• Фізичні особливості електрозварного міжкишкового анастомозу
ua До змісту Повний текст статті

Фізичні особливості електрозварного міжкишкового анастомозу

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.4(61):69-73; doi 10.15574/PS.2018.61.69

Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Ткаченко В. А., Чернець О. В., Васильченко В. А., Тарнавський Д. В.
Київський центр електрозварювальної хірургії та новітніх технологій, Україна
Київська міська клінічна лікарня №1, Україна
Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, м. Київ
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Окремі дослідники вважають, що модуль пружності (Юнга) акуратніше відображає механічні властивості тканини та загоєння у міжкишковому анастомозі, аніж розривний тиск, який є узгодженим показником. Ці показники не широко застосовують до набуття структурної міцності, до 7–14 днів, але електрозварний анастомоз відрізняється первинною структурною єдністю.

Мета: вивчити властивості розривної міцності й еластичності циркулярного анастомозу, створеного з використанням технології електрозварювання живих тканин, та порівняти їх з клінічними вимогами.

Матеріали і методи. В умовах гострого експерименту дослідили анастомози діаметром 25 мм, створені на ділянках тонкої кишки свині: 16 електрозварних, 4 степлерних та 4 однорядних шовних. У сегмент кишки довжиною 20 см повільно вводили забарвлений розчин NaCl до втрати герметичності. Водночас визначали зміну діаметра кишки за проекцією на мірну лінійку.

Результати. Прорізування тканини скобами відбувалося за тиску 24,2±0,8 мм рт. ст., зміни діаметра – 12%, модуля Юнга – 384 Па. Вивертання слизової оболонки та початок прорізування шва відбувалося за 41,3±5,1 мм рт. ст., зміни діаметра – 20%, модуля Юнга – 1093 Па. Втрата герметичності лінії електрозварювання відбулася після тривалого рівномірного розтягнення, за тиску 53,6±9,8 мм рт. ст. Зміна діаметра становила 40%, модуль Юнга – 2880 Па.

Висновки. Поєднання високої еластичності та структурної однорідності розтягування електрозварного анастомозу є порівняно надійнішим механізмом уникнення ранньої неспроможності. Отримані дані визначають не лише участь електрозварного анастомозу у пропульсивних рухах та ранню появу випорожнень, але і стійкість його до раптових змін внутрішньочеревного тиску, що є перевагою для ранньої активізації хворого, за рідкої консистенції випорожнень та у дитячій хірургії.

Ключові слова: кишка, анастомоз, розривний тиск, еластичність, неспроможність, свиня, експеримент.

Література

1. Нуреев ВН, Леонтьев ВМ, Воротников АМ, Татаринский МВ, Ревин АН. (1988). Рентгено-радионуклидный метод диагностики ранних осложнений после операции на толстой кишке. Актуальные вопросы специализированной медицинской помощи. Москва: Военное издательство: 217–219.

2. Патон БЄ, Іванова ОМ. (редактори) (2009). Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хирургия (Атлас). Київ: Наукова думка: 193.

3. Beard JD, Nicholson ML, Sayers RD, Lloyd D, Everson NW. (1990, Oct). Intraoperative air testing of colorectal anastomoses: a prospective, randomized trial. Br J Surg. 77(10): 1095–1097. https://doi.org/10.1002/bjs.1800771006

4. Bosmans JWAM, Jongen ACHM, Bouvy ND, Derikx JPM. (2015). Colorectal anastomotic healing: why the biological processes that lead to anastomotic leakage should be revealed prior to conducting intervention studies. BMC Gastroenterology. 15: 180. https://doi.org/10.1186/s12876-015-0410-3.

5. Christensen H, Langfelt S, Laurberg S. (1993). Bursting Strength of Experimental Colonic Anastomoses. A Methodological Study. Eur Surg Res. 25: 38–45. https://doi.org/10.1159/000129255; PMid:8482304

6. Hendriks T, Mastboom WJB. (1990). Healing of experimental intestinal anastomoses. Parameters for repair. Review. Dis Colon Rectum. 33(10): 891–901. https://doi.org/10.1007/BF02051930; PMid:2209281

7. Iwanaga TC, Aguiar JL de A, Martins-Filho ED, Kreimer F, Silva–Filho FL, de Albuquerque AV. (2016). Analysis of biomechanical parameters in colonic anastomosis. Arquivos Brasileiros de Cirurgia Digestiva: ABCD. 29(2): 90–92. https://doi.org/10.1590/0102-6720201600020006.

Стаття надійшла до редакції 26.06.2018 г.; прийнята до друку 18.11.2018 р.