Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 3(88): 26-33. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).2633
Годік О. С.^1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²ДНП "Національна дитяча спеціалізована лікарня "ОХМАТДИТ" МОЗ України", м. Київ

Для цитування: Godik OS. (2025). Endoscopic variceal bleeding prophylaxis in children with cirrhotic portal hypertension. Paediatric Surgery (Ukraine). 3(88): 26-33. doi: 10.15574/PS.2025.3(88).2633.
Стаття надійшла до редакції 12.07.2025 р., прийнята до друку 16.09.2025 р.

Печінкова форма портальної гіпертензії (ППГ) – це збільшення внутрішньосудинного тиску у ворітній вені через підвищений опір паренхіми печінки при так званих «циротичних захворюваннях печінки». У контексті передтрансплантаційного періоду ендоскопія є корисною для обстеження пацієнтів та спрямована на профілактику або лікування кровотечі з варикозних вен, які присутні у 40-60% пацієнтів із ППГ.
Мета – проаналізувати власний досвід контролю кровотечі за допомогою ендоскопічних методів у дітей із ППГ, знайти оптимальний час для процедур та способи досягнення відсутності рецидивних кровотеч під час передтрансплантаційного ведення.
Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано 303 історії хвороби в період із січня 2011 року по грудень 2023 року, виявлено 63 (22,4%) пацієнти з ППГ. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: проспективного дослідження (n=43; 68,2%) та групу контролю (n=20; 31,8%).
Результати. Серед найпоширеніших причин, що призвели до розвитку ППГ, були: ідіопатичний фіброз (n=17; 26,9%) та атрезія жовчних шляхів (n=12; 19,1%). Ендоскопічно варикозні вени стравоходу високого ступеня виявлено в 46 (73,1%) дітей, у 19 (30,1%) спостерігалися епізоди кровотеч. 20 пацієнтам було проведено ендоскопічне лігування. Процедура ендоскопічного лігування дала змогу зменшити ступінь варикозного розширення вен до I ступеня у 5 (25,0%) пацієнтів, тоді як значущого зменшення кількості пацієнтів із варикозним розширенням вен високого ступеня досягнуто не було. Ендоскопічну склеротерапію було проведено у 6 (13,9%) дітей без суттєвого впливу на ступінь варикозно розширених вен.
Висновок. Ендоскопічне лігування дало змогу знизити ступінь варикозно розширених вен у невеликої кількості пацієнтів проспективної групи дослідження. Ендоскопічна склеротерапія у маленьких пацієнтів із ППГ є корисною, коли лігуючий пристрій не може бути проведений через стравохід, але вона суттєво не вплинула на кількість пацієнтів із варикозом високого ступеня. У дітей із ППГ скринінгова ендоскопія є обов'язковою, особливо для тих, хто перебуває в листі очікування трансплантації печінки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків (або їхніх опікунів), дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: печінкова форма портальної гіпертензії, кровотеча, ендоскопічне банд-лігування, ендоскопічне склерозування, трансплантація печінки, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bass LM, Shneider BL, Henn L, Goodrich NP, Magee JC, Childhood Liver Disease Research Network (ChiLDReN). (2019). Clinically Evident Portal Hypertension: An Operational Research Definition for Future Investigations in the Pediatric Population. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 68(6): 763-767. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002333; PMid:30908382 PMCid:PMC6534459

2. Cheng K, Rosenthal P, Roberts JP, Perito ER. (2022). Liver transplant in children and adults with cystic fibrosis: Impact of growth failure and nutritional status. American journal of transplantation : official journal of the American Society of Transplantation and the American Society of Transplant Surgeons. 22(1): 177-186. https://doi.org/10.1111/ajt.16791; PMid:34379865

3. D'Amico G. (2014). The clinical course of cirrhosis. Population based studies and the need of personalized medicine. Journal of hepatology. 60(2): 241-242. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2013.10.023; PMid:24211741

4. De la Mora-Levy JG, Baron TH. (2005). Endoscopic management of the liver transplant patient. Liver Transpl. 11: 1007-1021. https://doi.org/10.1002/lt.20547; PMid:16123974

5. De Vries W, de Langen ZJ, Aronson DC, Hulscher JBF, Peeters PMJG et al. (2011), Mortality of biliary atresia in children not undergoing liver transplantation in the Netherlands. Pediatric Transplantation. 15: 176-183. https://doi.org/10.1111/j.1399-3046.2010.01450.x; PMid:21199212

6. Duché M, Ducot B, Ackermann O, Guérin F, Jacquemin E, Bernard O. (2017). Portal hypertension in children: High-risk varices, primary prophylaxis and consequences of bleeding. Journal of hepatology. 66(2): 320-327. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2016.09.006; PMid:27663417

7. Gana JC, Cifuentes LI, Gattini D, Torres-Robles R. (2020). Band ligation versus sclerotherapy for primary prophylaxis of oesophageal variceal bleeding in children with chronic liver disease or portal vein thrombosis. The Cochrane database of systematic reviews. 11(11): CD011803. https://doi.org/10.1002/14651858.CD011803.pub2; PMid:33164205 PMCid:PMC8078550

8. Godik OS, Voroniak DI, Diehtiarova DS. (2023). The role of variceal bleeding primary prophylaxis in the management of extrahepatic portal vein obstruction in children. Paediatric surgery (Ukraine). 4(81): 24-30. https://doi.org/10.15574/PS.2023.81.24

9. McKiernan P, Abdel-Hady M. (2015). Advances in the management of childhood portal hypertension. Expert review of gastroenterology & hepatology. 9(5): 575-583. https://doi.org/10.1586/17474124.2015.993610; PMid:25539572

10. Ng NB, Karthik SV, Aw MM, Quak SH. (2016). Endoscopic Evaluation in Children With End-Stage Liver Disease-Associated Portal Hypertension Awaiting Liver Transplant. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 63(3): 365-369. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001160; PMid:26863384

11. Oeda S, Tanaka K, Oshima A, Matsumoto Y, Sueoka E, Takahashi H. (2020). Diagnostic Accuracy of FibroScan and Factors Affecting Measurements. Diagnostics. 10(11): 940. https://doi.org/10.3390/diagnostics10110940; PMid:33198092 PMCid:PMC7696616

12. Pimenta JR, Ferreira AR, Fagundes ED, Queiroz TC, Baptista RA, de Araújo Moreira EG et al. (2017). Factors Associated With Bleeding Secondary to Rupture of Esophageal Varices in Children and Adolescents With Cirrhosis. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 64(2): e44-e48. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001362; PMid:27496799

13. Pinto RB, Schneider AC, da Silveira TR. (2015). Cirrhosis in children and adolescents: An overview. World journal of hepatology. 7(3): 392-405. https://doi.org/10.4254/wjh.v7.i3.392; PMid:25848466 PMCid:PMC4381165

14. Poddar U, Samanta A, Sarma MS, Kumar B, Lal R, Srivastava A et al. (2023). How to suspect the presence of high-risk esophageal varices and when to start endoscopic surveillance in children with biliary atresia?. Journal of gastroenterology and hepatology. 38(9): 1610-1617. https://doi.org/10.1111/jgh.16267; PMid:37407246

15. Raissi D, Brahmbhatt S, Yu Q, Jiang L, Liu C. (2023). Transjugular intrahepatic portosystemic shunt for pediatric portal hypertension: A meta-analysis. Journal of clinical imaging science. 13: 18. https://doi.org/10.25259/JCIS_36_2023; PMid:37405364 PMCid:PMC10316155

16. Romcea A, Tanţău M, Seicean A, Pascu O. (2013). Variceal bleeding in cirrhotic patients: risk factors, evolution, treatment. Clujul medical (1957). 86(2): 107-110.

17. Samyn M. (2020). Transitional care of biliary atresia. Seminars in pediatric surgery. 29(4): 150948. https://doi.org/10.1016/j.sempedsurg.2020.150948; PMid:32861452

18. Sarin SK, Kumar A. (1989). Gastric varices: profile, classification, and management. The American journal of gastroenterology. 84(10): 1244-1249.

19. Shneider BL, Bosch J, de Franchis R, Emre SH, Groszmann RJ, Ling SC et al. (2012). Portal hypertension in children: expert pediatric opinion on the report of the Baveno v Consensus Workshop on Methodology of Diagnosis and Therapy in Portal Hypertension. Pediatric transplantation. 16(5): 426-437. https://doi.org/10.1111/j.1399-3046.2012.01652.x; PMid:22409296

20. Shneider BL, Brown MB, Haber B, Whitington PF, Schwarz K, Squires R et al. (2006). A multicenter study of the outcome of biliary atresia in the United States, 1997 to 2000. The Journal of pediatrics. 148(4): 467-474. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2005.12.054; PMid:16647406

21. Sohn H, Park S, Kang Y, Koh H, Han SJ, Kim S. (2019). Predicting variceal bleeding in patients with biliary atresia. Scandinavian journal of gastroenterology. 54(11): 1385-1390. https://doi.org/10.1080/00365521.2019.1683225; PMid:31646915

22. Squires RH, Ng V, Romero R, Ekong U, Hardikar W et al. (2014). Evaluation of the pediatric patient for liver transplantation: 2014 practice guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American Society of Transplantation and the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition. Hepatology (Baltimore, Md.). 60(1): 362-398. https://doi.org/10.1002/hep.27191; PMid:24782219

23. Technology Assessment Committee, Croffie J, Somogyi L, Chuttani R, DiSario J, Liu J et al. (2007). Sclerosing agents for use in GI endoscopy. Gastrointestinal endoscopy. 66(1): 1-6. https://doi.org/10.1016/j.gie.2007.02.014; PMid:17591465