SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):111-114; doi 10.15574/SP.2015.71.111 
 

Функціональна активність серотонінергічної та гіпофізарно-тиреоїдної систем у дітей раннього віку із порушеннями нервово3психічного розвитку і неврологічного статусу 
 

Маменко М. Є., Шлєєнкова Г. О.

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Харьківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна 
 

Мета: вивчити функціональну активність серотонінергічної та гіпофізарно-тиреоїдної систем, проаналізувати їх вплив на нервово-психічний розвиток дітей раннього віку. 
 

Пацієнти і методи. На базі будинку дитини обстежено 123 пацієнти (віком від 2 до 3,5 місяців). Оцінювали неврологічний статус та коефіцієнт психічного розвитку (КПР). Визначали рівень ТТГ, вільного Т4 та серотоніну. 
 

Результати. Вихованці будинку дитини мали високу частоту неврологічних розладів (94,1±2,2%). У структурі неврологічних порушень домінував синдром затримки статокінетичного, психічного та передмовленнєвого розвитку (49,2±4,7%, p<0,001). Саме у цих дітей частіше спостерігався підвищений рівень ТТГ (більше 4,0 Од/л), а медіана серотоніну складала 202,2 нмоль/мл проти 184,9 нмоль/мл — у дітей без порушень функціонування нервової системи (р=0,049). 
 

Висновки. Висока частота порушень нервово-психічного розвитку супроводжується зниженням функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної та активізацією серотонінергічної систем. Між рівнями тиреотропіну і серотоніну у сироватці крові існує прямий кореляційний зв'язок середнього ступеня (р=0,56), що може вказувати на адаптаційний характер підвищення активності серотонінергічної ситеми, спрямований на компенсацію недостатності тиреоїдних впливів. 
 

Ключові слова: неврологічний статус, нервово-психічний розвиток, гіпофізарно-тиреоїдна система, серотонін, діти раннього віку. 
 

Література:

1. Бадалян ЛО. 2010. Детская неврология. Москва, МЕДпресс-информ: 608.

2. Балаболкин МИ, Клебанова ЕМ, Креминская ВМ. 2007. Фундаментальная и клиническая тироидология (руководство). Москва, ОАО «Издательство «Медицина»: 816.

3. Дедов ИИ, Петеркова ВА. 2006. Руководство по детской эндокринологии. Москва, Универсум Паблишинг: 595.

4. Клименко ТМ, Кварацхелия ТМ. 2008. Клинико-морфологические корреляты функции эпифиза мозга у недоношенных новорожденных. Неонатология. 3(12).

5. Мартинюк ВЮ, Зінченко СМ. 2005. Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи. Навчально-методичний посібник. Київ, Інтермед: 416.

6. Михеева ИГ, Рюкерт ЕН. 2008. Содержание серотонина в сыворотке крови новорожденных детей с гипоксически-ишемическим поражением ЦНС. Педиатрия. 87;1: 4—45.

7. Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років. Наказ МОЗ України від 20.03.2008 № 149. http://www.moz.gov.

8. Самсонова ЛН, Касаткина ЭП. 2007. Нормативы уровня тиреотропного гормона в крови: современное состояние проблемы. Проблемы эндокринологии. 53;6: 40—42.

9. Anderson GM, Czarkowski K, Epperson CN. 2006. Platelet serotonin in newborns and infants: ontogeny, heritability and effect of in utero exposure to selective serotonin reuptake inhibitors. Pediatric Research: 418—422.

10. Biondi B, Cooper DS. 2008. The clinical significance of subclinical thyroid dysfunction. Endocr Rev. 29: 76—131. http://dx.doi.org/10.1210/er.2006-0043;PMid:17991805