Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).1(153): 7-14. doi: 10.15574/SP.2026.1(153).714

Няньковська О. С.^1,4, Городиловська М. І.¹, Яцула М. С.¹, Титуса А. В.¹, Няньковська Я. В.³, Няньковський С. Л.^2,4
1ДНT «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Україна
²Міжнародний університет нутриціології та дієтології, м. Львів, Україна
³Клінічна воєводська лікарня імені Святої королеви Ядвіги, м. Жешув, Польща
⁴Факультет наук про здоров’я та психологію, Колегіум Медікум, Жешувський університет, Польща

Для цитування: Няньковська ОС, Городиловська МІ, Яцула МС, Титуса АВ, Няньковська ЯВ, Няньковський СЛ. (2025). Ентеросорбція при харчових захворюваннях: патогенетичне обґрунтування та клінічна ефективність сучасних сорбентів. Сучасна педіатрія. Україна. 1(153): 7-14. doi: 10.15574/SP.2026.1(153).714.
Стаття надійшла до редакції 24.12.2025 р., прийнята до друку 08.02.2026 р.

Харчові захворювання залишаються суттєвою проблемою громадського здоров’я у світі, зумовлюючи значні рівні захворюваності та смертності, особливо серед дітей раннього віку, осіб похилого віку і пацієнтів із порушеннями імунної відповіді. Патогенетичну основу цих станів становить поєднання інфекційного ураження та інтоксикації, пов’язаної з дією мікроорганізмів та їхніх токсинів. У комплексній терапії важливе місце поряд із регідратацією та етіотропним лікуванням посідає ентеросорбція – метод інтраінтестинальної детоксикації, спрямований на зв’язування й елімінацію токсичних речовин, патогенів та їхніх метаболітів із просвіту шлунково-кишкового тракту.
Мета – проаналізувати сучасні наукові дані щодо застосування ентеросорбентів при харчових захворюваннях із вибором оптимального препарату.
Сучасні ентеросорбенти характеризуються високою площею активної поверхні, значною сорбційною ємністю і широким спектром адсорбції. Особливий інтерес викликають препарати на основі високодисперсного діоксиду кремнію, які виявляють виражену здатність до зв’язування білкових молекул, бактеріальних клітин і токсинів, а також потенційні протимікробні й антидіарейні ефекти. Клінічні дослідження свідчать про доцільність застосування цих засобів при гострих кишкових інфекціях і функціональних розладах травного тракту, зокрема, у педіатричній практиці, що асоціюється зі скороченням тривалості симптомів і зменшенням вираженості інтоксикаційного синдрому.
Важливою характеристикою є сприятливий профіль безпечності: діоксид кремнію практично не абсорбується в шлунково-кишковому тракті та виводиться в незміненому вигляді. Подальші дослідження спрямовані на уточнення клінічних показань, оптимізацію дозування та оцінювання довгострокової ефективності ентеросорбції в різних групах пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: харчові захворювання, ентеросорбція, ентеросорбенти, діоксид кремнію, гостра діарея, інтоксикація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aguilar F, Charrondiere UR. Dusemund B, Galtier P, Gilbert J, Gott DM et al. (2009). Calcium silicate and silicon dioxide/silicic acid gel added for nutritional purposes to food supplements. EFSA J. 1132: 1-24. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2009.1132

2. Akkina RC, Payala V, Maganti SS. (2022). Tools for Rapid Detection and Control of Foodborne Microbial Pathogens. In Foodborne Pathogens – Recent Advances in Control and Detection; IntechOpen: London, UK.

3. ALOthman ZA. (2012). A Review: Fundamental Aspects of Silicate Mesoporous Materials. Materials. 5(12): 2874-2902. https://doi.org/10.3390/ma5122874; PMCid:PMC5449058

4. Bacon RT, Sofos JN. (2003). Characteristics of Biological Hazards in Foods. In: Schmidt RH, Rodrick GE, editors. Food Safety Handbook. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc.: 157-195. https://doi.org/10.1002/047172159X.ch10; PMid:12804941

5. Behrman RE, Kliegman RM, Jenson HB. (2004). Nelson Textbook of Pediatrics. Philadelphia: Saunders: 2618.

6. Bhilegaonkar KN, Kolhe RP. (2023). Transfer of Viruses Implicated in Human Disease through Food. In Present Knowledge in Food Safety. Elsevier: Amsterdam, The Netherlands: 786-811. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-819470-6.00060-3

7. Bintsis T. (2017, Jun 29). Foodborne pathogens. AIMS Microbiol. 3(3): 529-563. https://doi.org/10.3934/microbiol.2017.3.529; PMid:31294175 PMCid:PMC6604998

8. CDC. (2012). What is a foodborne disease outbreak and why do they occur. URL: http://www.cdc.gov/foodsafety/facts.html#whatisanoutbreak.

9. CDC. (2018). Burden of Foodborne Illness: Findings|Estimates of Foodborne Illness. URL: https://www.cdc.gov/foodborneburden/2011-foodborne-estimates.html (accessed on 10 April 2023).

10. CDC. (2023). List of Outbreaks. 2023. URL: https://www.cdc.gov/foodsafety/outbreaks/lists/outbreaks-list.html (accessed on 30 June 2023).

11. CDC. (2025). Food-safety. Food Poisoning Symptoms. URL: https://www.cdc.gov/food-safety/signs-symptoms/.

12. EFSA. (2023). Monitoring foodborne diseases. URL: https://www.efsa.europa.eu/en/topics/topic/monitoring-foodborne-diseases (accessed on 30 June 2023).

13. EFSA (European Food Safety Authority), ECDC (European Centre for Disease Prevention and Control). (2016). The European Union summary report on trends and sources of zoonoses, zoonotic agents and food-borne outbreaks in 2015. EFSA J. 14: 4634-4865. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2017.5077; PMid:32625371 PMCid:PMC7009962

14. Faour-Klingbeil D, C D Todd E. (2019, Dec 20). Prevention and Control of Foodborne Diseases in Middle-East North African Countries: Review of National Control Systems. Int J Environ Res Public Health. 17(1): 70. https://doi.org/10.3390/ijerph17010070; PMid:31861843 PMCid:PMC6982137

15. Fatullayeva S, Tagiyev D, Zeynalov N. (2021). A review on enterosorbents and their application in clinical practice: Removal of toxic metals. Colloid and Interface Science Communications. 45: 1-11. https://doi.org/10.1016/j.colcom.2021.100545

16. Gayathri M, Panjikkaran ST, Aneena ER, Suman KT, Lakshmy PS, Sharon CL. (2023). Foodborne Diseases – A Public Health Challenge. The Indian Journal of Nutrition and Dietetics. 60(3): 447-459. https://doi.org/10.21048/IJND.2023.60.3.29867

17. Greening GE, Cannon JL. (2016). Human and Animal Viruses in Food (Including Taxonomy of Enteric Viruses). In Viruses in Foods; Goyal, S.M., Cannon, J.L., Eds.; Springer International Publishing: Cham, Switzerland: 5-57. https://doi.org/10.1007/978-3-319-30723-7_2; PMCid:PMC7122939

18. Hutt PB, Hutt PB. (1984). II A history of government regulation of adulteration and misbranding of food. Food Drug Cosm Law J. 39: 2-73.

19. Kim YJ, Park KH, Park DA, Park J, Bang BW, Lee SS et al. (2019, Jun). Guideline for the Antibiotic Use in Acute Gastroenteritis. Infect Chemother. 51(2): 217-243. https://doi.org/10.3947/ic.2019.51.2.217; PMid:31271003 PMCid:PMC6609748

20. Lifschitz C, Kozhevnikov O, Oesterling C, Anbar A, Walker S. (2023, Dec 18). Acute gastroenteritis-changes to the recommended original oral rehydrating salts: a review. Front Pediatr. 11: 1294490. https://doi.org/10.3389/fped.2023.1294490; PMid:38192370 PMCid:PMC10773804

21. Malyi VP, Asoian IM, Tkachuk YuV, Nartov PV, Maslova VS. (2019). Optimization of detoxification therapy in patients with gastro-intestinal infections. Clinical immunology. Aller-gology. Infectology. 5(118): 42-45. URL: https://kiai.com.ua/uploads/issues/2019/5(118)/kiai19_42-45_9b77012e-0ab992463a9e031078d601b5.pdf.

22. Mead PS, Slutsker L, Dietz V et al. (1999). Food-related illness and death in the United States. Emerg Infect Dis. 5: 607-625. https://doi.org/10.3201/eid0505.990502; PMid:10511517 PMCid:PMC2627714

23. Moi IM, Ibrahim Z, Abubakar BM, Katagum YM, Abdullahi A, Yiga GA et al. (2022). Properties of Foodborne Pathogens and Their Diseases. In Foodborne Pathogens; IntechOpen: London, UK.

24. Murray CJL, Vos T, Lozano R et al. (2012). Disability-adjusted life years (DALYs) for 291 diseases and injuries in 21 regions, 1990-2010: a systematic analysis for the global burden of disease study 2010. Lancet. 380: 2197-2223. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61689-4; PMid:23245608

25. Няньковська ОС, Няньковський СЛ, Пакулова-Троцька ЮВ. (2025). Ентеросорбенти в сучасній медицині: механізми дії, ефективність і клінічне застосування. Сучасна педіатрія. Україна. 2(146): 69-77. https://doi.org/10.15574/SP.2025.2(146).6977.

26. Olaimat AN, Taybeh AO, Al-Nabulsi A, Al-Holy M, Hatmal MM, Alzyoud J et al. (2024, Jan 28). Common and Potential Emerging Foodborne Viruses: A Comprehensive Review. Life (Basel). 14(2): 190. https://doi.org/10.3390/life14020190; PMid:38398699 PMCid:PMC10890126

27. Пентюк ОО, Погорєлий ВК, Чуйко НО. (2003). Лікувальні властивості ентеросорбенту Силіксу – аморфного ультрадисперсного кремнезему. Медична хімія. 5(1): 95-99.

28. Richardson LC, Cole D, Hoekstra RM, Rajasingham A, Johnson SD, Bruce BB. (2021). Foods Implicated in U.S. Outbreaks Differ from the Types Most Commonly Consumed. J. Food Prot. 84: 869-875. https://doi.org/10.4315/JFP-20-293; PMid:33411923 PMCid:PMC8135230

29. Sanklecha M, Verma L, Pai U, Mishra S, Maqsood S, Birla A. (2022, Apr 29). Lactobacillus rhamnosus GG Evaluation in Acute Diarrhea (LEAD): An Observational Study. Cureus. 14(4): e24594. https://doi.org/10.7759/cureus.24594; PMid:35506120 PMCid:PMC9053112

30. Scallan E, Hoekstra RM, Angulo FJ, Tauxe RV, Widdowson M-A, Roy SL et al. (2011). Foodborne Illness Acquired in the United States – Major Pathogens. Emerg. Infect. Dis. 17: 7-15. https://doi.org/10.3201/eid1701.P11101; PMid:21192848 PMCid:PMC3375761

31. Shadrin OH, Marushko RV, Marushko TL, Kovalchuk AA, Mostovenko RV. (2023). Malabsorption syndrome after gastroenteritis in children, optimization of therapy. Modern Pediatrics. Ukraine. 6(134): 37-43. https://doi.org/10.15574/SP.2023.134.37

32. Soares VM, dos Santos EAR, Tadielo LE, Cerqueira-Cézar CK, da Cruz Encide Sampaio AN et al. (2022). Detection of Adenovirus, Rotavirus, and Hepatitis E Virus in Meat Cuts Marketed in Uruguaiana, Rio Grande Do Sul, Brazil. One Health. 14: 100377. https://doi.org/10.1016/j.onehlt.2022.100377; PMid:35257024 PMCid:PMC8897626

33. Squellati R. (2018). Evidence-based practice in the treatment for antibiotic-associated diarrhea in the intensive care unit. Crit. Care Nurs. Clin. North Am. 30(1): 87-99. https://doi.org/10.1016/j.cnc.2017.10.008; PMid:29413218

34. Tieroshyn V, Moroz L, Prishliak O et al. (2020). Colloidal Silicon Dioxide in Tablet form (Carbowhite) Efficacy in Patients with Acute Diarrhea: Results of Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled, Multi-Center Study. Sci Rep. 10: 6344. https://doi.org/10.1038/s41598-020-62386-0; PMid:32286322 PMCid:PMC7156649

35. Upfold NS, Luke GA, Knox C. (2021). Occurrence of Human Enteric Viruses in Water Sources and Shellfish: A Focus on Africa. Food Envron. Virol. 13: 1-31. https://doi.org/10.1007/s12560-020-09456-8; PMid:33501612 PMCid:PMC7837882

36. Voronin EP, Chekman IS, Rudenko AV, Nosach LV, Osіnnya LM. (2017). Properties of nanoscale silica as medical sorbent. In-tegrative Anthropology. 1(29): 44-48.

37. Voronin EP, Nosach LV, Pakhlov EM, Gun'ko IS, Chekman VM, Rudenko AV et al. (2016). Creation of stable aqueous dispersions of nanosilica as an entero-sorbent. Poverkhnost. 8(23): 267-283. https://doi.org/10.15407/Surface.2016.08.267

38. Warmate D, Onarinde BA. (2023). Food safety incidents in the red meat industry: A review of foodborne disease outbreaks linked to the consumption of red meat and its products, 1991 to 2021. Int. J. Food Microbiol. 398: 110240. https://doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2023.110240; PMid:37167789

39. WGO. (2012). Acute Diarrhea in Adults and Children: A Global Perspective. URL: https://www.worldgastroenterology.org/guidelines/acute-diarrhea/acute-diarrhea-english.

40. Younes M, Aggett P, Aguilar F et al. (2018). Scientific Opinion on the re-evaluation of silicon dioxide (E 551) as a food addi-tive. EFSA Journal. 16(1): e5088. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2018.5088; PMid:32625658 PMCid:PMC7009582