Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 1(93): 57-63; doi 10.15574/PP.2023.93.57
Старець О. О., Хіменко Т. М., Котова Н. В., Ісмаїлова С. І., Канарьова О. В.
Одеський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Старець ОО, Хіменко ТМ, Котова НВ, Ісмаїлова СІ, Канарьова ОВ. (2023). Фактори ризику та короткострокові наслідки відсутності або раннього припинення грудного вигодовування передчасно народжених дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(93): 57-63; doi 10.15574/PP.2023.93.57.
Стаття надійшла до редакції 14.12.2022 р.; прийнята до друку 13.03.2023 р.

Грудне вигодовування (ГВ) приносить користь усім немовлятам; це також стосується харчування передчасно народжених дітей, тому вкрай важливо, щоб матері отримувати кваліфіковану та розширену підтримку лактації.
Мета – виявити фактори, що асоціюються з відсутністю або раннім припиненням ГВ; оцінити короткочасні наслідки відсутності ГВ у передчасно народжених дітей; виявити зв’язок між практикою годування (ГВ або штучне вигодовування – ШВ) і дотриманням рекомендованих недоношеним дітям профілактичних заходів щодо харчування.
Матеріали та методи. Проведено анонімне онлайн-опитування батьків (self-reported) передчасно народжених дітей з використанням сервісу «Google Forms». До дослідження залучено 390 дітей, яких поділено на дві групи. До основної групи (ОГ) увійшло 290 дітей, які перебували на ШВ, до контрольної (КГ) – 70 дітей на ГВ.
Результати. Раннє припинення ГВ передчасно народженої дитини або початок годування з ШВ асоціюється з такими факторами: вік матері до 18 або від 38 років (ВШ=3,47; 95% ДІ: 0,84-2,40); чоловіча стать дитини (ВШ=2,43; 95% ДІ: 1,41-4,18); народження від багатоплідної вагітності (ВШ=1,94; 95% ДІ: 1,01-3,73); тривала (понад 7 діб) штучна вентиляція легень (ВШ=2,52; 95% ДІ: 1,36-4,66); тривале (понад 14 діб) зондове годування дитини (ВШ=1,96; 95% ДІ: 1,14-3,36). Діти ОГ віком 6 місяців коригованого віку вірогідно частіше мали затримку психомоторного розвитку.
Висновки. Під час консультування батьків із питань харчування передчасно народженої дитини на першому році життя слід враховувати, що за відсутності ГВ батьки пізніше починають вводити перший прикорм дитині (р<0,001), у тому числі багатий на залізо (р=0,01), а батьки дитини на ГВ частіше нехтують рекомендаціями щодо додавання заліза та вітаміну D (ВШ=2,09 і ВШ=1,92, відповідно). Відсутність ГВ передчасно народжених дітей щонайменше протягом перших 6 місяців життя асоціюється з підвищенням ризику розвитку атопічного дерматиту та гострих респіраторних захворювань на першому році життя (ВШ=2,14 і ВШ=2,24, відповідно).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: грудне вигодовування, штучне вигодовування, передчасно народжені діти, фізичний розвиток, психомоторний розвиток, прикорм.
ЛІТЕРАТУРА

1. Agostoni C, Buonocore G, Carnielli VP et al. (2010). ESPGHAN Committee on Nutrition. Enteral nutrient supply for preterm infants: commentary from the European Society of Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition. J PediatrGastroenterolNutr. 50: 85-91. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3181adaee0; PMid:19881390

2. American Academy of Family Physicians. (2019). Breastfeeding, Family Physicians Supporting (Position Paper). URL: https://www.aafp.org/about/policies/all/breastfeeding-support.html.

3. Bartal MF, Chen HY, Blackwell SC, Chauhan SP, Sibai BM. (2020, Dec). FactorsAssociatedwithFormulaFeedingamongLatePretermNeonates. Am J Perinatol. 37 (14): 1393-1399. https://doi.org/10.1055/s-0040-1712952; PMid:32521561

4. Berglund S, Westrup B, Domellof M. (2010). Iron supplements reduce the risk of iron deficiency anemia in marginally low birth weight infants. J Pediatrics. 126: e874-e883. https://doi.org/10.1542/peds.2009-3624; PMid:20819898

5. Berglund SK, Chmielewska A, Starnberg J et al. (2018). Effects of iron supplementation of low-birth-weight infants on cognition and behavior at 7 years: a randomized controlled trial. J Pediatr Res. 83: 111-118. https://doi.org/10.1038/pr.2017.235; PMid:28953856

6. Berglund SK, Westrup B, Domellof M. (2015). Iron supplementation until 6 months protects marginally low-birth-weight infants from iron deficiency during their first year of life. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 60: 390-395. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000633; PMid:25406528

7. Gong YH, Ji CY, Shan JP. (2015). A longitudinal study on the catch-up growth of preterm and term infants of low, appropriate, and high birth weight. Asia Pac J Public Health. 27: N1421-N1431. https://doi.org/10.1177/1010539513489129; PMid:23695540

8. Johnson S, Evans TA, Draper ES et al. (2015). Neurodevelopmental outcomes following late and moderate prematurity: a population-based cohort study. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 100: F301-F308. https://doi.org/10.1136/archdischild-2014-307684; PMid:25834170 PMCid:PMC4484499

9. Котова НВ, Старець ОО, Хіменко ТМ та ін. (2020). Дослідження існуючої практики годування дітей першого року життя: опитування батьків. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 10; 1 (35): 14-21. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.2

10. Lapillonne A, Bronsky J, Campoy C, Embleton N, Fewtrell M et al. (2019, Aug). Feeding the Late and Moderately Preterm Infant: A Position Paper of the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition. J Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 69 (2): 259-270. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002397; PMid:31095091

11. McGowan JE, Alderdice FA, Holmes VA et al. (2011). Early childhood development of late-preterm infants: a systematic review. Pediatrics. 127: 1111-1124. https://doi.org/10.1542/peds.2010-2257; PMid:21624885

12. Meek JY, Noble L. (2022). Section on Breastfeeding. Policy Statement: Breastfeeding and the Use of Human Milk. Pediatrics. 150. https://doi.org/10.1542/peds.2022-057988; PMid:35921640

13. Patnode CD, Henninger ML, Senger CA et al. (2016). Primary care interventions to support breastfeeding: updated evidence report and systematic review for the US Preventive Services Task Force. JAMA. 316: 1694-1705. https://doi.org/10.1001/jama.2016.8882; PMid:27784101

14. Radtke JV. (2011). The paradox of breastfeeding-associated morbidity among late preterm infants. J ObstetGynecol Neonatal Nurs. 40: 9-24. https://doi.org/10.1111/j.1552-6909.2010.01211.x; PMid:21244492 PMCid:PMC3216635

15. Santos IS, Matijasevich A, Domingues MR et al. (2009). Late preterm birth is a risk factor for growth faltering in early childhood: a cohort study. BMC Pediatr. 9: 71. https://doi.org/10.1186/1471-2431-9-71; PMid:19917121 PMCid:PMC2780991

16. Старець ОО, Хіменко ТМ. (2019). Вивчення шляхів корекції харчування та дефіциту мінералів і вітамінів у недоношених дітей першого року життя. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 9; 4 (34): 75-81. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.5

17. Starets O, Khimenko T. (2022). Survey the parents and primary healthcare workers awareness concerning the peculiarities of infants born preterm nutrition, timing of complementary foods introduction and adherence to the implementation of medical recommendations. International scientific conference «New trends and unsolved issues in medicine». Conference proceedings Riga, Latvia: «Baltija Publishing»: 174-179. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-226-5-45

18. Uijterschout L, Domellof M, Abbink M et al. (2015). Iron deficiency in the first 6 months of age in infants born between 32 and 37 weeks of gestational age. Eur J ClinNutr. 69: 598-602. https://doi.org/10.1038/ejcn.2014.217; PMid:25315496

19. Vissers KM, Feskens EJM, van Goudoever JB, Janse AJ. (2018). The Timing of Initiating Complementary Feeding in Preterm Infants and Its Effect on Overweight: A Systematic Review. Ann Nutr Metab. 72 (4): 307-315. https://doi.org/10.1159/000488732; PMid:29705810