Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 7(119): 25-33. doi 10.15574/SP.2021.119.25
Воробйова Н. В.
Запорізький державний медичний університет, Україна

Для цитування: Воробйова НВ. (2021). Фактори впливу на виразність клініко-лабораторних проявів синдрому мальабсорбції вуглеводів у дітей раннього віку з ротавірусною інфекцією. Сучасна педіатрія. Україна. 7(119): 25-33. doi 10.15574/SP.2021.119.25.
Стаття надійшла до редакції 29.07.2021 р., прийнята до друку 09.11.2021 р.

Мета — визначити роль алельного поліморфізму 13910 С/Т енхансера гена лактази MCM6 та наявності супутньої харчової алергії (ХА) й атопічного дерматиту (АД) у формуванні проявів синдрому мальабсорбції вуглеводів у дітей раннього віку з ротавірусною інфекцією (РВІ).
Матеріали та методи. Обстежено 60 дітей віком 1–24 міс з РВІ. Усім дітям на момент госпіталізації проведено визначення однонуклеотидного поліморфізму 13910 С/Т гена MCM6 методом полімеразної ланцюгової реакції, загального IgE в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу, а також загальної кількості вуглеводів у фекаліях (проба Бенедикта) та рівня лактози в калі (проба Мальфатті) у динаміці хвороби (на III, V, VII, X добу). Проведено оцінку динамічних змін клініко3лабораторних ознак синдрому мальабсорбції вуглеводів у підгрупах дітей з різними варіантами генотипу 13910 С/Т гена MCM6, а також у підгрупах дітей залежно від наявності супутньої алергічної патології.
Результати. У дітей, хворих на РВІ з генотипами С/С, С/Т та Т/Т -13910 гена MCM6, не виявлено достовірної різниці показників максимальної добової частоти діареї, її тривалості та частоти реєстрації кишкових кольок й метеоризму (p>0,05). Також не встановлено статистичної різниці значень загального рівня вуглеводів і рівня лактози в зразках калу протягом усього періоду РВІ (p>0,05 на III, V, VII, X добу). У хворих із супутніми ХА та АД ротавірусний гастроентерит характеризувався вищою в 1,3 та 2 рази добовою частотою рідких випорожнень у період розпалу хвороби (р<0,05 на V тa VII добу відповідно), вищою в 1,3 раза тривалістю діареї (р<0,05), більшою в 1,6 та 1,8 раза частотою розвитку метеоризму та кишкових кольок відповідно (р<0,05). Діти цієї підгрупи мали в 3 та 3,3 раза вищі показники проби Бенедикта (р<0,01), а також в 3 та 2,5 раза вищі значення проби Мальфатті (р<0,01; р<0,05 відповідно) на III та V добу РВІ відповідно, ніж у пацієнтів без алергії, з поступовим зменшенням цієї різниці протягом періоду реконвалесценції (p>0,05 на X добу).
Висновки. Варіант алельного поліморфізму 13910 С/Т гена MCM6 не впливає на ступінь порушення метаболізму олігосахаридів у кишечнику дітей раннього віку, хворих на РВІ. На тлі супутньої ХА й АД перебіг ротавірусного гастроентериту супроводжується більш виразними лабораторними ознаками мальабсорбції вуглеводів і, як наслідок, виразнішою в період розпалу хвороби діареєю з вищою частотою розвитку метеоризму та кишкових кольок і тривалішим перебігом.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ротавірусна інфекція, діти раннього віку, синдром мальабсорбції вуглеводів, поліморфізм гена лактази, харчова алергія, атопічний дерматит.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абатуров АЕ, Никулина АА, Петренко ЛЛ. (2015). Лактазная недостаточность у детей. Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. 7 (2): 51–63. URL: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/1397.

2. Абатуров ОЄ, Степанова ЮЮ, Герасименко ОМ. (2014). Особливості перебігу ротавірусної інфекції у дітей з різними генотипами гена лактази. Медичні перспективи. 19(4): 146–153. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2014.4.35812.

3. Almon R, Sjostrom, M, Nilsson TK. (2013). Lactase non-persistence as a determinant of milk avoidance and calcium intake in children and adolescents. Journal of nutritional science. 2: e26. https://doi.org/10.1017/jns.2013.11; PMid:25191575 PMCid:PMC4153075

4. Boshuizen JA, Reimerink JH, Korteland-van Male AM, van Ham VJ, Koopmans MP, Buller HA, Dekker J, Einerhand AW. (2003). Changes in small intestinal homeostasis, morphology, and gene expression during rotavirus infection of infant mice. Journal of virology. 77 (24): 13005-13016. https://doi.org/10.1128/JVI.77.24.13005-13016.2003; PMid:14645557 PMCid:PMC296055

5. Couce ML, Sanchez-Pintos P, Gonzalez-Vioque E, Leis R. (2020). Clinical Utility of LCT Genotyping in Children with Suspected Functional Gastrointestinal Disorder. Nutrients. 12 (10): 3017. https://doi.org/10.3390/nu12103017; PMid:33019743 PMCid:PMC7601291

6. Crawford SE, Ramani S, Tate JE, Parashar UD, Svensson L, Hagbom M, Franco MA, Greenberg HB, O'Ryan M, Kang G, Desselberger U, Estes MK. (2017). Rotavirus infection. Nature reviews. Disease primers. 3: 17083. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.83; PMid:29119972 PMCid:PMC5858916

7. Fassio F, Facioni MS, Guagnini F. (2018). Lactose Maldigestion, Malabsorption, and Intolerance: A Comprehensive Review with a Focus on Current Management and Future Perspectives. Nutrients. 10 (11): 1599. https://doi.org/10.3390/nu10111599; PMid:30388735 PMCid:PMC6265758

8. Forsgard RA. (2019). Lactose digestion in humans: intestinal lactase appears to be constitutive whereas the colonic microbiome is adaptable. The American journal of clinical nutrition. 110 (2): 273-279. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqz104; PMid:31175813 PMCid:PMC6669050

9. Greenberg HB, Estes MK. (2009). Rotaviruses: from pathogenesis to vaccination. Gastroenterology. 136 (6): 1939-1951. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2009.02.076; PMid:19457420 PMCid:PMC3690811

10. Gupta SK, Chong SK, Fitzgerald JF. (1999). Disaccharidase activities in children: normal values and comparison based on symptoms and histologic changes. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 28 (3): 246-251. https://doi.org/10.1097/00005176-199903000-00007; PMid:10067723

11. Guzel M, Akpinar O, Kilic MB. (2020). Prevalence of Rotavirus-Associated Acute Gastroenteritis Cases in Early Childhood in Turkey: Meta-Analysis. Children (Basel, Switzerland). 7 (10): 159. https://doi.org/10.3390/children7100159; PMid:33023241 PMCid:PMC7599778

12. Іванько ОГ, Бондаренко ВМ. (2021). Кластерний аналіз причин гострих діарей у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційне відділення. Патологія. 18 (2): 196–202. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.2.229500.

13. Jasielska M, Grzybowska-Chlebowczyk U. (2019). Lactose Malabsorption and Lactose Intolerance in Children with Inflammatory Bowel Diseases. Gastroenterology research and practice. (4): 1-6. https://doi.org/10.1155/2019/2507242; PMid:31871445 PMCid:PMC6913261

14. Juhl CR, Bergholdt H, Miller IM, Jemec G, Kanters JK, Ellervik C. (2018). Lactase Persistence, Milk Intake, and Adult Acne: A Mendelian Randomization Study of 20,416 Danish Adults. Nutrients. 10 (8): 1041. https://doi.org/10.3390/nu10081041; PMid:30096803 PMCid:PMC6115808

15. Kung YH, Chi H, Liu CC, Huang YC, Huang YC, Wu FT, Huang LM, Taiwan Pediatric Infectious Disease Alliance. (2020). Hospital-based surveillance of severe rotavirus gastroenteritis and rotavirus strains in young Taiwanese children. Journal of the Formosan Medical Association = Taiwan yi zhi. 119 (7): 1158-1166. hhttps://doi.org/10.1016/j.jfma.2020.03.019; PMid:32359880

16. Мескина ЕР. (2015). Синдром мальабсорбции углеводов у детей с вирусным гастроэнтеритом. Альманах клинической медицины. 42: 79–86. https://doi.org/10.18786/2072-0505-2015-42-79-86.

17. Misselwitz B, Butter M, Verbeke K, Fox MR. (2019). Update on lactose malabsorption and intolerance: pathogenesis, diagnosis and clinical management. Gut. 68 (11): 2080-2091. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2019-318404; PMid:31427404 PMCid:PMC6839734

18. Nezgoda I, Naumenko O. (2016). Rotavirus infection in children with different variants of allelic polymorphism C>T 13910 gene LCT. Journal of Education, Health and Sport. 6 (7): 566-578. http://doi.org/10.5281/zenodo.59126.

19. Шадрін ОГ, Гайдучик ГА. (2019). Інтолерантність до лактози при алергічному ентероколіті у дітей грудного віку. Здоров'я дитини. 14 (2): 61–66. https://doi.org/10.22141/2224-0551.14.2.2019.165540.

20. Шадрін ОГ, Ковальчук АА, Дюкарева СВ, Фисун ВМ. (2019). Комплексне лікування атопічного дерматиту в дітей грудного віку із супутньою лактазною недостатністю. Здровье ребенка. 14 (5): 19–26. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/48145.

21. Строй ОА, Сліпачук ЛВ, Антошкіна АМ, Казакова ЛМ. (2017). Корекція лактазної недостатності у дітей грудного віку з проявами алергії на харчові продукти. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 15–20. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.7796.

22. Troeger C, Khalil IA, Rao PC, Cao S, Blacker BF, Ahmed T, Armah G, Bines JE, Brewer TG, Colombara DV, Kang G, Kirkpatrick BD, Kirkwood CD, Mwenda JM, Parashar UD, Petri WA, Jr Riddle MS, Steele AD, Thompson RL, Walson JL, Reiner RC Jr. (2018). Rotavirus Vaccination and the Global Burden of Rotavirus Diarrhea Among Children Younger Than 5 Years. JAMA pediatrics. 172 (10): 958-965. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2018.1960; PMid:30105384 PMCid:PMC6233802

23. Vorobiova NV, Usachova OV, Kaplaushenko AH. (2021). Pathogenetic role of intestinal microflora in carbohydrate malabsorption syndrome in earlyaged children with rotavirus infection. Zaporozhye medical journal. 23 (5): 683-690. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.5.231265.

24. Воробйова НВ, Усачова ОВ. (2021). Лабораторні ознаки мальабсорбції вуглеводів у дітей раннього віку з ротавірусною інфекцією. Патологія. 18 (1): 72–79. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.1.228925.