Modern Pediatrics. Ukraine. 1(113): 15-21. doi 10.15574/SP.2021.113.15
Майданник В.Г., Мітюряєва І. О., Гнилоскуренко Г. В., Кривонос Ю. М., Бурлай В. Г., Качалова О. С. , Шевченко Т. А.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Майданник ВГ, Мітюряєва ІО, Гнилоскуренко ГВ, Кривонос ЮМ та інш. (2021). Формування груп ризику з урахуванням інтервалу QT й QT-коригованого у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу. Сучасна педіатрія. Україна. 1(113): 15–21. doi 10.15574/SP.2021.113.15.
Стаття надійшла до редакції 13.11.2020 р., прийнята до друку 20.01.2021 р.

Перебіг цукрового діабету 1-го типу (ЦД-1) у дітей може ускладнюватися серцево-судинними порушеннями у вигляді життєво загрозливих аритмій, особливо в пацієнтів із вродженим синдромом подовженого інтервалу QT. Залишається актуальним визначення груп ризику розвитку таких ускладнень, пошук алгоритмів діагностики та подальшої тактики ведення дітей, хворих на ЦД-1, із набутим і вродженим синдромом подовженого інтервалу QT.
Мета — визначити групи ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у дітей, хворих на ЦД-1, з урахуванням тривалості інтервалів QT і QT-коригованого.
Матеріали та методи. До обстеження залучено 53 дітей, хворих на ЦД-1, поділені на дві групи залежно від тривалості захворювання. Для визначення релевантних для дослідження показників проведено оцінку біоелектричної активності серця шляхом ЕКГ і холтерівського моніторування ЕКГ. Для додаткової оцінки стану пацієнтів протягом тривалого часу їм запропоновано вести щоденник із моніторингом важливих для дослідження параметрів. Статистичну обробку результатів дослідження проведено програмою SPSS 22.0.
Результати та висновки. Доведено зміни в тривалості інтервалу QT-коригованого та його дисперсії залежно від тривалості захворювання, а також встановлено вплив рівня глікемії та інсулінотерапії на значення цих показників. Для дітей з уперше встановленим ЦД-1 розроблено алгоритм виявлення груп ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, пов'язаних із синдромом подовженого інтервалу QT, що дає змогу визначити три групи ризику і тактику їх подальшого ведення. На думку авторів, головною метою зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у вигляді шлуночкових аритмій (які можуть призводити до синдрому раптової смерті) є своєчасне діагностування синдрому подовженого інтервалу QT. Важливим є розпізнавання вродженого синдрому подовженого інтервалу QT, оскільки нестабільний рівень глікемії та призначення інсулінотерапії можуть значно погіршити стан дитини. Для дітей з уперше виявленим ЦД-1 до призначення інсулінотерапії запропоновано власний алгоритм виявлення груп ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, пов'язаних із синдромом подовженого інтервалу QT, тактики їх подальшого ведення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: цукровий діабет 1 типу, синдром подовження інтервалу QT, алгоритм ведення пацієнтів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Khatib SM, Stevenson WG, Ackerman MJ, Bryant WJ, Callans DJ, Curtis AB, Deal BJ, Dickfeld T, Field ME, Fonarow GC, Gillis AM, Granger CB, Hammill SC, Hlatky MA, Joglar JA, Kay GN, Matlock DD, Myerburg RJ, Page RL. (2018). 2017 AHA/ACC/HRS Guideline for Management of Patients With Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death: A Report of the American College of Cardiology. American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation. 138 (13): e272-e391. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000549

2. Andersen A, Jorgensen PG, Knop FK, Vilsboll T. (2020). Hypoglycaemia and cardiac arrhythmias in diabetes. Therapeutic Advances in Endocrinology and Metabolism. 11: 2042018820911803. https://doi.org/10.1177/2042018820911803; PMid:32489579 PMCid:PMC7238305

3. Bilici M, Fidanci-Dedeoglu Z, Demir F, Akin A, Ture M, Balik H, Tan I, Ertugrul S. (2019). Prolonged QT dispersion is associated with pediatric syncope. The Turkish Journal of Pediatrics. 61 (1): 85-91. https://doi.org/10.24953/turkjped.2019.01.013; PMid:31559726

4. Galli-Tsinopoulou A, Chatzidimitriou A, Kyrgios I, Rousso I, Varlamis G, Karavanaki K. (2014). Children and adolescents with type 1 diabetes mellitus have a sixfold greater risk for prolonged QTc interval. Journal of Pediatric Endocrinology and Metabolism. 27 (3-4): 237-243. https://doi.org/10.1515/jpem-2013-0193; PMid:24127534

5. Isaksen JL, Graff C, Ellervik C, Jensen JS, Rossing P, Kanters JK, Jensen MT. (2018). Cardiac repolarization and depolarization in people with Type 1 diabetes with normal ejection fraction and without known heart disease: A case-control study. Diabetic Medicine: A Journal of the British Diabetic Association. 35 (10): 1337-1344. https://doi.org/10.1111/dme.13689; PMid:29797352

6. Kurnaz E, Erdeve SS, Ozgur S, Keskin M, Ozbudak P, Cetinkaya S, Aycan Z. (2019). Congenital long-QT syndrome in type 1 diabetes: A unique association. The Turkish Journal of Pediatrics. 61 (5): 791-793. https://doi.org/10.24953/turkjped.2019.05.022; PMid:32105015

7. Макаров ЛМ. (2017). Холтеровское мониторирование. 4-е изд. Москва: Медпрактика: 502.

8. O'Hare M, Maldonado Y, Munro J, Ackerman MJ, Ramakrishna H, Sorajja D. (2018). Perioperative management of patients with congenital or acquired disorders of the QT interval. British Journal of Anaesthesia. 120 (4): 629-644. https://doi.org/10.1016/j.bja.2017.12.040; PMid:29576105

9. Schwartz PJ, Ackerman MJ, Wilde AAM. (2017). Channelopathies as Causes of Sudden Cardiac Death. Cardiac Electrophysiology Clinics. 9 (4): 537-549. https://doi.org/10.1016/j.ccep.2017.07.005; PMid:29173400

10. Stern K, Cho YH, Benitez-Aguirre P, Jenkins AJ, McGill M, Mitchell P, Keech AC, Donaghue KC. (2016). QT interval, corrected for heart rate, is associated with HbA1c concentration and autonomic function in diabetes. Diabetic Medicine: A Journal of the British Diabetic Association. 33 (10): 1415-1421. https://doi.org/10.1111/dme.13085; PMid:26823095

11. Tooley J, Ouyang D, Hadley D, Turakhia M, Wang P, Ashley E, Froelicher V, Perez M. (2019). Comparison of QT Interval Measurement Methods and Correction Formulas in Atrial Fibrillation. The American Journal of Cardiology. 123 (11): 1822-1827. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2019.02.057; PMid:30961909

12. Yoshinaga M, Iwamoto M, Horigome H, Sumitomo N, Ushinohama H, Izumida N, Tauchi N, Yoneyama T, Abe K, Nagashima M. (2018). Standard Values and Characteristics of Electrocardiographic Findings in Children and Adolescents. Circulation Journal: Official Journal of the Japanese Circulation Society. 82 (3): 831-839. https://doi.org/10.1253/circj.CJ-17-0735; PMid:29199265