- Етапне формування, оцінка та підтримка прихильності до високоактивної антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції в дітей
Етапне формування, оцінка та підтримка прихильності до високоактивної антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції в дітей
PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2014.1(57):17-22; doi 10.15574/PP.2014.57.17
Етапне формування, оцінка та підтримка прихильності до високоактивної антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції в дітей
Котова Н. В., Грищенко Н. В.
Одеський національний медичний університет, Україна
Одеський міський центр профілактики та боротьби зі СНІДом, Україна
УДК 616053.2:616.98:578.828
Мета — навести перелік послуг неонатальної та первинної медичної допомоги дітям, народженим ВІЛ%інфікованими матерями, та ВІЛ%інфікованим дітям із питань етапного формування, оцінки та підтримки прихильності до прийому антиретровірусних препаратів.
Пацієнти і методи. На основі результатів тривалого медичного нагляду за ВІЛ%інфікованими дітьми в Одеському обласному і міському центрі профілактики та боротьби зі СНІДом та в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні розроблено стратегію етапного формування, оцінки та підтримки прихильності до високоактивної антиретровірусної терапії, а також визначено перелік послуг неонатальної та первинної медичної допомоги. Для виявлення причин неефективності такої терапії ретроспективно проаналізовано карти диспансерного спостереження ВІЛ-інфікованих дітей, обраних методом випадкової вибірки.
Результати. Послуги неонатальної допомоги включають постконтактну антиретровірусну профілактику, діагностику антенатального інфікування ВІЛ і консультування ВІЛ-інфікованої матері з цих питань і з питань подальшого медичного нагляду за дитиною. Послуги первинної медичної допомоги включають контроль і підтримку прихильності до антиретровірусної профілактики вдома, ранню діагностику ВІЛ-інфекції, підтримку та оцінку прихильності до такої терапії та виявлення випадків медичної занедбаності. Пропонуються алгоритми консультування ВІЛ-інфікованих матерів згідно з розробленим переліком послуг.
Висновки. Для впровадження запропонованих інформаційно-просвітницьких послуг доцільно використовувати розроблені алгоритми консультування ВІЛ-інфікованих матерів.
Ключові слова: ВІЛ-інфекція, діти, високоактивна антиретровірусна терапія, прихильність до високоактивної антиретровірусної терапії, первинна допомога, неонатальна допомога.
Література:
1. ВОЗ: Лечение и помощь при ВИЧ/СПИДе. Клинические протоколы для Европейского региона. 2012 http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0018/78111/E90840R.pdf
2. Доклад ЮНЭЙДС о глобальной эпидемии СПИДа, 2012 http://www.unaids.org/globalreport/Global_report_ru.htm
3. Котова НВ, Грищенко НВ, Ковалевські КС. 2013. Предиктори неефективності антиретровірусної терапії у ВІЛ-нфікованих у дітей. Перинатологія та педіатрія 1: 43–46.
4. Котова НВ, Грищенко НВ. 2013. Эффективность антиретровирусной терапии и формирование, оценка, поддержка приверженности лечению ВИЧ-инфицированных детей на уровне неонатальной и первичной медико-санитарной помощи. Педиатрия Восточная Европа 2: 24–31.
5. Медична допомога дітям, хворим на ВІЛ-інфекцію: клінічна настанова. 2013. К, «К.І.С.»: 208.
6. Ding H, Wilson CM, Modjarrad K et al. 2009. Predictors of suboptimal virologic response to highly active antiretroviral therapy among human immunodeficiency virus-infected adolescents: analyses of the reaching for excellence in adolescent care and health (REACH) project. Arch Pediatr Adolesc Med 163(12): 1100–1105. http://dx.doi.org/10.1001/archpediatrics.2009.204 PMid:19996046 PMCid:PMC3739292
7. van Dyke RB, Lee S, Johnson GM et al. 2002. Reported adherence as a determinant of response to highly active antiretroviral therapy in children who have human immunodeficiency virus infection. Pediatrics 109(4): e61.
8. Fitzner N, Clauberg S, Essmann F et al. 2008. Human skin endothelial cells can express all 10 TLR genes and respond to respective ligands. Clin Vaccine Immunol 15(1): 138–146. http://dx.doi.org/10.1128/CVI.00257-07 PMid:17978010 PMCid:PMC2223852
9. Giannattasio A, Albano F, Giacomet V et al. 2009. The changing pattern of adherence to antiretroviral therapy assessed at two time points, 12 months apart, in a cohort of HIV-infected children. Expert Opin Pharmacother 10(17): 2773–2778. http://dx.doi.org/10.1517/14656560903376178 PMid:19929700
10. Guidelines for the Use of Antiretroviral Agents in Pediatric HIV Infection, (Developed by the HHS Panel on Antiretroviral Therapy and Medical Management of HIV-Infected Children – A Working Group of the Office of AIDS Research Advisory Council – OARAC) update the August 11, 2011. http://aidsinfo.nih.gov/guidelines/html/2/pediatric-arv-guidelines/45/whats-new-in-the-guidelines
11.Howard AA, Arnsten JH, Lo Y et al. 2002. A prospective study of adherence and viral load in a large multi-center cohort of HIV-infected women. AIDS 16(16): 2175–2182.
12. IMCI Complementary course on HIV/AIDS. World Health Organization, UNICEF. – 2006. http://www.who.int/maternal_child_adolescent/documents/9241594373/en
13. Khan M, Song X, Williams K et al. 2009. Evaluating adherence to medication in children and adolescents with HIV. Arch Dis Child 94(12): 970–973. http://dx.doi.org/10.1136/adc.2008.156232 PMid:19723637
14. Paterson DL, Swindells S, Mohr J et al. 2000. Adherence to protease inhibitor therapy and outcomes in patients with HIV infection. Ann Intern Med 133(1): 21–30.