Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 5(168): 8-13; doi: 10.15574/HW.2023.168.8
Бойчук О. Г., Головчак І. С.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Boichuk OG, Golovchak IS. (2023). Risk factors for the ineffectiveness of assisted reproductive technology programs after a woman’s illness with COVID-19. Ukrainian Journal Health of Woman. 5(168): 8-13; doi: 10.15574/HW.2023.168.8.
Стаття надійшла до редакції 28.07.2023 р.; прийнята до друку 20.10.2023 р.

Мета – визначити фактори ризику неефективності програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) після перенесеного жінкою захворювання на COVID-19.
Матеріали та методи. У групі з 80 обстежених пацієнток з ознаками «лонг-COVID», які звернулися до клініки репродуктивних технологій з приводу лікування безпліддя, виділено дві підгрупи: підгрупа 1 – 64 пацієнтки, у яких застосування ДРТ було неуспішним (відміна переносу, ненастання вагітності або її втрата); підгрупа 2 – 16 жінок з успішним ДРТ (отримано живонародження).
Результати. Спостерігаються суттєві відмінності пацієнток із неуспішним застосуванням ДРТ за частотою основних симптомів «лонг-COVID», виділяються такі симптоми: «депресія, тривожність» (54,7% проти 18,8%; p<0,05) і «порушення сну» (59,4% проти 31,3%; p<0,05).
Значуща різниця виявлена за соціально-побутовими факторами: наявність стресів (35,9% проти 12,5%; p<0,05), особливо в побуті (31,3% проти 6,3%; p<0,05), наявність шкідливих звичок (21,9% проти 6,3%; p<0,05).
Відмічається вірогідно вища частота зниження оваріального резерву (32,8% проти 12,5%; p<0,05) і відповідних гормональних порушень: підвищення фолікулостимулюючого гормону та його зниження (21,9% проти 6,3%; p<0,05) і зниження антимюллерового гормону (25,0% проти 6,3%; p<0,05).
Серед соматичної патології особливо виділяється ендокринна патологія (45,3% проти 12,5%; p<0,05), зокрема, метаболічні порушення (34,4% проти 12,5%; p<0,05). Вірогідна різниця встановлена також за частотою захворювань печінки (21,9% проти 6,3%; p<0,05) і шлунково-кишкового тракту (23,4% проти 12,5%; p<0,05).
Спостерігається вища частота порушень менструальної функції, зокрема, скорочення тривалості менструацій (20,3% проти 6,3%) або, навпаки, тривалі менструації (17,2% проти 6,3%), нерегулярний цикл (25,0% проти 6,3%; p<0,05) і недостатність лютеїнової фази (21,9% проти 6,3%; p<0,05). Урогенітальні інфекції відмічаються у 43,8% пацієнток (проти 12,5%; p<0,05).
Висновки. Встановлено фактори ризику неефективності програм ДРТ, серед цих факторів особливо виділяються стреси, депресія і тривожність, шкідливі звички, ендокринна патологія, метаболічні порушення, печінкова патологія, порушення менструального циклу та урогенітальні інфекції.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жінка, COVID-19, лонг-COVID, непліддя, допоміжні репродуктивні технології, фактори ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. D'Ippolito S, Turchiano F, Vitagliano A, Scutiero G, Lanzone A, Scambia G, Greco P. (2022, Mar 2). Is There a Role for SARS-CoV-2/COVID-19 on the Female Reproductive System? Front Physiol. 13: 845156. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.845156; PMid:35309055 PMCid:PMC8924447

2. Golovchak IS. (2023). The reproductive function of women with infertility after suffering COVID-19 infection. Ukrainian Journal Health of Woman. 3 (166): 4-9. https://doi.org/10.15574/HW.2023.166.4

3. Greenhalgh T, Knight M, A'Court C, Buxton M, Husain L. (2020, Aug 11). Management of post-acute covid-19 in primary care. BMJ. 370: m3026. https://doi.org/10.1136/bmj.m3026; PMid:32784198

4. Halpin SJ, McIvor C, Whyatt G, Adams A, Harvey O, McLean L et al. (2021, Feb). Postdischarge symptoms and rehabilitation needs in survivors of COVID-19 infection: A cross-sectional evaluation. J Med Virol. 93(2): 1013-1022. https://doi.org/10.1002/jmv.26368; PMid:32729939

5. Nateghi R, Ghashghaei SH, Shokoohian B, Hezavehei M, Ebrahimi B, Shahverdi AH et al. (2021). Female Reproductive Health in SARS-CoV-2 Pandemic Era. International journal of fertility & sterility. 15(4): 241-245. https://doi.org/10.22074/IJFS.2021.534956.1164.

6. Özdemir Ö, Arslan Z. (2022, Jul 20). Issues related to post-COVID-19 syndrome. World J Methodol. 12(4): 224-234. https://doi.org/10.5662/wjm.v12.i4.224; PMid:36159103 PMCid:PMC9350724

7. Prasad S, Tiwari M, Pandey AN, Shrivastav TG, Chaube SK. (2016, Mar 29). Impact of stress on oocyte quality and reproductive outcome. J Biomed Sci. 23: 36. https://doi.org/10.1186/s12929-016-0253-4; PMid:27026099 PMCid:PMC4812655

8. Rooney KL, Domar AD. (2018, Mar). The relationship between stress and infertility. Dialogues Clin Neurosci. 20(1): 41-47. https://doi.org/10.31887/DCNS.2018.20.1/klrooney; PMid:29946210 PMCid:PMC6016043

9. Salari N, Hosseinian-Far A, Jalali R, Vaisi-Raygani A, Rasoulpoor S, Mohammadi M et al. (2020. Jul 6). Prevalence of stress, anxiety, depression among the general population during the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Global Health. 16(1): 57. https://doi.org/10.1186/s12992-020-00589-w; PMid:32631403 PMCid:PMC7338126

10. Shah W, Hillman T, Playford ED, Hishmeh L. (2021, Jan 22). Managing the long term effects of covid-19: summary of NICE, SIGN, and RCGP rapid guideline. BMJ. 372: n136. Erratum in: BMJ. 2022 Jan 19; 376: o126. https://doi.org/10.1136/bmj.n136; PMid:33483331

11. Tesarik J, Mendoza-Tesarik R. (2022, Jul 18). Patient-tailored reproductive health care. Front Reprod Health. 4: 917159. https://doi.org/10.3389/frph.2022.917159; PMid:36303620 PMCid:PMC9580787

12. Жилка Н, Cлабкий Г, Щербінська О. (2021). Стан репродуктивного здоров’я жінок в Україні: Огляд літератури. Репродуктивна ендокринологія. 60: 67-71. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.60.67-71.