Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 5(133): 65-71. doi 10.15574/SP.2023.133.65
Берестовий В. О. ^1,2, Зелінська О. В.², Геревич Н. В.^1,2, Говсєєв Д. О.^1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²КНП «Київський міський пологовий будинок № 5», Україна

Для цитування: Berestovyi VO, Zelinska OV, Gerevich NV, Govsieiev DO. (2023). Risk factors for placenta previa among pregnant women of Kyiv, Ukraine: a retrospective cohort study. Modern Pediatrics. Ukraine. 5(133): 65-71. doi 10.15574/SP.2023.133.65.
Стаття надійшла до редакції 26.05.2023 р., прийнята до друку 06.09.2023 р.

Передлежання плаценти є серйозною акушерською проблемою, що характеризується підвищеними показниками захворюваності та смертності матері та плода. Ризики, пов’язані з передлежанням плаценти, поширюються як на матір, так і на плід, що підкреслює необхідність комплексного лікування та своєчасного втручання для пом’якшення несприятливих наслідків.
Мета – провести ретроспективний аналіз впливу факторів акушерського-гінекологічного анамнезу на прогнозування виникнення передлежання плаценти, а також впливу передлежання плаценти на перинатальні наслідки.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження випадків передлежання плаценти за 2018-2022 рр. Дослідження охоплює 22 491 пологи, з яких зареєстровано 65 (0,29%) випадків передлежання плаценти. Для порівняння застосовано дані історій пологів 374 пацієнток без передлежання плаценти. В усіх пацієнтів визначено: вік матері, характеристику менструального циклу, гравідитет, паритет, кількість кесаревих розтинів в анамнезі, термін гестації на момент пологів, метод народження, крововтрату при народженні, кількість діб госпіталізації після пологів, вагу, стать новонародженого, оцінку за шкалою Апгар на 1- і 5-й хвилинах. Вивчено анамнези гінекологічних втручань: кюретаж/гістерорезектоскопії, лапароскопії, лікування шийки матки. Досліджено анамнези акушерської патології: наявність кесаревого розтину, позаматкової вагітності, інструментальних абортів, завмерлих вагітностей, допоміжних репродуктивних технологій при останній вагітності.
Результати. Багатофакторний аналіз вияв чотири найбільш значущі фактори ризику. Встановлено зростання ризику передлежання плаценти з віком породіллі (p<0,001), ВШ=1,14 (95% ДІ: 1,07-1,20) та за наявності кесаревих розтинів в анамнезі (p<0,001), ВШ=5,51 (95% ДІ: 2,73-11,1), однак наявність пологів в анамнезі знижувала ризик (p<0,001), ВШ=0,24 (95% ВІ 0,15-0,40). Інструментальні аборти збільшували ризик передлежання плаценти (p=0,001), ВШ=2,14 (95% ДІ: 1,20-3,81). Визначено, що новонароджені з групи передлежання плаценти мали нижчі бали за шкалою Апгар на 1-та 5-й хвилинах і мали нижчу вагу при народженні.
Висновки. Отримані результати підкреслюють важливість урахування факторів ризику під час оцінювання ризику виникнення передлежання плаценти під час антенатального спостереження та можуть допомогти поліпшити акушерську і перинатальну допомогу жінкам. Однак на сьогодні залишаються невідомими морфологічна та функціональна основи виникнення передлежання плаценти, які потребують подальшого вивчення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жінки, плацентація, передлежання плаценти, кесарів розтин, вишкрібання, інструментальний аборт, допоміжні репродуктивні технології, акушерські кровотечі, передчасні пологи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abduljabbar HS, Bahkali NM, Al-Basri SF, Al Hachim E, Shoudary IH, Dause WR et al. (2016). Placenta previa: A 13 years experience at a tertiary care center in Western Saudi Arabia. Saudi Medical Journal. 37 (7): 762. https://doi.org/10.15537/smj.2016.7.13259; PMid:27381536 PMCid:PMC5018640

2. Adnan WFW, Shamsudin F, Zon EM. (2021). Uterine torsion in patient with major placenta previa. European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive Biology. 258: 467-469. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2020.12.007; PMid:33483151

3. Ahmed SR, Aitallah A, Abdelghafar HM, Alsammani MA. (2015). Major placenta previa: rate, maternal and neonatal outcomes experience at a tertiary maternity hospital, sohag, Egypt: a prospective study. Journal of clinical and diagnostic research: JCDR. 9 (11): QC17. https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/14930.6831; PMid:26674539 PMCid:PMC4668479

4. Anderson-Bagga FM, Sze A. (2023, Jun). Placenta Previa. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK539818/.

5. Balayla J, Desilets J, Shrem G. (2019). Placenta previa and the risk of intrauterine growth restriction (IUGR): a systematic review and meta-analysis. Journal of perinatal medicine. 47 (6): 577-584. https://doi.org/10.1515/jpm-2019-0116; PMid:31301678

6. Baumfeld Y, Herskovitz R, Niv ZB, Mastrolia SA, Weintraub AY. (2017). Placenta associated pregnancy complications in pregnancies complicated with placenta previa. Taiwanese Journal of Obstetrics and Gynecology. 56 (3): 331-335. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2017.04.012; PMid:28600043

7. Crane JM, Van den Hof MC, Dodds L, Armson BA, Liston R. (1999). Neonatal outcomes with placenta previa. Obstetrics & Gynecology. 93 (4): 541-544. https://doi.org/10.1097/00006250-199904000-00014; PMid:10214830

8. Fan D, Wu S, Liu L, Xia Q, Wang W, Guo X et al. (2017). Prevalence of antepartum hemorrhage in women with placenta previa: a systematic review and meta-analysis. Scientific reports. 7 (1): 1-9. https://doi.org/10.1038/srep40320; PMid:28067303 PMCid:PMC5220286

9. Jain V, Bos H, Bujold E. (2020). Guideline No. 402: diagnosis and management of placenta previa. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada. 42 (7): 906-917. e901. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2019.07.019; PMid:32591150

10. Jauniaux E, Alfirevic Z, Bhide A, Belfort M, Burton G, Collins S et al. (2018). Placenta praevia and placenta accreta: diagnosis and management: green-top guideline no. 27a. Bjog. 126 (1): e1-e48. https://doi.org/10.1111/1471-0528.15306; PMid:30260097

11. Kollmann M, Gaulhofer J, Lang U, Klaritsch P. (2016). Placenta praevia: incidence, risk factors and outcome. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 29 (9): 1395-1398. https://doi.org/10.3109/14767058.2015.1049152; PMid:26043298

12. Макаренко М, Говсєєв Д, Мартинова Л, Берестовий В, Ворона Р. (2016). Допоміжні репродуктивні технології та внутрішньоматкова патологія як фактори ризику передлежання плаценти. Здоровье женщины. 10 (116): 140-142. https://doi.org/10.15574/HW.2016.116.140

13. Onwere C, Gurol-Urganci I, Cromwell DA, Mahmood TA, Templeton A, van der Meulen JH. (2011). Maternal morbidity associated with placenta praevia among women who had elective caesarean section. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. 159 (1): 62-66. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2011.07.008; PMid:21835537

14. Petersen SH, Bergh C, Gissler M, Åsvold BO, Romundstad LB, Tiitinen A et al. (2020). Time trends in placenta-mediated pregnancy complications after assisted reproductive technology in the Nordic countries. American journal of obstetrics and gynecology. 223 (2): 226. e221-226. e219. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.02.030; PMid:32109461

15. Qin JB, Wang H, Sheng X, Xie Q, Gao S. (2016). Assisted reproductive technology and risk of adverse obstetric outcomes in dichorionic twin pregnancies: a systematic review and meta-analysis. Fertility and sterility. 105 (5): 1180-1192. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2015.12.131; PMid:26801066

16. Rao J, Fan D, Zhou Z, Luo X, Ma H, Wan Y et al. (2021, Jul 6). Maternal and neonatal outcomes of placenta Previa with and without coverage of a uterine scar: a retrospective cohort study in a tertiary hospital. International Journal of Women's Health. 13: 671-681. https://doi.org/10.2147/IJWH.S310097; PMid:34262357 PMCid:PMC8273910

17. Sakai Y, Ono M, Iizuka T, Kagami K, Masumoto S, Nakayama M et al. (2019). Embryo transfer associated with hormone replacement therapy cycles using assisted reproductive technology increases placenta accreta spectrum. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research. 45 (12): 2394-2399. https://doi.org/10.1111/jog.14111; PMid:31456311

18. Schneiderman M, Balayla J. (2013). A comparative study of neonatal outcomes in placenta previa versus cesarean for other indication at term. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 26 (11): 1121-1127. https://doi.org/10.3109/14767058.2013.770465; PMid:23356588

19. Senkoro EE, Mwanamsangu AH, Chuwa FS, Msuya SE, Mnali OP, Brown BG et al. (2017). Frequency, risk factors, and adverse fetomaternal outcomes of placenta previa in Northern Tanzania. Journal of pregnancy. 2017: 5936309. https://doi.org/10.1155/2017/5936309; PMid:28321338 PMCid:PMC5339534

20. Sheiner E, Shoham-Vardi I, Hallak M, Hershkowitz R, Katz M, Mazor M. (2001). Placenta previa: obstetric risk factors and pregnancy outcome. Journal of Maternal-Fetal Medicine. 10 (6): 414-419. https://doi.org/10.1080/jmf.10.6.414.419

21. Silver RM, Branch DW. (2018). Placenta accreta spectrum. New England Journal of Medicine. 378 (16): 1529-1536. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1709324; PMid:29669225

22. Tuzovic L, Djelmis J, Ilijic M. (2003). Obstetric risk factors associated with placenta previa development: case-control study. Croat Med J. 44 (6): 728-733.

23. Vahanian SA, Lavery JA, Ananth CV, Vintzileos A. (2015). Placental implantation abnormalities and risk of preterm delivery: a systematic review and metaanalysis. American journal of obstetrics and gynecology. 213 (4): S78-S90. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.058; PMid:26428506

24. Wortman AC, Alexander JM. (2013). Placenta accreta, increta, and percreta. Obstetrics and Gynecology Clinics. 40 (1): 137-154. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2012.12.002; PMid:23466142

25. Zhou C, Zhao Y, Li Y. (2022). Clinical Analysis of Factors Influencing the Development of Placenta Praevia and Perinatal Outcomes in First-Time Pregnant Patients. Frontiers in Surgery. 9: 862655. https://doi.org/10.3389/fsurg.2022.862655; PMid:35392051 PMCid:PMC8980226