Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 7(143): 53-61. doi: 10.15574/SP.2024.7(143).5361
Л.І. Рак¹, В.Л. Кашіна-Ярмак^1,2, А.В. Єщенко^1,3
1ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
²Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
³Харківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Рак ЛІ, Кашіна-Ярмак ВЛ, Єщенко АВ. (2024). Фізична активність підлітків в умовах воєнного часу, шляхи її оптимізації. Сучасна педіатрія. Україна. 7(143): 53-61. doi: 10.15574/SP.2024.7(143).5361.
Стаття надійшла до редакції 10.07.2024 р., прийнята до друку 12.11.2024 р.

Війна особливо несприятливо позначилася на дітях підліткового віку, які переживають період інтенсивного зростання, статевого дозрівання та формування особистості. Фізична активність (ФА) здатна зменшити вплив стресу, тому її підтримання можна розглядати як лікувальний антистресовий спосіб.
Мета – визначити рівень ФА підлітків в умовах воєнного часу і шляхи її підвищення, оцінити ставлення й мотивацію підлітків до рухової активності.
Матеріали та методи. Протягом грудня 2022 року – червня 2023 року проведено анкетування 103 підлітків віком 11-17 років, що мешкають у м. Харкові та Харківській області, щодо їхньої ФА. 88 з них зазначили власне ставлення до ФА, а також те, що впливає на її рівень. Статистичну обробку результатів проведено з використанням критеріїв Фішера і Манна-Вітні. Розбіжності визнано статистично значущими за імовірності 95% і вище (р<0,05).
Результати. ФА підлітків значно знизилася під час війни порівняно з карантинним періодом: 70,9% підлітків мали низький рівень ФА, 16,5% – середній, 12,6% – високий. Основним видом активності були прогулянки, більшість дітей стали робити ранкову зарядку. 77,0% респондентів позитивно ставилися до ФА, але мотивація до збільшення вправ була низькою. Проаналізовано думки підлітків щодо користі та причин недостатньої рухової активності. Власне бажання є основним для підвищення ФА, на думку 87% дітей із низькою ФА та 93% дітей із високою ФА. Визначено кроки щодо забезпечення достатнього рівня ФА дітям у період соціальної кризи.
Висновки. В умовах війни значно збільшилася кількість малорухомих дітей і зменшилася – із високою руховою активністю. Щоденні прогулянки (40-60 хв), ранкова зарядка та уроки фізкультури дають змогу забезпечити достатній рівень ФА. Збільшення мотивації підлітків до підвищення ФА – важливе завдання для батьків, вчителів, лікарів, психологів, громадськості.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Комітетом із біоетики та деонтології зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, підлітки, війна, стрес, соціальні обмеження, фізична активність, мотивація, спортивні тренування, фізичне виховання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahmed MdD, Ho WKY, Van Niekerk RL, Morris T, Elayaraja M, Lee KC, Randles E. (2017). The self-esteem, goal orientation, and health-related physical fitness of active and inactive adolescent students. Cogent Psychology. 4(1). https://doi.org/10.1080/23311908.2017.1331602

2. Calam R. (2017). Public health implications and risks for children and families resettled after exposure to armed conflict and displacement. Scand J Public Health. 45(3): 209-211. https://doi.org/10.1177/1403494816675776; PMid:27799420

3. Catani C, Wittmann J, Schmidt TL et al. (2023). School-based mental health screenings with Ukrainian adolescent refugees in Germany: Results from a pilot study. Front Psychol. 14: 1146282. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1146282; PMid:37143592 PMCid:PMC10151552

4. Collins NM, Cromartie F, Butler S, Bae J. (2018). Effects of Early Sport Participation on Self-esteem and Happiness. The sport journal. 20: 1-20. URL: https://thesportjournal.org/article/effects-of-early-sport-participation-on-self-esteem-and-happiness/.

5. Dyrla-Mularczyk К, Giemza-Urbanowicz W. (2019). The influence of physical activity on the functioning of the nervous system and cognitive processes – research review. Neuropsychiatria i Neuropsychologia. 14(3-4): 84-91. https://doi.org/10.5114/nan.2019.89792

6. McElroy E, Hyland Ph, Shevlin M et al. (2024). Change in child mental health during the Ukraine war: evidence from a large sample of parents. Eur Child Adolesc Psychiatry. 33: 1495-1502. https://doi.org/10.1007/s00787-023-02255-z; PMid:37421462 PMCid:PMC11098962

7. Gul O, Caglayan HS. (2017). The relation between the self-esteem levels and decisionmaking styles of the students doing sports and the students not doing sports in high schools. Turkish Journal of Sport and Exercise. 19(2): 228-233. https://doi.org/10.15314/tsed.331997

8. Frost J, McKelvie SJ. (2004). Self-Esteem and Body Satisfaction in Male and Female Elementary School, High School, and University Students. Sex Roles. 51: 45-54. https://doi.org/10.1023/B:SERS.0000032308.90104.c6

9. Гозак СВ, Єлізарова ОТ, Станкевич ТВ, Парац АМ, Линчак ОВ. (2023). Обґрунтування обсягів оздоровчої рухової активності для дітей шкільного віку в умовах карантину. Environment & Health. 2(107): 66-27. https://doi.org/10.32402/dovkil2023.02.066.

10. Kadir A, Shenoda Sh, Goldhagen J, Pitterman Sh. (2018). The Effects of Armed Conflict on Children. Pediatrics. 142(6): e20182586. https://doi.org/10.1542/peds.2018-2586; PMid:30397168

11. Кашкалда ДА, Рак ЛІ, Камарчук ЛВ, Сухова ЛЛ, Волкова ЮВ. (2023). Зміни показників стрес-регулюючих систем у підлітків в період війни в Україні. Сучасна педіатрія. Україна. 8(136): 61-66. https://doi.org/10.15574/SP.2023.136.61.

12. Mahindru A, Patil P, Agrawal V. (2023) Role of Physical Activity on Mental Health and Well-Being: A Review. Cureus. 15(1): e33475. https://doi.org/10.7759/cureus.33475; PMid:36756008 PMCid:PMC9902068

13. Elvevag B, DeLisi LE. (2022). The mental health consequences on children of the war in Ukraine: a commentary. Psychiatry Res. 317: 114798. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2022.114798; PMid:36057188

14. Moon I, Frost AK, Kim M. (2020). The role of physical activity on psychological distress and health-related quality of life for people with comorbid mental illness and health conditions. Social Work in Mental Health. 18(4): 410-428. https://doi.org/10.1080/15332985.2020.1776808

15. Морозов ОВ, Будрейко ОА. (2013). Оцінка фізичної активності у здорових та хворих на цукровий діабет дітей і підлітків (огляд літератури та власні дані). Проблеми ендокринної патології. 4: 79-87. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2013.4.09.

16. Peluso MAM, Andrade LHSG. (2005). Physical activity and mental health: the association between exercise and mood. Clinics. 60(1): 61-70. https://doi.org/10.1590/S1807-59322005000100012; PMid:15838583

17. Petrakaki Е, Karakasidou Е. (2017). The Effect of Physical Activity and Gender on Well Being and Body Image of Adolescents. Psychology. 8(11): 1840-1856. https://doi.org/10.4236/psych.2017.811120

18. Рак ЛІ, Кашіна-Ярмак ВЛ, Єщенко АВ. (2023). Фізична активність підлітків в умовах соціальних обмежень. Сучасна педіатрія. Україна. 5(133): 39-46. https://doi.org/10.15574/SP.2023.133.39.

19. UNICEF. (2024). Життя дітей під час війни Україна – лютий 2024. URL: https://www.unicef.org/ukraine/media/43321/file/The%20summary%20report%20of%20the%20Survey%20of%20Ukrainian%20parents_ua.pdf.pdf.

20. Яцина ОФ. (2022). Вплив війни на психічне здоров’я: ознаки травматизації психіки дітей та підлітків. Наукові перспективи. 7(25): 554-567. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-7(25)-554-567.