Journal Health of Woman. 2025. 4(179): 23-27. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).2327
Галич С. Р.
Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса, Україна

Для цитування: Галич СР. (2025). Емоційні реакції вагітних жінок та породілей під час небезпечних воєнних подій. Український журнал Здоров'я жінки. 4(179): 23-27. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).2327.
Стаття надійшла до редакції 22.06.2025 р.; прийнята до друку 16.09.2025 р.

Мета – вивчити емоційні реакції вагітних жінок і породілей під час перебування в умовах небезпечних воєнних подій (інтенсивні ракетні обстріли, прольоти безпілотних апаратів, тощо) для оптимізації їхнього медико-психологічного супроводу в умовах воєнного часу.
Матеріали і методи. Проведено анонімне анкетування 138 жінок (98 жінок у терміні вагітності 22-41 тиждень і 40 породілей) щодо їхніх емоційних відчуттів у період активних обстрілів міста Одеси і прилеглих селищ у травні-червні 2025 року. Опитування виконано методом анонімного анкетування. Для оцінювання відмінностей між групами застосовано χ²-критерій Пірсона, при малих вибірках – тест Фішера Статистичний аналіз проведено за допомогою програми «SPSS 26» (IBM, США).
Результати. Встановлено, що переважна когорта пацієнток мала відчуття потужного страху (91,0%). При цьому відповіді найбільшої кількості жінок свідчили про адаптивну емоційну реакцію на страх (58,0%). Менше пацієнток визначали власний емоційний стан як стале відчуття страху (33,0%). Мінімальне число респонденток повідомили про відсутність відчуття страху (9,0%). Зазначені емоційні реакції в період небезпеки достовірно розрізнялися (р<0,001), але не залежали від терміну гестації (р>0,05). Відчуття страху спонукало до убезпечення власного життя переміщенням у безпечне місце у 83,3% опитаних жінок (р<0,001). Зазначений показник теж не мав статистично достовірної різниці в різні терміни гестації (р>0,05).
Висновки. Під час небезпечних воєнних подій переважна більшість опитаних вагітних жінок і породілей відчували емоцію потужного страху, більшість із них за деякий час адаптувалися до почуття страху, а також переміщувалася в безпечне місце. Емоційна та поведінкова реакції  не залежали від терміну гестації або доби післяпологового періоду.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів
Ключові слова: вагітні жінки, породіллі, внутрішньоутробні діти, небезпечні воєнні події, емоційні реакції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Марушко РВ, Дудіна ОО, Бондаренко НЮ, Полянська ЛО. (2024). Характеристика перинатальної допомоги в Україні під час воєнного стану. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 12-21. https://doi.org/10.15574/PP.2024.4(100).1221.

2. Берестовий ОО, Сизоненко АР, Берестовий ВО, Говсєєв ДО. (2025). Рівень стресових гормонів у жінок із безпліддям у третій рік війни в Україні. Український журнал перинатології і педіатрії. 1(101): 52-57. https://doi.org/10.15574/PP.2025.1(101).5257.

3. Di Napoli A, Luu TM, Seckl JR et al. (2024). Adverse fetal and neonatal impact of war conflicts during pregnancy: a systematic review. Int J Gynecol Obstet. 166(2): 310-320. https://doi.org/10.1002/ijgo.15112; PMid:37807589

4. Feldman R, Vengrober A, Eidelman-Rothman M et al. (2021). War trauma and infant motor, cognitive, and socioemotional development. Dev Psychopathol. 33(1): 212-226. doi: 10.1017/S0954579420001369.

5. Kovalenko O, Shevchenko N. (2024). Вплив війни на психологічний стан вагітних жінок. Вісник Донецького національного університету. Серія: Психологія. 1(4): 63-71. https://doi.org/10.31558/2786-8745.2024.1(4).7; PMid:28725339.

6. Makhno O, Kurylo T, Hryhorenko A et al. (2025). War in Ukraine vs. motherhood: mental health self-perceptions of relocated pregnant women and new mothers. BMC Pregnancy Childbirth. 25: 146. https://doi.org/10.1186/s12884-025-07346-0; PMid:40057739 PMCid:PMC11889800

7. McGowan EC, Du N, Hawes K et al. (2024). Partner military deployment during wartime is associated with maternal depression and impaired maternal-infant attachment. J Affect Disord. 345: 142-149. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.11.012; PMid:37949241

8. Rahman A, Riaz N, Dawson KS et al. (2016). Psychological distress and its associations with past events in pregnant women affected by armed conflict. Int J Ment Health Syst. 10: 7. doi: 10.1186/s13033-016-0036-0.

9. Selye H. (1936). A syndrome produced by diverse nocuous agents. Nature. 138(3479): 32-33. https://doi.org/10.1038/138032a0

10. Taubman-Ben-Ari O, Chasson M, Abu Sharkia S. (2024). Maternal psychological responses during regional war: stress, anxiety, and fear of childbirth. Arch Womens Ment Health. 27(1): 45-54. doi: 10.1007/s00737-023-01345-1.