• Ендоваскулярні втручання в комплексній терапії пацієнтів із портальною гіпертензією і кровотечею з варикозно розширених вен
ua До змісту Повний текст статті

Ендоваскулярні втручання в комплексній терапії пацієнтів із портальною гіпертензією і кровотечею з варикозно розширених вен

Paediatric Surgery (Ukraine).2023.3(80):66-70; doi: 10.15574/PS.2023.80.66
Петрушенко В. В., Кедик О. О.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Петрушенко ВВ, Кедик ОО. (2023). Ендоваскулярні втручання в комплексній терапії пацієнтів із портальною гіпертензією і кровотечею з варикозно розширених вен. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(80): 66-70; doi: 10.15574/PS.2023.80.66.
Стаття надійшла до редакції 07.07.2023 р., прийнята до друку 10.09.2023 р.

Ендоваскулярні втручання, зокрема емболізація селезінкової артерії, транс’югулярне внутрішньопечінкове шунтування та ретроградна трансвенозна облітерація з використанням балонної оклюзії на сьогодні широко використовуються в лікуванні та профілактиці кровотеч із варикозно розширених вен (ВРВ) у пацієнтів із портальною гіпертензією. Спленомегалія з розвитком гіперспленізму є одним з ускладнень портальної гіпертензії у хворих на цироз печінки, що може негативно впливати на клінічний прогноз. З огляду на це можна припустити, що лікування гіперспленізму в пацієнтів із портальною гіпертензією з використанням емболізації селезінкової артерії сприятиме поліпшенню результатів лікування цієї категорії хворих.
Мета – узагальнити власний досвід використання емболізації селезінкової артерії в комплексній терапії хворих із портальною гіпертензією, ускладненою кровотечею із ВРВ.
Матеріали та методи. Проведено лікування 36 пацієнтів, у яких до комплексної терапії (медикаментозне лікування та ендоскопічна перев’язка ВРВ) додано емболізацію селезінкової артерії.
Емболізацію виконано за класичною методикою «хронічної» оклюзії. У 30 (83,3%) пацієнтів проведено емболізацію на рівні початкового відділу основного стовбура селезінкової артерії. У 6 (16,7%) хворих, у зв’язку із анатомічними особливостями судинного русла, емболізацію виконано на рівні середньої третини селезінкової артерії.
Ефективність проведеного лікування оцінено за змінами показників загального аналізу крові та результатами ультрасонографії.
Статистичне опрацювання результатів дослідження проведено з використанням програми «SPSS Statistic for Windows», версія 15.0 (IBM Corp., Armonk, NY, USA).
Результати. Середній вік пацієнтів становив 55,8±1,6 року. На час госпіталізації середні значення критеріїв Child-Turcotte-Pugh дорівнювали 2,44±0,08, а сума балів за моделлю термінальної стадії захворювання печінки (MELD) – 16,36±0,99 бала.
Висновки. Використання емболізації селезінкової артерії в поєднанні з медикаментозною терапією та ендоскопічним лігуванням ВРВ є доцільним та обґрунтованим. Емболізація селезінкової артерії сприяє зменшенню явищ гіперспленізму в пацієнтів із портальною гіпертензією, що позитивно впливає на подальший клінічний перебіг захворювання.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: портальна гіпертензія, гіперспленізм, емболізація селезінкової артерії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Baiges A, Magaz M, Turon F, Hernández-Gea V, García-Pagán JC. (2021). Treatment of acute variceal bleeding in 2021 – when to use transjugular intrahepatic portosystemic shunts? Clinics in Liver Disease. 25 (2): 345-356. https://doi.org/10.1016/j.cld.2021.01.001; PMid:33838854

2. Boike JR, Thornburg BG, Asrani SK, Fallon MB, Fortune BE, Izzy MJ et al. (2021). North american practice-based recommendations for transjugular intrahepatic portosystemic shunts in portal hypertension. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 20 (8): 1636-1662.e36. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2021.07.018; PMid:34274511 PMCid:PMC8760361

3. Chikamori F, Sharma N, Ito S, Mizobuchi K, Ueta K, Takasugi H et al. (2021). Stepwise partial splenic embolization for portal hypertension based on a new concept: Splanchnic caput Medusae. Radiology Case Reports. 16 (3): 564-570. https://doi.org/10.1016/j.radcr.2020.12.020; PMid:33408799 PMCid:PMC7773749

4. Duan X, Zhang K, Han X, Ren J, Xu M, Huang G, Zhang M. (2014). Comparison of percutaneous transhepatic variceal embolization (PTVE) followed by partial splenic embolization versus PTVE alone for the treatment of acute esophagogastric variceal massive hemorrhage. Journal of Vascular and Interventional Radiology. 25 (12): 1858-1865. https://doi.org/10.1016/j.jvir.2014.08.019; PMid:25311969

5. Hadduck TA. (2014). Partial splenic artery embolization in cirrhotic patients. World Journal of Radiology. 6 (5): 160. https://doi.org/10.4329/wjr.v6.i5.160; PMid:24876920 PMCid:PMC4037542

6. Грубнік ВВ. (2018). Ендоваскулярні емболізації в лікуванні ускладнень портальної гіпертензії. Актуальні питання сучасної хірургії. Хірургія України. 4 (68); Додаток 1: 109-113.

7. Ishikawa T, Sasaki R, Nishimura T, Aibe Y, Saeki I, Iwamoto T et al. (2019). A novel therapeutic strategy for esophageal varices using endoscopic treatment combined with splenic artery embolization according to the Child-Pugh classification. Plos One. 14 (9): article e0223153. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0223153; PMid:31557230 PMCid:PMC6762126

8. Kodama T, Takehara T, Hikita H, Shimizu S, Li W, Miyagi T et al. (2010). Thrombocytopenia exacerbates cholestasis-induced liver fibrosis in mice. Gastroenterology. 138 (7): 2487-2498.e7. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2010.02.054; PMid:20206174

9. Liu J, Sun X, Ganguli S, Wehrenberg-Klee EP, Bhan I, Zhao Y et al. (2020). Partial splenic embolization is superior to intravenous somatostatin for decreasing portal pressure in cirrhotic patients: A dynamic self-controlled cohort study. Scandinavian Journal of Gastroenterology. 55 (11): 1341-1346. https://doi.org/10.1080/00365521.2020.1831589; PMid:33076704

10. Matsuo R, Ohkohchi N, Murata S, Ikeda O, Nakano Y, Watanabe M et al. (2008). Platelets strongly induce hepatocyte proliferation with IGF-1 and HGF in vitro. Journal of Surgical Research. 145 (2): 279-286. https://doi.org/10.1016/j.jss.2007.02.035; PMid:17688880

11. Ozturk O, Eldem G, Peynircioglu B, Kav T, Görmez A, Cil BE et al. (2016). Outcomes of partial splenic embolization in patients with massive splenomegaly due to idiopathic portal hypertension. World Journal of Gastroenterology. 22 (43): 9623. https://doi.org/10.3748/wjg.v22.i43.9623; PMid:27920483 PMCid:PMC5116606

12. Рачкевич СЛ, Кушнірук ОП. (2014). Мультидисциплінарний підхід до лікування портальної гіпертензії, ускладненої шлунково-кишковими кровотечами та гіперспленізмом: сучасна терапія, ендоскопія, інтервенційна радіологія. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина. 1: 137-140.

13. Rosemurgy AS, Molloy DL, Thometz DP, Villadolid DV, Cowgill SM et al. (2007). TIPS in florida: Is its application a result of evidence-based medicine? Journal of the American College of Surgeons. 204 (5): 794-801. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2007.01.014; PMid:17481486

14. Smith M, Ray C. (2012). Splenic artery embolization as an adjunctive procedure for portal hypertension. Seminars in Interventional Radiology. 29 (2): 135-139. https://doi.org/10.1055/s-0032-1312575; PMid:23729984 PMCid:PMC3444868

15. Sun X, Zhang A, Zhou T, Wang M, Chen Y, Zhou T et al. (2021). Partial splenic embolization combined with endoscopic therapies and NSBB decreases the variceal rebleeding rate in cirrhosis patients with hypersplenism: A multicenter randomized controlled trial. Hepatology International. 15 (3): 741-752. https://doi.org/10.1007/s12072-021-10155-0; PMid:33638769 PMCid:PMC8286949

16. Waguri N, Osaki A, Watanabe Y. (2021). Balloon-occluded retrograde transvenous obliteration for treatment of gastric varices. World Journal of Hepatology. 13 (6): 650-661. https://doi.org/10.4254/wjh.v13.i6.650; PMid:34239700 PMCid:PMC8239489

17. Zhang L, Zhang Z-G, Long X, Liu F-L, Zhang W-G. (2020). Severe complications after splenic artery embolization for portal hypertension due to hepatic cirrhosis. Risk Management and Healthcare Policy. 13: 135-140. https://doi.org/10.2147/RMHP.S234628; PMid:32110126 PMCid:PMC7037048