Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 5(168): 14-20; doi: 10.15574/HW.2023.168.14
Карлова О. O., Блалі Ф. Е.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Карлова ОO, Блалі ФЕ. (2023). Ендокринна і гінекологічна захворюваність у жінок із непліддям та посттравматичним стресовим розладом. Український журнал Здоров’я жінки. 5(168): 14-20; doi: 10.15574/HW.2023.168.14.
Стаття надійшла до редакції 03.08.2023 р.; прийнята до друку 20.10.2023 р.

Посттравматичний стресовий розлад – комплекс психічних симптомів тривожного, нав’язливого та уникаючого характеру, що зберігаються понад 6 місяців після дії травмуючого фактора.
Мета – вивчити репродуктивний анамнез пацієнток із неплідністю та посттравматичним стресовим розладом для удосконалення підготовки до допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали та методи. Проаналізовано репродуктивний анамнез, гінекологічну та ендокринну захворюваність 67 пацієнток із непліддям, яких поділено на дві групи: І група – 36 жінок із порушеною фертильністю до дії травмуючого фактора, ІІ група – 31 жінка з ненастанням вагітності на тлі стресового розладу. Групу порівняння становили 45 жінок із непліддям без проявів посттравматичного стресового розладу, контрольну групу – 30 здорових жінок.
Результати. Пацієнтки І групи мали переважно первинний характер неплідності (80,5%), у ІІ групі переважна більшість жінок мали вагітності та пологи. У І групі 44,4% жінок мали тривалість непліддя 5 та більше років, у ІІ групі 64,1% – до 3 років. У І групі пацієнткам були властивими пізнє менархе (22,2%; у ІІ групі – 6,5%), маткові кровотечі підліткового (33,3%) і репродуктивного (27,8%) періодів (у ІІ групі – 9,7% і 12,9%, відповідно). Пацієнтки І групи частіше мали супутній цукровий діабет (33,3%; у ІІ групі – 16,2%), ожиріння (38,9%; у ІІ групі – 29,0%), гіперандрогенемію (27,8%; у ІІ групі – 16,2%). Кожна третя пацієнтка з непліддям і посттравматичним стресовим розладом мала підвищену концентрацію пролактину.
Висновки. Посттравматичний стресовий розлад є потужним фактором порушення фертильності, адже в групі жінок із непліддям, зареєстрованим після травмуючого фактора, попередній анамнез був неускладненим (у переважної більшості (77,5%) відбулися пологи), частота ендокринних розладів відповідала показникові жінок контрольної групи: порушення вуглеводного обміну (16,2% і 20,2%, відповідно), ожиріння (29,0% і 23,3%, відповідно), гіперандрогенемія (16,2% і 13,3%, відповідно). Пацієнтки з посттравматичним стресовим розладом, у яких відмічалася неплідність до дії травмуючого фактора, переважно мали первинну форму порушення фертильності (80,5%), пізнє менархе (22,2%; у контрольній групі – 6,6%), ювенільні (33,3%; у контрольній групі – 6,6%) та аномальні маткові кровотечі в репродуктивному періоді (27,8%; у контрольній групі – 10%). Ендокринні розлади також були більш поширеними в цій групі – порушення вуглеводневого обміну (33,3%), ожиріння (38,9%), гіперандрогенемія (27,8%).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: непліддя, посттравматичний стресовий розлад, репродуктивний анамнез, жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. American Diabetes Association (2020). Classification and Diagnosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes – Diabetes Care 2021. Diabetes Care 2021. 44; Suppl 1: S15-S33. https://doi.org/10.2337/dc21-S002; PMid:33298413

2. American Psychiatric Association. (2022). Diagnostic and statistical manual of mental disorders. 5th ed. URL: https://dsm.psychiatryonline.org/doi/book/10.1176/appi.books.9780890425787. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787

3. Benksim A, Elkhoudri N, Addi RA, Baali A, Cherkaoui M. (2018). Difference between Primary and Secondary Infertility in Morocco: Frequencies and Associated Factors. International journal Fertility Sterility. 12(2): 142-146. doi: 10.22074/ijfs.2018.5188.

4. Brewin CR, Andrews B, Valentine JD. (2000). Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. Journal of Consulting Clinical Psychology. 68(5): 748-766. https://doi.org/10.1037//0022-006X.68.5.748; PMid:11068961

5. Bryant RA. (2019). Post-traumatic stress disorder: a state-of-the-art review of evidence and challenges. World Psychiatry. 18(3): 259-269. https://doi.org/10.1002/wps.20656; PMid:31496089 PMCid:PMC6732680

6. Cholkeri-Singh A, Sasaki KJ. (2015). Hysteroscopy for Infertile Women: a Review. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 22(3): 353-362. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2014.12.163; PMid:25553895

7. Cooper A, Abbass A, Zed J, Bedford L, Sampalli T, Town J. (2017). Implementing a Psychotherapy Service for Medically Unexplained Symptoms in a Primary Care Setting. Journal of clinical medicine. 29; 6(12): 109. https://doi.org/10.3390/jcm6120109; PMid:29186054 PMCid:PMC5742798

8. Dağ ZÖ, Dilbaz B. (2015). Impact of obesity on infertility in women. Journal of the Turkish German Gynecological Association. 16(2): 111-117. https://doi.org/10.5152/jtgga.2015.15232; PMid:26097395 PMCid:PMC4456969

9. De Berardis D, Mazza M, Marini S, Nibletto LD, Serroni N, Pino MC, Valchera A et al. (2014). Psychopathology, emotional aspects and psychological counseling in infertility: a review. Clinica terapeutica. 165(3): 163-169. doi: 10.7417/CT.2014.1716.

10. Deshpande PS, Gupta AS. (2019). Causes and Prevalence of Factors Causing Infertility in a Public Health Facility. Journale of human reproductive sciences. 12(4): 287-293. https://doi.org/10.4103/jhrs.JHRS_140_18; PMid:32038077 PMCid:PMC6937760

11. Domar A, Zuttermeister P, Friedman R. (1993). The psychological impact of infertility: a comparison with patients with other medical conditions. Journal of psychosomatic obstetrics and gynaecology. 14: 45-52.

12. Fraess-Phillips A, Wagner S, Harris RL. (2017). Firefighters and traumatic stress: a review. International Journal of Emergency Services. 6(1): 67-80. https://doi.org/10.1108/IJES-10-2016-0020

13. Gautam D, Purandare N, Maxwell CV et al. (2023). The challenges of obesity for fertility: A FIGO literature review. Int Journal Gynecol Obstet. 160(1): 50-55. https://doi.org/10.1002/ijgo.14538; PMid:36635080 PMCid:PMC10107441

14. Guse SB. (1995). The Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, ed 4. American Psychiatric Association. 152(8): 1228. https://doi.org/10.1176/ajp.152.8.1228

15. Kratzer L, Knefel M, Haselgruber A, Heinz P, Schennach R, Karatzias T. (2022). Co-occurrence of severe PTSD, somatic symptoms and dissociation in a large sample of childhood trauma inpatients: a network analysis. European Archives of Psychiatry Clinical Neuroscience. 272(5): 897-908. https://doi.org/10.1007/s00406-021-01342-z; PMid:34635928 PMCid:PMC9279203

16. Liang S, Chen Y, Wang Q, Chen H et al. (2021). Prevalence and associated factors of infertility among 20-49 year old women in Henan Province, China. Reproductive Health. 18(1): 254. https://doi.org/10.1186/s12978-021-01298-2; PMid:34930324 PMCid:PMC8691046

17. Маслянко ВА. (2019). Особливості діагностики та лікування вторинного гіпотиреозу. Міжнародний ендокринологічний журнал. 15(8): 649-656. https://doi.org/10.22141/2224-0721.15.8.2019.191690.

18. Munro MG, Balen AH, Cho S, Critchley HOD, Díaz I, Ferriani R et al. (2022). The FIGO Ovulatory Disorders Classification System. Human Reproduction. 37(10): 2446-2464. https://doi.org/10.1093/humrep/deac180; PMid:35984284 PMCid:PMC9527465

19. Nallusamy S, Gracelyn LJ. (2016). Prevalence of hyperprolactinemia in infertile women and its association with hypothyroidism. International Journal of Advances Medicine. 3(1): 33-38. https://doi.org/10.18203/2349-3933.ijam20151533

20. Roozitalab S, Rahimzadeh M, Mirmajidi SR, Ataee M, Esmaelzadeh Saeieh S. (2021). The Relationship Between Infertility, Stress, and Quality of Life with Posttraumatic Stress Disorder in Infertile Women. Journale Reprod Infertil. 22(4): 282-288. https://doi.org/10.18502/jri.v22i4.7654; PMid:34987990 PMCid:PMC8669410

21. Shephard B, Shorter E. (2001). A war of nerves: Soldiers and psychiatrists in the twentieth century. American Journal of Ophthalmology. 106(5): 1763. https://doi.org/10.2307/2692764

22. Town JM, Driessen E. (2013). Emerging Evidence for Intensive Short-Term Dynamic Psychotherapy with Personality Disorders and Somatic Disorders. Psychiatric Annals. 43(11): 502-507. https://doi.org/10.3928/00485713-20131105-05

23. Венцківська ІБ, Загородня ОС. (2021). Жіночі чинники неплідності у шлюбі. Здоров’я чоловіка. 2: 8-13.

24. Венцковская ИБ, Загородняя АС. (2013). Стресс-индуцированные нарушения репродуктивной и сексуальной функции. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 2: 113-119.

25. Wamser-Nanney R. (2020). Trauma exposure, PTSD and indices of fertility. J Psychosom Obstet Gynaecol. 41(2): 116-121. https://doi.org/10.1080/0167482X.2019.1619691; PMid:31131687