Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 7(135): 33-37. doi: 10.15574/SP.2023.135.33
Шадрін О. Г.¹, Мостовенко Р. В.², Горянська М. Г.¹, Марушко Т. Л.¹, Ковальчук А. А.^1
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ
²Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Для цитування: Шадрін ОГ, Мостовенко РВ, Горянська МГ, Марушко ТЛ, Ковальчук АА. (2023). Фактори ризику виникнення запальних захворювань кишечника в дітей раннього віку. Сучасна педіатрія. Україна. 7(135): 33-37. doi: 10.15574/SP.2023.135.33.
Стаття надійшла до редакції 14.07.2023 р., прийнята до друку 18.11.2023 р.

Останніми десятиліттями стрімко зростає рівень захворюваності на запальні захворювання в дитячій популяції та особливо у віковій групі дітей до 6 років. Фактори ризику значною мірою впливають на реактивну відповідь організму дитини та на ймовірність виникнення патології.
Мета – проаналізувати фактори ризику розвитку запальних захворювань кишечника з дуже раннім початком у дітей для поліпшення профілактики та ранньої діагностики цього захворювання.
Матеріали та методи. Детально ретроспективно вивчено анамнестичні дані 78 обстежених пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника: 17 пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника з дуже раннім початком та 61 дитина з запальним захворюванням кишечника, яке дебютувало після 6-річного віку.
Результати. До анамнестичних факторів ризику, які достовірно частіше відмічались у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника з дуже раннім початком порівняно з дітьми з запальними захворюваннями кишечника з початком після 6 років, належали: мимовільне переривання вагітності в анамнезі матерів пацієнтів, аутоімунні захворювання в родичів, супутні аутоімунні захворювання в пацієнтів, ранній початок штучного вигодовування (упродовж перших чотирьох місяців життя), перенесене інфекційне захворювання напередодні початку проявів запального захворювання кишечника.
Висновки. Врахування визначених факторів ризику запальних захворювань кишечника з дуже раннім початком забезпечує поліпшення профілактики та ранньої діагностики цього захворювання шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: запальне захворювання кишечника, діти, фактор ризику, ранній вік, військовий час.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aloi M, Lionetti P, Barabino A, Guariso G et al. (2014). Phenotype and disease course of early-onset pediatric inflammatory bowel disease. Inflamm Bowel Dis. 20(4): 597-605. https://doi.org/10.1097/01.MIB.0000442921.77945.09; PMid:24569242

2. Ananthakrishnan AN, Higuchi LM, Huang ES et al. (2012). Aspirin, nonsteroidal anti-inflammatory drug use and risk for Crohn disease and ulcerative colitis: a cohort study. Ann Intern Med. 156: 350. https://doi.org/10.7326/0003-4819-156-5-201203060-00007; PMid:22393130 PMCid:PMC3369539

3. Baumgart DC, Carding SR. (2007). Inflammatory bowel disease: cause and immunobiology. Lancet. 369: 1627-1640. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)60750-8; PMid:17499605

4. Benchimol E, Fortinsky K, Gozdyra P, Van den Heuvel M et al. (2011). Epidemiology of pediatric inflammatory bowel disease: A systematic review of international trends. Inflamm Bowel Dis. 17(1): 423-439. https://doi.org/10.1002/ibd.21349; PMid:20564651

5. Benchimol EI, Bernstein CN, Bitton A, Carroll MW et al. (2017). Trends in Epidemiology of Pediatric Inflammatory Bowel Disease in Canada: Distributed Network Analysis of Multiple Population-Based Provincial Health Administrative Databases. Am J Gastroenterol. 112(7): 1120-1134. https://doi.org/10.1038/ajg.2017.97; PMid:28417994 PMCid:PMC5527278

6. Bequet E, Sarter H, Fumery M, Vasseur F et al. (2017). Incidence and Phenotype at Diagnosis of Very-early-onset Compared with Later-onset Paediatric Inflammatory Bowel Disease: A Population-based Study [1988-2011]. J Crohns Colitis. 11(5): 519-526.

7. Capriati T, Cardile S, Papadatou B, Romano C, Knafelz D, Bracci F, Diamanti A. (2016). Pediatric inflammatory bowel disease: specificity of very early onset. Expert Rev Clin Immunol. 12(9): 963-972. https://doi.org/10.1080/1744666X.2016.1184571; PMid:27247160

8. Davis MK. (2001). Breastfeeding and chronic disease in childhood and adolescence. Pediatr Clin North Am. 48: 125. https://doi.org/10.1016/S0031-3955(05)70289-3; PMid:11236720

9. Duricova D, Burisch J, Jess T, Gower-Rousseau C et al. (2014). Age-related differences in presentation and cource of inflammatory bowel disease: An update on the population-based literature. J Crohn's Colitis. 8(11): 1351-1361. https://doi.org/10.1016/j.crohns.2014.05.006; PMid:24951261

10. Glassman MS, Newman LJ, Berezin S, Gryboski JD. (1990). Cow's milk protein sensitivity during infancy in patients with inflammatory bowel disease. Am J Gastroenterol. 85: 838.

11. Gradel KO, Nielsen HL, Schønheyder HC, Ejlertsen T, Kristensen B, Nielsen H. (2009). Increased short- and long-term risk of inflammatory bowel disease after salmonella or campylobacter gastroenteritis. Gastroenterology. 137(2): 495-501. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2009.04.001; PMid:19361507

12. Hwang S, Kim J, Im J, Ye B et al. (2017). Influence of age at diagnosis on the clinical characteristics of Crohn's disease in Korea: Results from the CONNECT study. J Gastroenterol Hepatol. 32(10): 1716-1722. https://doi.org/10.1111/jgh.13775; PMid:28251684

13. Kappelman MD, Rifas-Shiman SL, Kleinman K et al. (2007). The prevalence and geographic distribution of Crohn's disease and ulcerative colitis in the United States. Clin Gastroenterol Hepatol. 5: 1424. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2007.07.012; PMid:17904915

14. Kelsen JR, Sullivan KE, Rabizadeh S, Singh N, Snapper S, Elkadri A, Grossman AB. (2020). North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Position Paper on the Evaluation and Management for Patients With Very Early-onset Inflammatory Bowel Disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 70(3): 389-403. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002567; PMid:32079889

15. Lerebours E, Gower-Rousseau C, Merle V, Brazier F, Debeugny S, Marti R et al. (2007). Stressful life events as a risk factor for inflammatory bowel disease onset: A population-based case-control study. Am J Gastroenterol. 102(1): 122-131. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2006.00931.x; PMid:17100973

16. Levine A, Koletzko S, Turner D, Escher J et al. (2014). The ESPGHAN revised Porto criteria for the diagnosis of inflammatory bowel disease in children and adolescents. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 58(6): 795-806. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000239; PMid:24231644

17. Mamula P, Telega GW, Markowitz JE, Brown KA, Russo PA, Piccoli DA, Baldassano RN. (2002). Inflammatory bowel disease in children 5 years of age and younger. Am J Gastroenterol. 97(8): 2005-2010. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2002.05915.x; PMid:12190168

18. Mirkov MU, Verstockt B, Cleynen I. (2017). Genetics of inflammatory bowel disease: beyond NOD2. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2(3): 224-234. https://doi.org/10.1016/S2468-1253(16)30111-X; PMid:28404137

19. Mouzan MI, Saadah O, Al-Saleem K et al. (2014). Incidence of pediatric inflammatory bowel disease in Saudi Arabia: a multicenter national study. Inflamm Bowel Dis. 20(6): 1085-1090. https://doi.org/10.1097/MIB.0000000000000048; PMid:24788219

20. Porter CK, Tribble DR, Aliaga PA, Halvorson HA, Riddle MS. (2008). Infectious gastroenteritis and risk of developing inflammatory bowel disease. Gastroenterology. 135(3): 781-786. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2008.05.081; PMid:18640117

21. Шадрін ОГ, Марушко РВ, Брюзгіна ТС та ін. (2010). Функціональне харчування та запальні захворювання кишечника у дітей раннього віку. Современная педиатрия. 6(34): 82-86.

22. Shaw SY, Blanchard JF, Bernstein CN. (2011). Association between the use of antibiotics and new diagnoses of Crohn's disease and ulcerative colitis. Am J Gastroenterol. 106(12): 2133-2142. https://doi.org/10.1038/ajg.2011.304; PMid:21912437

23. Singh S, Graff LA, Bernstein CN. (2009). Do NSAIDs, antibiotics, infections, or stress trigger flares in IBD? Am J Gastroenterol. 104(5): 1298-1313. https://doi.org/10.1038/ajg.2009.15; PMid:19337242

24. Sýkora J, Pomahačová R, Kreslová M, Cvalínová D, Štych P, Schwarz J. (2018). Current global trends in the incidence of pediatric-onset inflammatory bowel disease. World J Gastroenterol. 24(25): 2741-2763. https://doi.org/10.3748/wjg.v24.i25.2741; PMid:29991879 PMCid:PMC6034144

25. Uhlig HH, Charbit-Henrion F, Kotlarz D et al. (2021). Clinical Genomics for the Diagnosis of Monogenic Forms of Inflammatory Bowel Disease: A Position Paper From the Paediatric IBD Porto Group of European Society of Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 72(3): 456-473. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003017; PMid:33346580 PMCid:PMC8221730

26. Uhlig HH, Schwerd T, Koletzko S, Shah N, Kammermeier J, Elkadri A, Ouahed J, Wilson DC, Travis SP, Turner D, Klein C, Snapper SB, Muise AM; COLORS in IBD Study Group and NEOPICS. (2014). The diagnostic approach to monogenic very early onset inflammatory bowel disease. Gastroenterology. 147(5): 990-1007. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2014.07.023; PMid:25058236 PMCid:PMC5376484