормональний стан ФПК у вагітних ОГ, починаючи з 18-го тижня, характеризувався достовірним зниженням секреції прогестерону (ПГ) (159,3±14,6 нмоль/л в ОГ проти 205,4±4,8 нмоль/л у КГ; р<0,05) і хоріонічного гонадотропіну людини (39,2±4,6 мМЕ/мл проти 52,8±5,3 мМЕ/мл, відповідно). У жінок ОГ з 18-го тижня вагітності рівень естрадіолу (Е2) був достовірно нижчим (26,3±2,7 нмоль/л), ніж у жінок КГ (33,7±1,4 нмоль/л, р<0,05). Синхронне зниження рівня ПГ та Е2 спостерігалося за загрози переривання вагітності на тлі кров’янистих виділень, що засвідчило клінічні прояви плацентарної дисфункції (ПД). У вагітних ОГ рівень плацентарного лактогену (ПЛ) на 18-му тижні був практично однаковим (80,9±13,2 нмоль/л) порівняно з вагітними КГ (79,5±7,1 нмоль/л; р>0,05). З 29-го тижня рівень Е2 у вагітних ОГ достовірно відрізнявся від такого в жінок КГ (25,6±1,3 нмоль/л проти 51,2±0,7 нмоль/л, відповідно; р<0,05). Найбільш виражений характер мала різниця рівня естріолу (Е3) і кортизолу (Кр) у сироватці крові вагітних ОГ відносно КГ, що виявлялося зниженням рівня Е3 (до 86,4±5,2 нмоль/л проти 98,4±2,6 нмоль/л, відповідно; р<0,05) на тлі одночасного збільшення вмісту Кр (до 751,1±18,6 нмоль/л проти 625,6±18,4 нмоль/л, відповідно; р<0,05). Ендокринологічні порушення також змінилися і перед розродженням (39-40 тижнів): зменшився рівень Е2 (до 45,4±1,9 нмоль/л в ОГ проти 65,3±0,6 нмоль/л у КГ; р<0,05), Е3 (до 28,3±2,0 нмоль/л проти 57,8±1,8 нмоль/л, відповідно; р<0,01), ПГ (до 499,4±11,6 нмоль/л проти 604,2±16,3 нмоль/л, відповідно; р<0,05) і ПЛ (до 201,4±12,4 нмоль/л проти 263,4±18,8 нмоль/л, відповідно; р<0,05) і збільшився вміст Кр (до 812,4±16,7 нмоль/л проти 651,6±14,6 нмоль/л. відповідно; р <0,01)
Висновки. Функціональний стан ФПК у вагітних із HCV-інфекцією напередодні розродження характеризується високим рівнем передчасного дозрівання плаценти, змінами об’єму навколоплодових вод, за рахунок чого з’являються суттєві гемодинамічні та ендокринологічні субкомпенсовані порушення, у деяких випадках мають декомпенсований характер, що спричиняє порушення з боку функціонального стану плода та високу частоту розвитку синдрому затримки росту плода в цій групі жінок.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова:  HCV-інфекція, перебіг вагітності, функціональний стан плаценти, гормони плаценти, ультразвукове дослідження плаценти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abdel-Wahab N, Talathi S, Lopez-Olivo MA, Suarez-Almazor ME. (2018). Risk of developing antiphospholipid antibodies following viral infection: a systematic review and meta-analy-sis. Lupus. 27 (4): 572-583. https://doi.org/10.1177/0961203317731532; PMid:28945149

2. Barritt AS, Jhaveri R. (2018). Treatment of Hepatitis C during Pregnancy-Weighing the Risks and Benefitsin Contrast to HIV. Current HIV/AIDS reports. 15 (2): 155-161. https://doi.org/10.1007/s11904-018-0386-z; PMid:29470782

3. Chappell CA, Hillier SL, Crowe D, Meyn LA, Bogen DL, Krans EE. (2018). Hepatitis C Virus Screening Among Children Exposed During Pregnancy. Pediatrics. 141 (6): e20173273. https://doi.org/10.1542/peds.2017-3273; PMid:29720535 PMCid:PMC5984711

4. Chilaka VN, Konje JC. (2021). Viral Hepatitis in pregnancy. European journal of obstetrics, gynecology, and reproductive biology. 256: 287-296. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2020.11.052; PMid:33259998

5. Compagnone A, Catenazzi P, Riccardi R, Zuppa AA. (2019). Mother-to-child transmission of hepatitis C virus. Minerva pediatrica. 71 (2): 174-180. https://doi.org/10.23736/S0026-4946.18.04898-3; PMid:29968442

6. Dibba P, Cholankeril R, Li AA, Patel M et al. (2018). Hepatitis C in Pregnancy. Diseases (Basel, Switzerland). 6 (2): 31. https://doi.org/10.3390/diseases6020031; PMid:29702563 PMCid:PMC6023348

7. El-Shabrawi M, Kamal NM, Mogahed EA, Elhusseini MA, Aljabri MF. (2019). Perinatal transmission of hepatitis C virus: an update. Archives of medical science: AMS. 16 (6): 1360-1369. https://doi.org/10.5114/aoms.2019.83644; PMid:33224335 PMCid:PMC7667440

8. Epstein RL, Sabharwal V, Wachman EM, Saia KA, Vellozzi C, Hariri S, Linas BP. (2018). Perinatal Transmission of Hepatitis C Virus: Defining the Cascade of Care. The Journal of pediatrics. 203: 34-40.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.07.006; PMid:30170857 PMCid:PMC6252153

9. Freriksen J, van Seyen M, Judd A, Gibb DM, Collins IJ, Greupink R et al. (2019). Review article: direct-acting antivirals for the treatment of HCV during pregnancy and lactation – implications for maternal dosing, foetal exposure, and safety for mother and child. Alimentary pharmacology & therapeutics. 50 (7): 738-750. https://doi.org/10.1111/apt.15476; PMid:31448450 PMCid:PMC6773363

10. García-Romero CS, Guzman C, Cervantes A, Cerbón M. (2019). Liver disease in pregnancy: Medical aspects and their implications for mother and child. Annals of hepatology. 18 (4): 553-562. https://doi.org/10.1016/j.aohep.2019.04.009; PMid:31126882

11. Gowda C, Smith S, Crim L, Moyer K, Sánchez PJ, Honegger JR. (2021). Nucleic Acid Testing for Diagnosis of Perinatally Acquired Hepatitis C Virus Infection in Early Infancy. Clinical infectious diseases: an official publication of the Infectious Diseases Society of America. 73 (9): e3340-e3346. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa949; PMid:32640018 PMCid:PMC8563185

12. Huang QT, Hang LL, Zhong M, Gao YF, Luo ML, Yu YH. (2016). Maternal HCV infection is associated with intrauterine fetal growth disturbance: a meta-analysis of observational studies. Medicine. 95: 35. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000004777; PMid:27583932 PMCid:PMC5008616

13. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

14. Public Health Center. (2018). Hepatitis C in Ukraine: epidemiological characteristics and severity assessment.

15. Ragusa R, Corsaro LS, Frazzetto E, Bertino E, Bellia MA, Bertino G. (2020). Hepatitis C Virus Infection in Children and Pregnant Women: An Updated Review of the Literature on Screening and Treatments. AJP reports. 10 (1): e121-e127. https://doi.org/10.1055/s-0040-1709185; PMid:32257593 PMCid:PMC7108952

16. Rahim MN, Pirani T, Williamson C, Heneghan MA. (2021). Management of pregnancy in women with cirrhosis. United European gastroenterology journal. 9 (1): 110-119. https://doi.org/10.1177/2050640620977034; PMid:33259738 PMCid:PMC8259114

17. Razavi H. (2020). Global epidemiology of viral hepatitis. Gastroenterology Clinics. 49 (2): 179-189. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2020.01.001; PMid:32389357

18. Roudot-Thoraval F. (2021). Epidemiology of hepatitis C virus infection. Clinics and research in hepatology and gastroenterology. 45 (3): 101596. https://doi.org/10.1016/j.clinre.2020.101596; PMid:33610022

19. World Health Organization. (2017). Global hepatitis report 2017: World Health Organization. URL: https://reliefweb.int/report/world/global-hepatitis-report-2017?gclid=Cj0KCQjwi7GnBhDXARIsAFLvH4kONql-Zm6m7CCmw0TiT9dBzPzXfGKGzaKx8NKoh-AeqdCcU9xLV0gaAiqzEALw_wcB.

20. Zhang Y, Chen J, Liao T, Chen S, Yan J, Lin X. (2020). Maternal HBsAg carriers and pregnancy outcomes: a retrospective cohort analysis of 85,190 pregnancies. BMC Pregnancy and Childbirth. 20: 1-9. https://doi.org/10.1186/s12884-020-03257-4; PMid:33238912 PMCid:PMC7687687