Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 6(126): 62-67. doi 10.15574/SP.2022.126.62
Бєлоусова О. Ю., Казарян Л. В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Для цитування: Бєлоусова ОЮ, Казарян ЛА. (2022). Фактори ризику розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 6(126): 62-67. doi 10.15574/SP.2022.126.62.
Стаття надійшла до редакції 26.07.2022 р., прийнята до друку 20.10.2022 р.

Мета – проаналізувати фактори ризику виникнення функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР) у дітей, що дасть змогу попередити розвиток цих порушень та оптимізувати їх терапію.
Наведено аналіз літератури щодо факторів ризику виникнення найпоширеніших розладів – функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Серед усіх потенційних предикторів ФГІР найбільш вагомим є хронічний психологічний стрес. Основними тригерами його виникнення вважають порушення сну, надмірне розумове навантаження, незадоволення стосунками в родині, з друзями та батьками, зловживання гаджетами, смартфонами тощо.
Серед предикторів ФГІР не менш важливим вважають порушення харчування, починаючи з раннього віку, зокрема штучне вигодовування. У більш дорослому віці факторами ризику виникнення ФГІР є надмірне вживання ліпідів, прихильність до FODMAPs дієти, вживання ультраоброблених продуктів. Крім цього, порушення режиму харчування, вживання холодних страв також призводять до виникнення дисфункції шлунково-кишкового тракту.
Важливим аспектом вивчення факторів ризику ФГІР є рівень фізичної активності та нутритивний статус дітей.
Функціональними гастроінтестинальними розладами є стани, які характеризуються рецидивним абдомінальним болем, який не пояснюється структурними або біохімічними порушеннями. Зацікавленість функціональною патологією є цілком виправданою і зрозумілою: незважаючи на те, що функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту не становлять безпосередньої загрози життю, вони значною мірою знижують його якість: зачіпають усі шари суспільства незалежно від соціально-економічного статусу, статі або раси, порушують мікроклімат у сім’ї; а це спричиняє занепокоєння дитини та батьків, формує віддалені наслідки в майбутньому, зумовлює тривалий діагностичний пошук, повторні консультації, невиправдані призначення і витрати.
Такий предмет обговорення не може залишитися без дослідницького інтересу, оскільки саме визначення основних факторів ризику ФГІР дає змогу попередити розвиток цих розладів, підвищити якість життя, скоротити час і витрати на обстеження пацієнта та оптимізувати терапію.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, функціональний закреп, функціональна диспепсія, фактори ризику, предиктори, функціональні гастроінтестинальні розлади.
ЛІТЕРАТУРА

1. Anderson E, Shivakumar G. (2013). Effects of Exercise and Physical Activity on Anxiety. Frontiers in Psychiatry: 4. URL: https://www.frontiersin.org/article/10.3389/fpsyt.2013.00027. ISSN 1664-0640. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2013.00027; PMid:23630504 PMCid:PMC3632802

2. Assa A, Ish-Tov A, Rinawi F, Shamir R. (2015). School attendance in children with functional abdominal pain and inflammatory bowel diseases. J Pediatr Gstroenterol Nutr. 61: 553-557. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000850; PMid:25950089

3. Basso JC, Suzuki WA. (2017, Jan 1). The Effects of Acute Exercise on Mood, Cognition, Neurophysiology, and Neurochemical Pathways: A Review. Brain Plast. 2 (2): 127-152. URL: https://content.iospress.com/articles/brain-plasticity/bpl16004025. https://doi.org/10.3233/BPL-160040; PMid:29765853 PMCid:PMC5928534

4. Benninga MA, Faure C, Hyman PE, Roberts IStJ, Schechter NL, Nurko S. (2016). Childhood Functional Gastrointestinal Disorders: Neonate/Toddler. Gastroenterology. S00165085(16)00182-7. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.016; PMid:27144631

5. Carlson MJ, Moore CE, Tsai CM, Shulman RJ, Chumpitazi BP. (2014). Child and parent perceived food-induced gastrointestinal symptoms and quality of life in children with functional gastrointestinal disorders. J Acad Nutr Diet. 114: 403-413. https://doi.org/10.1016/j.jand.2013.10.013; PMid:24360501 PMCid:PMC4267718

6. Chey WD. (2013). The role of food in the functional gastrointestinal disorders: introduction to a manuscript series. Am J Gastroenterol. 108 (5): 694-697. Epub 2013 Apr 2. https://doi.org/10.1038/ajg.2013.62; PMid:23545712

7. Cinquetti M, Biasin M, Ventimiglia M, Balanzoni L et al. (2020). Functional gastrointestinal disorders and smartphone use in adolescents. Clinical and Experimental Pediatrics. 64 (9): 494-496. https://doi.org/10.3345/cep.2020.01326; PMid:33171037 PMCid:PMC8426096

8. Costa RJ, Snipe RM, Kitic CM et al. (2017). Systematic review: exercise-induced gastrointestinal syndrome-implications for health and intestinal disease. Aliment Pharmacol Ther. 46: 246-265. https://doi.org/10.1111/apt.14157; PMid:28589631

9. Demirci K, Akgönül M, Akpinar A. (2015, Jun). Relationship of smartphone use severity with sleep quality, depression, and anxiety in university students. J Behav Addict. 4 (2): 85-92. https://doi.org/10.1556/2006.4.2015.010; PMid:26132913 PMCid:PMC4500888

10. Devanarayana NM, Rajindrajith S, Benninga MA. (2014). Quality of life and health care consultation in 13 to 18 year olds with abdominal pain predominant functional gastrointestinal diseases. BMC Gastroenterol. 14: 150. https://doi.org/10.1186/1471-230X-14-150; PMid:25145589 PMCid:PMC4236590

11. Bouchoucha M, Girault-Lidvan N, Hejnar M, Mary F, Airinei G, Benamouzig R. Clinical and psychological characteristics of patients with globus. Clin Res Hepatol Gastroenterol 2019;43: 614-622. https://doi.org/10.1016/j.clinre.2019.01.006; PMid:30772327

12. Di Lorenzo C. (2013). Other functional gastrointestinal disordersin infants and young children. J Pediatr Gastroenterol and Nutr. 57 (1): S36-S38. https://doi.org/10.1097/01.mpg.0000441933.15093.c3

13. Dong TS, Gupta A. (2019, Jan). Influence of Early Life, Diet, and the Environment on the Microbiome. Clin Gastroenterol Hepatol. 17 (2): 231-242. Epub 2018 Sep 7. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2018.08.067; PMid:30196160 PMCid:PMC6422042

14. Drossman DA, Tack J, Ford AC, Szigethy E et al. (2018). Neuromodulators for Functional Gastrointestinal Disorders (Disorders of Gut Brain Interaction): A Rome Foundation Working Team Report. Gastroenterology. 154: 1140-1171. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.11.279; PMid:29274869

15. Duncanson KR, Talley NJ, Walker MM, Burrows TLJ. (2018, Jun). Food and functional dyspepsia: a systematic review. Hum Nutr Diet. 31 (3): 390-340. https://doi.org/10.1111/jhn.12506; PMid:28913843

16. Enck P, Azpiroz F, Boeckxstaens G, Elsenbruch S et al. (2017, Nov 3). Functional dyspepsia. Nat Rev Dis Primers. 3: 17081. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.81; PMid:29099093

17. Feinle-Bisset C, Azpiroz F. (2013). Dietary lipids and functional gastrointestinal disorders. Am J Gastroenterol. 108: 737-747. https://doi.org/10.1038/ajg.2013.76; PMid:23567355

18. Galai T, Moran-Lev H, Cohen S, Ben-Tov A et al. (2020, May 6). Higher prevalence of obesity among children with functional abdominal pain disorders. BMC Pediatr. 20 (1): 193. https://doi.org/10.1186/s12887-020-02106-9; PMid:32375714 PMCid:PMC7201594

19. Güven B, Gülerman F, Akyüz E, Aydın G. (2020). Emotional dysregulation in adolescents with functional gastrointestinal disorders. Arab J Gastroenterol. 21 (1): 24-27. https://doi.org/10.1016/j.ajg.2020.02.002; PMid:32179047

20. Holtmann G, Shah A, Morrison M. (2017). Pathophysiology of Functional Gastrointestinal Disorders: A Holistic Overview. Dig Dis. 35 (1): 5-13. https://doi.org/10.1159/000485409; PMid:29421808

21. Джагіашвілі ОВ. (2019). Вікові особливості синтропної патології при функціональних розладах органів травлення у дітей. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.10 – педіатрія 222 – Медицина. Одеса: 200.

22. Karamanolis G, Tack J. (2006). Promotility medications-now and in the future. Dig Dis. 24: 297-307. https://doi.org/10.1159/000092883; PMid:16849857

23. Kee Seang Chew, Jun Min Em, Zhong Lin Koay, Muhammad Yazid Jalaludin et al. (2021). Low prevalence of infantile functional gastrointestinal disorders (FGIDs) in a multi-ethnic Asian population. Pediatrics & Neonatology. 62 (1): 49-54. ISSN 1875-9572. https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2020.08.009; PMid:32891528

24. Keshteli A, Feizi A, Esmaillzadeh A, Zaribaf F et al. (2015). Patterns of dietary behaviours identified by latent class analysis are associated with chronic uninvestigated dyspepsia. British Journal of Nutrition. 113 (5): 803-812. https://doi.org/10.1017/S0007114514004140; PMid:25686505

25. Koloski NA, Jones M, Kalantar J et al. (2012). The brain – gut pathway in functional gastrointestinal disorders is bidirectional: a 12-year prospective population-based study. Gut. 61: 1284-1290. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2011-300474; PMid:22234979

26. Koloski NA, Jones M, Weltman M, Kalantar J, Bone C et al. (2015). Identification of early environmental risk factors for irritable bowel syndrome and dyspepsia. Neurogastroenterol Motil. 27: 1317-1325. https://doi.org/10.1111/nmo.12626; PMid:26202154

27. Koloski NA, Jones MP, Talley NJ. (2016). Confirmation of bidirectional gut to brain pathways in irritable bowel syndrome and functional dyspepsia: a one-year population-based prospective study. Gastroenterology. 150: S737. https://doi.org/10.1016/S0016-5085(16)32505-7

28. Lewis ML, Palsson OS, Whitehead WE, van Tilburg MA. (2016). Prevalence of Functional Gastrointestinal Disorders in Children and Adolescents. J. Pediatr. 177: 39-43.e3. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2016.04.008; PMid:27156185

29. Лисиця ЮМ, Булат ЛМ, Пипа ЛВ, Свістільнік РВ та ін. (2019). Kлінічні маски соматоформних розладів шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи у дітей, асоційованих з афективними станами. Вісник Вінницького національного медичного університету. 23: 3. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2019-23(3)-17

30. Майданник ВГ. (2015). Проблемні питання природного вигодовування дітей в Україні. Health-ua.com. URL: https://health-ua.com/article/16248-problemn-pitannya-prirodnogo-vigodovuvannya-dtej-v-ukran.

31. Marc B, Oozeer R, Gerardi-Temporel G, Faure Ch, Vandenplas Y. (2018). Multiple functional gastrointestinal disorders are frequent in formula-fed infants and decrease their quality of life. Acta Pædiatrica. 107: 1276-1282. https://doi.org/10.1111/apa.14348; PMid:29604128 PMCid:PMC6055647

32. Матковська ТМ. (2015). Особливості психічного стану підлітків як фактор ризику несприятливого перебігу дифузного нетоксичного зобу. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2 (1): 36-41.

33. Matsuzaki J, Suzuki H, Masaoka T et al. (2016). Influence of regular exercise on gastric emptying in healthy men: a pilot study. J Clin Biochem Nutr. 59: 130-133. https://doi.org/10.3164/jcbn.16-29; PMid:27698540 PMCid:PMC5018576

34. Mayer EA, Savidge T, Shulman RJ. (2014, May). Brain-gut microbiome interactions and functional bowel disorders. Gastroenterology. 146 (6): 1500-1512. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2014.02.037; PMid:24583088 PMCid:PMC4114504

35. Monda V, Villano I, Messina A et al. (2017). Exercise modifies the gut microbiota with positive health effects. Oxid Med Cell Longev. 2017: 3831972. https://doi.org/10.1155/2017/3831972; PMid:28357027 PMCid:PMC5357536

36. Monzon AD, Cushing CC, Friesen CA, Schurman JV. (2020, Jan 1). The Association Between Affect and Sleep in Adolescents With and Without FGIDs. J Pediatr Psychol. 45 (1): 110-119. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsz092; PMid:31769842

37. O'Sullivan A, Farver M, Smilowitz JT. (2015, Dec 16). The Influence of Early Infant-Feeding Practices on the Intestinal Microbiome and Body Composition in Infants. Nutr Metab Insights. 8 (1): 1-9. https://doi.org/10.4137/NMI.S29530; PMid:26715853 PMCid:PMC4686345

38. Палій ІГ. (2013). Функціональна диспепсія:сучасні уявлення про механізми виникнення й тактику ведення пацієнтів. Практикуючий лікар. 3.

39. Pesce M, Cargiolli M, Cassarano S, Polese B, De Conno B, Aurino L, Mancino N, Sarnelli G. (2020, Feb 7). Diet and functional dyspepsia: Clinical correlates and therapeutic perspectives. World J Gastroenterol. 26 (5): 456-465. https://doi.org/10.3748/wjg.v26.i5.456; PMid:32089623 PMCid:PMC7015717

40. Phatak UP, Pashankar DS. (2014, Oct). Prevalence of functional gastrointestinal disorders in obese and overweight children. Int J Obes (Lond). 38 (10): 1324-1327. Epub 2014 May 2. https://doi.org/10.1038/ijo.2014.67; PMid:24781857

41. Rusu F. (2018, Jun). Obesity and irritable bowel syndrome: coincidence or association? J Gastrointestin Liver Dis. 27 (2): 205. https://doi.org/10.15403/jgld.2014.1121.272.ibs; PMCid:PMC6340102

42. Schnabel L, Buscail C, Sabate J-M, Bouchoucha M, Kesse-Guyot E, Alles B et al. (2018). Association between ultra-processed food consumption and functional gastrointestinal disorders: results from the french nutrinet-sante cohort. Am J Gastroenterol. 113: 1217-1228. https://doi.org/10.1038/s41395-018-0137-1; PMid:29904158

43. Shau JP, Chen PH, Chan CF, Hsu YC, Wu TC, James FE, Pan WH. (2016). Fast foods – are they a risk factor for functional gastrointestinal disorders? Asia Pac J Clin Nutr. 25 (2): 393-401. doi: 10.6133/apjcn.2016.25.2.28. PMID: 27222424.

44. Сорокман ТВ, Лозюк ІЯ. (2021). Харчова поведінка та характеристика харчуваннядітей дошкільного віку. Сучасна педіатрія. Україна. 5 (117): 29-34. https://doi.org/10.15574/SP.2021.117.29.

45. Specht IO, Rohde JF, Olsen NJ, Heitmann BL. (2018, Jul 11). Duration of exclusive breastfeeding may be related to eating behaviour and dietary intake in obesity prone normal weight young children. PLoS One. 13 (7): e0200388. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0200388; PMid:29995949 PMCid:PMC6040730

46. Sprouse-Blum AS, Smith G, Sugai D, Parsa FD. (2010, Mar). Understanding endorphins and their importance in pain management. Hawaii Med J. 69 (3): 70-71. PMID: 20397507; PMCID: PMC3104618.

47. Wang RF, Wang ZF, Ke MY et al. (2013). Temperature can infuence gastric accommodation and sensitivity in functional dyspepsia with epigastric pain syndrome. Dig Dis Sci. 58 (9): 2550-2555. https://doi.org/10.1007/s10620-012-2363-5; PMid:22945476

48. Wei Z, Yang X, Xing X, Dong L, Wang J, Qin B. (2021, May 12). Risk factors associated with functional dyspepsia in Chinese children: a cross-sectional study. BMC Gastroenterol. 21 (1): 218. https://doi.org/10.1186/s12876-021-01800-x; PMid:33980172 PMCid:PMC8114539

49. Yamamoto Y, Furukawa S, Watanabe J, Kato A et al. (2022). Association Between Body Mass Index and Functional Dyspepsia in Young Japanese People. J Neurogastroenterol Motil. 28: 276-282. https://doi.org/10.5056/jnm21076; PMid:35362453 PMCid:PMC8978132

50. Zhong L, Zhong L, Shanahan ER, Raj A et al. (2017). Dyspepsia and the microbiome: time to focus on the small intestine. Gut. 66: 1168-1169. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-312574; PMid:27489239